Українців попередили про шахрайську схему з використанням кредитних карток

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомляє пресслужба Держспецзв'язку.

Зазначається, що схема пов'язана з "орендою" банківських карток.

Як зауважують у Держспецзв'язку, протягом останнього часу в соціальних мережах з'являються оголошення з пропозицією здати банківську картку в оренду. За це обіцяють непогану плату (приблизно 1000 грн на добу), більше нічого робити не потрібно.

Також в інтернеті можуть траплятися оголошення з пропозицією легкої роботи, де "роботодавець" відразу просить номер картки для зарахування "зарплати", або з пропозицією відкрити банківський рахунок на своє ім'я для отримання та переказу коштів від імені іншої особи.

У Держспецзв'язку наголошують, що за кожною такою пропозицією ховається небезпечна шахрайська схема.

Як діє шахрайська схема

У відомстві повідомляють, що за учасниками такої шахрайської схеми закріпилася назва "дропи" (від англ to drop - кидати) або "грошові мули". 

"Грошові мули або дропи – це особи, які дають змогу третій особі (шахраю) за фінансову винагороду використовувати свій банківський рахунок для проведення операцій з коштами незаконного походження", – пояснили в Держспецзв'язку.

Так, дропи перераховують незаконно отримані кошти через різні банківські рахунки, використовуючи свої платіжні картки. Це робиться для того, щоб ускладнити роботу слідства. Такий процес дає змогу злочинним групам працювати в різних країнах, залишаючись у тіні.

Зазвичай ідеться про кошти, які були отримані незаконним шляхом: через торгівлю наркотиками, людьми, тероризм, фішинг та інші тяжкі злочини.

Також банківські картки можуть бути використані шахраями для проведення фінансових операцій, пов’язаних зі здійсненням незаконної діяльності, наприклад, для роботи онлайн-казино, що не мають ліцензії, ухилення від сплати податків тощо.

"Чи усвідомлює дроп, що він став частиною злочинного ланцюжка? Найімовірніше ні, оскільки ніхто йому про це не скаже. А якщо він і поцікавиться, то шахраї завжди розкажуть якусь красиву та правдоподібну легенду", – розповіли у Держспецзв'язку.

Там додали, що головна небезпека полягає в тому, що грошовий мул – це співучасник злочину, нижча ланка злочинної схеми, яку правоохоронці знаходять найшвидше. Участь у таких схемах може мати серйозні наслідки: штрафи, конфіскацію майна і навіть позбавлення волі.

Як вберегти себе

У Держспецзв'язку закликали українців бути обережнішими з пропозиціями щодо легкого заробітку, уникати підозрілих пропозицій і не погоджуватися на участь у сумнівних схемах.

"Погодилися на роботу, але через деякий час зрозуміли, що стали дропом? Негайно зверніться до кіберполіції, подавши заяву на їхньому сайті. Встигли попрацювати дропом? Припиніть співпрацю з таким "роботодавцем" і зверніться до кіберполіції, а також до банку, рахунок в якому використовувався для відмивання коштів", – наголосили в Держспецзв'язку. 

Шахрайство з банківськими картками

За даними Національного банку України, найпопулярнішими методами шахрайства з платіжними картками в Україні традиційно залишається соціальна інженерія та фішинг.

Аби знизити пандемію шахрайства та допомогти громадянам захиститися від злодіїв, НБУ разом з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України розпочав Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки.

Дізнатися, яких правил потрібно дотримуватися, аби вберегтись від злодіїв, можна на спеціальній сторінці проєкту.

Кількість справ про шахрайство побила 12-річний рекорд

За даними Офісу генпрокурора, у першому кварталі 2024 року відкрили понад 24 тис. кримінальних справ за ст. 190 “Шахрайство” . Це значно більше, ніж в аналогійний період минулого року.

У 2023 році було відкрито 82,6 тис. кримінальних проваджень про шахрайство.  Це у 2,6 раза більше, ніж у 2022 році, коли вперше за тривалий час в Україні спостерігався сплеск активності аферистів.

Зауважимо, у найпоширеніших шахрайських схемах використовуються злам акаунтів у соцмережах, фейкові повідомлення про соціальні виплати та створення шахрайських сайтів про нібито соціальні виплати для обману громадян.

Нагадаємо, за результатами опитування понад 112,9 тисяч інтернет-користувачів, 11% українців стали жертвою шахраїв з початку повномасштабного вторгнення. Так, жертвами стали 13,6% жінок, але лише 9,1% чоловіків. Водночас частіше злочинці ошукують молодь у віці 18-24 років (14% опитаних) та людей старше 65 років (11,5%).

Згідно з опитуванням, майже третина жертв шахраїв втратили від їх дій близько 500 гривень, 14,8% - 500-1000 гривень, 13,8% - 1000-2000 гривень, 17,5% - 2-5 тисяч гривень, а ще чверть опитаних втратила понад 5 тисяч гривень.