Після арешту Дурова Україна повинна запровадити жорстке регулювання Telegram, – нардеп

Про це заявив голова Комітету зі свободи слова Верховної Ради Ярослав Юрчишин, коментуючи арешт Павла Дурова.

"У всьому світі впроваджують більш жорстке регулювання Telegram. Ми можемо і повинні зробити це набагато раніше. Бо саме ми на передовій", - підкреслив Юрчишин.

Він наголосив, що "ніщо не зупинить рішення, час, якого настав ще 2022 року".

Чому заарештували Павла Дурова?

Як пишуть французькі ЗМІ, офіційна причина арешту Дурова – на платформі Telegram ведуть безконтрольну діяльність різноманітних злочинних елементів на кшталт наркоторговців. Також заявляється, що він сприяв відеопіратству, дозволяючи транслювати, наприклад, футбольні матчі.

Як заявляє французька поліція, Дуров та його менеджери відмовлялися співпрацювати з владою та модерувати цей контент, стаючи таким чином, як вважає слідство, співучасниками.

Звідси тяжкість статей, які закидають, як пишуть французькі ЗМІ, засновнику Telegram - йому може загрожувати до 20 років ув'язнення.

При цьому прихильники Дурова стверджують, що звинувачення, що звучать у пресі, зі сприяння наркобізнесу і терористам - це наратив, покликаний виправдати тиск на "єдиний вільний месенджер".

Маск закликав звільнити засновника Telegram Дурова

Натомість власник іншої соціальної мережі Х Ілон Маск закликав звільнити засновника Telegram і "ВКонтакті" Павла Дурова, якого ввечері 24 серпня затримали у Парижі, та запустив відповідний хештег.

"Точка зору: Зараз 2030 рік у Європі, і вас стратять за те, що вам сподобався мем", - прокоментував Маск затримання Дурова.

Згодом американський мільярдер опублікував інтервʼю Дурова, де він розповідав про розвиток соцмережі Х після її викуплення Маском. Цей пост Маск підписав хештегом FreePavel.

Заборона Telegram в Україні

25 березня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №11115, яким пропонується врегулювати роботу соціальної мережі Telegram та інших соцмереж в Україні.

Законопроєкт вносить важливі зміни в сферу медійного законодавства, виділяючи провайдерів платформ для спільного доступу до інформації як окрему категорію медійних суб’єктів. Ці платформи повинні характеризуватися наявністю сторінок та облікових записів, через які розповсюджується масова інформація, відповідно законів "Про медіа" та "Про авторське право і суміжні права".

Голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, депутат від "Слуги народу" Микита Потураєв заявив, що Київ не може регулювати месенджер Telegram, тому парламент може ухвалити закон, за яким "або соціальні мережі чи платформи встановлюють діалог з українською державою, або держава їх просто закриває".

Українська розвідка підтверджує, що використання Telegram несе в собі певні ризики для національної безпеки країни, тому необхідно знайти способи вирішення цієї проблематики, заявив представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов.

Як заявляв у листопаді тодішній секретар РНБО Олексій Данілов, головна загроза від Telegram-каналів – це анонімність власників і відсутність будь-якої відповідальності за розповсюдження неперевіреної, фальсифікованої і маніпулятивної інформації. Ціна такої роботи – життя десятків людей цивільних і військових.