демографічна криза, Україна, падіння народжуваності
Демографічна криза в Україні набирає обертів. Ілюстрація: Delo.ua

Демографічна криза набирає обертів: які є шляхи вирішення проблеми падіння народжуваності в Україні

Війна загострила всі негативні демографічні тенденції, які вже існували в Україні до початку повномасштабного вторгнення. Бізнес, суспільство та держава шукають різні шляхи для вирішення цієї кризи, але подолання демографічних викликів вимагає не окремих точкових заходів, а скоординованих комплексних рішень. Чи є шляхи подолання демографічної кризи, читайте у матеріалі. 

Народжуваність в Україні стабільно падає

Народжуваність в Україні стабільно падає щонайменше останні 10 років. Показник падіння з 2015 до 2021 року коливався у межах 3 -11%. Ця тенденція суттєво погіршилася від початку повномасштабної війни — у 2022 зареєстрували на 24,6% менше новонароджених, ніж у 2021-му. Однак ця цифра не враховує даних із Криму та тимчасово окупованих територій. Вже у 2023 році був зафіксований ще більший спад народжуваності — на 33%. 

Всього у 2023 році народилось 187 387 дітей. Для порівняння: у 2010 - 2013 народжувалось близько 500 тис дітей на рік. Щодо індексу фертильності наразі в Україні він складає 0,7. Для порівняння: у Польщі - 1,7; в ЄС - 1,3.

Щоб ситуація з демографією була сталою, необхідно, щоб в середньому на 100 жінок народжувалось 220 дітей. Наразі в три рази менше народжується дітей в Україні (70 дітей на 100 жінок). 

Співрозмовник delo.ua операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін згоден з загальною ситуацією. Так, за його словами, після повномасштабного вторгнення кількість пологів впала вдвічі, загалом, як і показники народжуваності по Києву. 

Зараз найголовнішим фактором, який впливає на народжуваність, залишається війна. Евакуація мільйонів людей за кордон, невпевненість у завтрашньому дні, економічні проблеми — все це впливає на демографічну ситуацію. Навіть простий факт того, що більше чоловіків служать у війську та рідко знаходяться вдома, а відтак знижується ймовірність зачаття дитини. 

Вадим Зукін
Вадим Зукін операційний директор багатопрофільного МЦ “Лелека”

Як демографічна криза впливає на бізнес

Демографічна криза також впливає на бізнес, зокрема падіння народжуваності впливає на галузі, споживачами яких є сім'ї з дітьми. Для прикладу, на початку червня стало відомо, що одна з найбільших в Україні компаній з виробництва товарів для дому "Біосфера", продала потужності з виробництва дитячих підгузків (ТМ Bambik), прогнозуючи скорочення народжуваності в Україні. За словами СЕО Андрія Здесенко, компанія продала лінію з виробництва через скорочення споживацького попиту. 

Ми прогнозуємо, на жаль, значне зменшення народжуваності діток, і тому ми прийняли рішення.

Андрій Здесенко
Андрій Здесенко СЕО "Біосфера"

Здесенко підкреслив, що "Біосфера" не пішла з ринку товарів для дітей, але більше не є виробником підгузків. Нагадаємо, що "Біосфера" запустила нову лінію з виробництва підгузків у 2020 році в умовах карантину. Загальна сума інвестицій в проєкт склала 7 млн ​​євро. Продуктивність лінії - 650 підгузків у хвилину, повна потужність заводу — на рівні 18 млн підгузків на місяць.

Демографічна криза також вплинула на ринок дитячих іграшок. У лютому цього року дитячі інтернет-магазини pampik.com та panama.ua припинили свою діяльність. Ймовірними причинами закриття діяльності магазинів називаються труднощі роботи в умовах військового стану, падіння дитячого ринку та спадаюча динаміка народжуваності в країні.

"З огляду на це, інвестори прийняли рішення припинити діяльність pampik.com та panama.ua як окремих проєктів. Клієнтам, які співпрацювали з цими інтернет-проектами буде запропоновано перейти на обслуговування на платформу одного з маркетплейсів", - повідомляло видання RAU.ua.

Гравці ринку дитячих іграшок припустили, що через війну в інтернет-магазинах, які не мають офлайн-роздробу, обсяги продажів скоротилися на понад 50%. Споживач обирає омніканальний формат, за якого в ритейлі можна побачити товар та проконсультуватись “наживо”, а потім замовити через інтернет-канали. Pampik та Panama працювали лише онлайн, бренди не відновили показники після повномасштабного вторгнення і це є однією з можливих причин припинення діяльності.

Delo.ua звернулося до pampik.com та panama.ua за коментарем, але станом на сьогодні видання не отримало відповіді. 

Після початку повномасштабної війни ринок іграшок “впав”, розповів delo.ua президент Української Асоціації Індустрії Іграшок, засновник та СЕО групи компаній KIDDISVIT Павло Овчинніков. 

Через масове безробіття, мобілізацію, зростання курсу долара та скорочення зарплат зменшилася купівельна спроможність українців. Але діти хочуть гратися та розвиватися за будь-яких обставин – це їхня природна потреба. Тож радувати дітей батьки не перестали, хоча й обирають інший товар.

Павло Овчинніков
Павло Овчинніков президент Української Асоціації Індустрії Іграшок, засновник та СЕО групи компаній KIDDISVIT

Він додав, що перераховані фактори стагнації економіки призводять до збільшення продажів іграшок в соціальних маркетах та дискаунтерах. Покупці надають перевагу бюджетним іграшкам, але висока якість залишається пріоритетом. 

Так, скорочується ринок іграшок для дітей від 0 до 3 років, але активно зростає попит на іграшки для кідалтів – “дорослих дітей” від 10–12 років. За словами Павла, зараз категорія kidult займає приблизно 20% товарів KIDDISVIT. Також популярні іграшки категорії “антистрес”.

Директор мережі магазинів "Будинок іграшок" Роман Горошко підтвердив тезу колег, про те, що війна, міграція жінок з дітьми за кордон та внутрішня міграція має суттєвий вплив на структуру попиту. 

Відтік населення в бік західних регіонів України та у місто Київ значно змінили структуру попиту. Наприклад, наприкінці минулого року ми відкрили перший магазин у м. Тернопіль, і побачили, що до нас завітали наші постійні клієнти з Запоріжжя та Одеси. Також завдяки нашій програмі лояльності ми бачимо збільшення клієнтів зі Сходу до Києва та Львова.

Роман Горошко
Роман Горошко Директор мережі магазинів "Будинок іграшок"

Загалом ринок іграшок в Україні поступово відновлюється. Ще не повернувся до показників 2021 року, але зростає. У 2023-му виріс на 20% відносно 2022-го. Павло Овчинніков наголосив, що в цьому році прогноз зростання ринку буде на рівні 10%, що є оптимістичним показником. 

Однак скорочення ринку все одно відчувається. Моя рекомендація бізнесу: рухатися в сторону експорту, шукати нетрадиційні канали збуту, вивчати потреби та шлях споживача, тримати команду та підтримувати ЗСУ. Ми, наприклад, глобально розвиваємось через участь у світових профільних виставках. Також почали втілювати стратегію по розробці власних торгових марок.

Павло Овчинніков
Павло Овчинніков президент Української Асоціації Індустрії Іграшок, засновник та СЕО групи компаній KIDDISVIT

Він додав, що українським компаніям варто створювати більше креативних продуктів та виводити їх не лише на внутрішній ринок, а й на глобальний. А з боку держави має бути активна підтримка експортерів.

Проблема набирає обертів

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник під час виступу на форумі "Моя безбар'єрність" розповів, що в 1992 році кількість населення в Україні складало 52 млн, а вже на початку повномасштабної війни 37 млн. За рік через війну та міграцію населення, в Україні налічувалось 32 млн людей. За прогнозами Асоціації, у 2050 році населення країни може скоротитися до 25 млн, а це вдвічі менше, ніж на початку незалежності України. Зазначимо, що ці цифри не враховують даних із Криму та тимчасово окупованих територій.

При цьому нація в Україні стрімко старіє. Так, кожна 4 людина в Україні має вік понад 60 років. 

Ще близько 5 млн людей є внутрішньо переміщеними особами в Україні, яким складно в таких умовах облаштувати своє життя та планувати народження дитини. Крім того, загалом через війну за кордон виїхало до 8,7 млн людей. Серед факторів, які можуть вплинути на повернення українців: житло, робота, соціальна інфраструктура. 

Україну чекає нестача людей, нестача робочих рук та споживачів. Але одними економічними чинниками ми не зможемо повернути людей і побудувати країну, в якій хочемо жити. Ще треба шукати сенси, котрі дійсно дозволять людям бачити наше майбутнє. Тому вже зараз треба розробляти нову міграційну стратегію, яка допоможе повернути людей. 

Василь Воскобойник
Василь Воскобойник президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування
  • захист національних інтересів; 
  • пріоритет кваліфікованої міграції; 
  • визначення пріоритетних сфер залучення мігрантів; 
  • залучення акредитованих роботодавців; 
  • визначення чітких критеріїв допуску мігрантів в країну; 
  • запобігання нелегальній міграції. 

За словами операційного директора багатопрофільного МЦ “Лелека” Вадима Зукіна є чимало аспектів державної політики, які також впливають на народжуваність. 

По-перше, це виплати на підвищення народжуваності. Розмір цих виплат не переглядався з 2014 року, тобто фактично сума в доларах зменшилась майже вдвічі. У березні у ВР зареєстрували законопроєкт, яким пропонують збільшити допомогу, але поки що він залишається без розгляду. 

Водночас під час заходу "Роботодавці та майбутнє людського капіталу", організованому Європейською бізнес Асоціацією, перший заступник Міністра соціальної політики України Дарія Марчак зазначила, що збільшення суми виплат при народженні дітей не працює, коли мова йде про підвищення народжуваності. За її словами це може призводити до зворотнього наслідку, коли в результаті ці діти опиняються в інституціях. Вона додала, що немає одного інструменту, який врегулює всі питання стосовно демографічної кризи. 

По-друге, на думку Зукіна, в Україні відсутні як масове явище садочки, які б приймали дітей не з 2-3 років, а вже з 6 місяців. Така практика поширена в Європі, і вона дозволяє батькам швидше повертатись на роботу. Впровадження такої практики в Україні могло б простимулювати людей до збільшення народжуваності навіть у поточній ситуації. 

Ще один чинник, який варто розглянути — це якість надання акушерських послуг та довіра до медичної системи загалом. Часто негативний досвід жінки при перших пологах стримує її бажання заводити дитину вдруге.

Агресивне акушерство досі залишається проблемою в деяких пологових будинках, до цього у деяких медзакладах породіллю позбавляють законного права отримати знеболення. Для розуміння: у МЦ “Лелека” показники застосування епідуральної анестезії при пологах досягають 90%. У найкращих державних закладах цей показник ледь досягає 35%, а в інших лікарнях він ще менший.

Вадим Зукін
Вадим Зукін операційний директор багатопрофільного МЦ “Лелека”

Як зазначає Зукін, серед причин можуть бути як необізнаність, так і небажання лікарів застосовувати сучасні методи анестезії. А страх перед болісними пологами — це той чинник, який необхідно враховувати, коли йде мова про збільшення народжуваності. 

Багато напрямків, пов’язаних з народженням дітей, в Україні досі недостатньо розвинені. В усьому світі спостерігається тенденція до народження дітей у старшому віці (37-39 років). Тому став популярним метод так званого соціального замороження яйцеклітин, щоб жінка могла завагітніти пізніше, навіть якщо її фертильність знизиться через вік. В Україні такої послуги майже не пропонують. Ба більше, українські онкологи рідко пропонують заморожування клітин за медичними показниками для пацієнтів перед хімієтерапією. Тобто, у цьому напрямку країні ще є куди розвиватись. 

Варто також враховувати аспект людей, яким необхідне “штучне” запліднення. Цей напрямок постраждав ще під час пандемії коронавірусу та не оговтався досі, каже Вадим Зукін. Однак зараз є прогрес у цьому напрямку: держава оголосила про впровадження пакета НСЗУ, який включає лікування безпліддя.

"Є суперечки щодо сум та умов, пакет поки що не дотягує до ринкового, але він вже на достатньо високому рівні й це гарний перший крок у даному напрямку", - каже Зукін. 

Наступний момент — це впровадження інклюзивних практик та формування безбар’єрного простору на державному рівні. Досі у багатьох містах люди з інвалідністю, а також батьки з дитиною у візочку не мають можливості вільно пересуватись вулицями. У більш широкому сенсі: необхідне посилення підтримки родин з дітьми таким чином, щоб наявність дитини не ставала для них обмежувальним фактором. 

Політика держави має бути спрямована на створення умов для гідного життя українців в Україні: покращення соціального та майнового становища, подолання корупції. Адже все це впливає на бажання людей жити та народжувати дітей в Україні.

Вадим Зукін
Вадим Зукін операційний директор багатопрофільного МЦ “Лелека”

Президент Української Асоціації Індустрії Іграшок, засновник та СЕО групи компаній KIDDISVIT Павло Овчинніков додав, що з боку держави мають бути активні дії щодо розв'язання демографічної проблеми та створення умов для підвищення народжуваності. Передусім – репродуктивна медицина, ефективна комплексна підтримка сімей з дітьми, розвиток доступної інфраструктури, поєднання батьківства та роботи, створення умов, за яких родини з дітьми відчувають себе фінансово, фізично та психологічно захищеними.

Так в KIDDISVIT ми підтримуємо працюючих батьків створивши умови для онлайн та офлайн формату роботи, запровадивши дитячий садок, додавши можливість відвідувати дитячого психолога та сімейного лікаря. Все це доступно прямо в офісі компанії.

Павло Овчинніков
Павло Овчинніков президент Української Асоціації Індустрії Іграшок, засновник та СЕО групи компаній KIDDISVIT

На його думку, неможливо швидко розв'язувати ці питання, але демографічна криза набирає обертів за умов війни в країні.

Стратегія держави

В Україні розроблена стратегія демографічного розвитку країни на період до 2040 року, в межах якої визначено цілі та завдання, спрямовані на розв’язання демографічних, соціальних і гуманітарних проблем, і конкретизуються у державній демографічній політиці. 

В стратегії визначені ключові прояви негативних демографічних тенденцій, зокрема: 

  1. Низька народжуваність. 
  2. Висока передчасна смертність. 
  3. Масштабна зовнішня міграція. 
  4. Масові вимушені переміщення населення в межах України. 
  5. Інші чинники: безпека, житло, ринок праці, недостатня якість умов життя. 

Як зазначають у Мінсоцполітики, є два можливі сценарії вирішення проблеми. Інерційний сценарій передбачає продовження поточної системи державної підтримки без додаткових змін. Це не вплине на демографічну ситуацію в короткостроковій перспективі, поглиблюючи кризу. За оцінкою Інституту демографії НАН України, чисельність населення може знизитися до 28,9 млн осіб до 2041 року та до 25,2 млн до 2051 року.

Сценарій змін включає розробку та впровадження нової Стратегії з урахуванням українського та міжнародного досвіду. Це забезпечить координацію дій всіх органів влади для покращення рівня життя, повернення українців з-за кордону та відновлення населення. Переваги цього сценарію включають мінімізацію наслідків війни та пом’якшення демографічної кризи. За цим сценарієм чисельність населення може скласти 33,9 млн осіб до 2041 року та 31,6 млн до 2051 року.

  • людиноцентричність (найвищою цінністю визнається життя і здоров’я людини, забезпечення реалізації її прав і свобод); 
  • повага до вибору кожної людини у поєднанні із заохоченням бажаної для суспільства поведінки; 
  • гендерна рівність;
  • ефективність і результативність;
  • інклюзивність через урахування інтересів усіх груп населення;
  • врахування регіональних особливостей при прийнятті рішень;
  • інформаційна об’єктивність (базування на надійних системах збору, аналізу та моніторингу даних).

Водночас в Мінсоцполітики визнчили стратегічні цілі: 

  1. Стратегічна ціль № 1. Створення умов для підвищення народжуваності, підтримка сім’ї. Для відновлення чисельності населення цільовий показник  народжуваності має становити близько 2,2. 
  2. Стратегічна ціль № 2. Зниження рівня передчасної смертності.
  3. Стратегічна ціль № 3. Забезпечення міграційного приросту населення.
  4. Стратегічна ціль № 4. Забезпечення оптимального розміщення населення на території України.
  5. Стратегічна ціль № 5. Адаптація соціуму до демографічного старіння та формування умов для активного довголіття. 
  6. Стратегічна ціль № 6. Подолання негативних демографічних тенденцій завдяки розвитку можливостей для якісного життя в Україні.

На запит delo.ua у Мінсоцполітики розповіли, що наразі завершується доопрацювання проєкту Стратегії з урахуванням зауважень та пропозицій, наданих центральними органами виконавчої влади, громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами. Найближчим часом їм буде направлено на погодження проєкт Стратегії.

"Що стосується впровадження Стратегії, то на даний час формується проект плану заходів з реалізації Стратегії демографічного розвитку на 2024-2026 роки", - кажуть в Мінсоцполітики.