Як влада, бізнес і суспільство долатимуть виклики, пов'язані з демографічною кризою

На заході представники бізнесу та влади обговорили шляхи вирішення нагальних проблем, пов’язаних із війною, дефіцитом робочої сили та загальним станом населення країни. Модераторка дискусійної панелі, PR-директорка American University Kyiv Оксана Рудюк, поставила запитання про рішення, які пропонують влада та бізнес для подолання демографічної кризи.

Перша заступниця Міністра соціальної політики України Дарина Марчак представила головні тези нової стратегії демографічного розвитку країни. 

Шість ключових напрямків демографічної стратегії: 

1. Покращення умов для народжуваності. Необхідно створити комфортні умови для жінок, які хочуть народжувати дітей, щоб вони могли поєднувати материнство і кар’єру без економічних втрат.
2. Подолання передчасної смертності. Українські чоловіки живуть у середньому на 10 років менше, ніж у ЄС, що зумовлено шкідливими звичками, низьким рівнем медичної культури та умовами праці.
3. Розвиток активного довголіття. Необхідно готувати ринок праці до старіння населення, створювати можливості для працевлаштування людей старшого віку.
4. Інклюзивність ринку праці. Фокус на залучення внутрішнього ресурсу, зокрема людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, жінок після декрету тощо.
5. Залучення мігрантів. Стратегія передбачає системний підхід до імміграції, включаючи навчання базовій українській мові та адаптацію до законодавства.
6. Створення комфортного середовища для життя з орієнтацією на якість життя та людиноцентричний підхід у політиці.

"Соціальна політика, ринок праці та демографія — це взаємопов'язані сфери, кожна з яких напряму впливає на інші. Наприклад, коли ми говоримо про ринок праці, то розуміємо, що його стан залежить від кількості громадян у країні. Крім того, важливу роль відіграє структура населення: скільки людей працює та має потенційну можливість працювати", - каже вона. 

Директор із корпоративних комунікацій Групи Метінвест Олег Давиденко зазначив, що кількість працівників у компанії дуже скоротилася. До повномасштабної війни на підприємстві працювало 100 тисяч осіб, а наразі їхня кількість становить 60 тисяч.

Він наголосив на питанні адаптації та реінтеграції людей, які повертаються з війни. В компанії впровадили різноманітні курси для персоналу і керівників, щоб допомогти їм адаптувати своїх працівників-ветеранів, адже відновлення та підтримка таких людей – це завдання, яке вимагає глибокої уваги і системного підходу.

“Ветеран, який повертається, відчуває увагу і турботу колективу”, - зауважив Олег.

Модераторка дискусії Оксана Рудюк згадала, як на початку повномасштабної війни пекарні не зачинялися, щоб забезпечити людей хлібом. Директорка HRD "АЛВІВА УКРАЇНА", керуючої компанії ALVIVA GROUP, Ілона Пасечник розповіла, що виробництво не зупинялося завдяки команді, яка продовжувала працювати попри обстріли.

Вона зазначила, що компанія також зіткнулася з дефіцитом кадрів, зокрема робітничих працівників. Ілона впевнена, що подолати ці виклики можна за допомогою автоматизації та стабільності компанії. Саме автоматизація та інвестування в новітні технології стають важливими напрямками для оптимізації виробничих процесів.

"95% наших співробітників говорять, що їм важлива стабільність, і ми намагаємось їм це забезпечити", - зазначила вона. 

Ректор Університету Київської школи економіки Тимофій Брік розповів, що в університеті готують молодь, яка в майбутньому стане активними учасниками ринку праці. За його словами, сучасна молодь значно відрізняється від старшого покоління. Наприклад, молоді люди щиро вірять у патріотизм, добро та відданість громаді, тоді як старше покоління більше зосереджене на добробуті та безпеці. Проте молодь, яка володіє сильними якостями, часто не розуміє, чим займатися після навчання.

"Університет — це місце, де молодь може знайти себе та займатися корисними справами. Щоб залучати більше молодих людей до навчання, потрібно, щоб вони усвідомили: якісна освіта є ключем до майбутнього країни", — зазначив Брік.

Він додав, що коли наша молодь бачить не сучасну та неякісну освіту, вона перестає нею цікавитися, а ті, хто перебувають за кордоном, не хочуть повертатися до України.

Головна лікарка, ко-фаундерка Preventa Надія Крижановська додала, що для довголіття людина повинна все знати про себе, зокрема про своє здоров'я. Вона наголосила, що кожен із нас вже зараз повинен робити все можливе, щоб жити якісно, працювати ефективно та бути щасливими.

"Треба турбуватися про сон, ментальне здоров'я, їжу та думати про себе", - зауважила Надія. 

Учасники зійшлися на думці, що тільки тісна співпраця уряду, бізнесу та суспільства допоможе реалізувати ефективні політики. Тому необхідно синхронізувати зусилля та працювати разом.