Міноборони просить ДБР визнати відомство потерпілим у справі Гринкевичів

Про це повідомила пресслужба Міноборони.

У відомстві зазначають, що їм стало відомо, що під час проведення досудового розслідування ДБР отримало докази того, що в межах підписаних 23 лютого 2023 року контрактів компанії "Будівельна компанія Сітіград", "Трейд лайнс рітейл", "Будівельний альянс Монтажпроект" постачали Міноборони низькоякісні товари.

"Це спричинило Міністерству оборони матеріальну шкоду на загальну суму понад 934 мільйонів гривень, свідчать дані ДБР", - йдеться у повідомленні.

Додамо, що в межах досудового розслідування ДБР арештувало рахунки та активи цих компаній.

Повідомляється, що наприкінці 2023 року одна з вище зазначених компаній – "Трейд лайнс рітейл" – на конкурсних торгах в системі Prozorro була визнана переможцем на постачання харчів по одному з 30 контрактів для ЗСУ. Через неможливість забезпечити поставки продуктів, Міноборони ухвалило рішення та надіслало всі необхідні документи "Трейд лайнс рітейлу" для розірвання контракту.

Щоб уникнути складнощів із харчовим забезпеченням, 16 січня Міноборони оголосило в Prozorro інший конкурс на укладення контракту щодо постачання харчування для ЗСУ за процедурою прямих договорів.

Справа Гринкевичів

ДБР розпочало слідство кілька місяців тому у зв'язку з порушенням у сфері закупівель одягу та білизни для Збройних Сил України.

Компанії львівського підприємця Гринкевича успішно виграли 23 тендери на постачання одягу на суму понад 1,5 мільярда гривень для Міноборони, але для виконання оборонних замовлень залучалися підконтрольні бізнесмену компанії, які раніше спеціалізувалися на будівництві і не мали відповідних виробничих, складських та інфраструктурних можливостей. За оцінками ДБР, це призвело до збитків у розмірі 1,2 мільярда гривень і, відповідно, до зриву постачання.

Аналіз зовнішньоекономічних контактів та митних документів зазначених підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для Міністерства оборони.

Наприкінці грудня правоохоронці затримали Гринкевича під час спроби дати $500 тисяч хабара одному з керівників Головного слідчого управління ДБР. За ці кошти чиновник мав сприяти поверненню майна, яке було вилучено. Пізніше суд арештував бізнесмена з можливістю внесення застави в 429,44 млн гривень.

На початку січня Міноборони вирішило розірвати всі договори з компаніями, які пов'язані з Ігорем Гринкевичем.

11 січня стало відомо, що суд наклав арешт на нерухоме майно та автівки преміум-класу, які перебувають у власності сім’ї бізнесмена, а також на майно та рахунки підконтрольних йому компаній. А вже 17 січня працівники ДБР повідомили про підозру Ігорю Гринкевичу та членам злочинної організації, які завдали державному бюджету України збитків майже на мільярд гривень.

Посилаючись на власні джерела у правоохоронних органах, "РБК-Україна" пише, що підозра стосується самого Гринкевича, його сина Романа та ще трьох керівників підконтрольних їм компаній. До оголошення підозри вони мали статус підозрюваних.

Тепер їм загрожує позбавлення волі на термін до 12 років з конфіскацією майна.