Чи надійний електротранспорт узимку: міфи, ризики та поради

• Дві головні загрози для міського транспорту
• Метро – найстійкіший вид транспорту
• Наземний електротранспорт: слабка ланка системи
• Міфи про електротранспорт узимку
• Найвразливіші маршрути
• Що робити пасажирам
• Прогноз на зиму 2025-2026

Дві головні загрози для міського транспорту

Транспортний експерт, співзасновник ГО «Пасажири Києва» В'ячеслав Скриль пояснює: 

«Відключення електротранспорту можливе у двох випадках. По-перше, це масовані удари й пошкодження міських електромереж. По-друге, значний дефіцит генерації в енергосистемі, коли електрики не вистачає для всіх споживачів одночасно.»

У таких ситуаціях рух громадського транспорту може зупинятися тимчасово: від кількох годин до доби і більше, залежно від масштабів пошкоджень та темпів відновлення. 

У 2023 році кияни вже пережили таку ситуацію, коли значна частина трамваїв та тролейбусів не працювала протягом кількох днів. Загалом, електротранспорт може зупинитись в декількох випадках:

1. Пряме пошкодження тягових підстанцій під час обстрілів.
2. Критичний дефіцит електроенергії в мережі.
3. Аварії на високовольтних лініях живлення.
4. Необхідність перерозподілу електрики на критичні об'єкти.
5. Масштабні відключення для стабілізації енергосистеми.

Важливо розуміти: у 2023 році частину ліній не запускали не через технічну неможливість, а задля розподілу дефіцитної електроенергії між критичними споживачами. 

Міський транспорт у такій ситуації опиняється не в першому пріоритеті, бо спочатку живлять лікарні, водоканали, об'єкти критичної інфраструктури.

Метро – найстійкіший вид транспорту

Столичний метрополітен залишається найбільш захищеним видом громадського транспорту з кількох причин. По-перше, він має замкнену систему живлення, яка менше залежить від міських мереж. По-друге, метро обладнане можливостями резервування – є кілька незалежних джерел живлення. По-третє, це стратегічний об'єкт, тому його включають у пріоритетну чергу живлення.

У критичній ситуації метро може працювати із зниженою напругою: це призведе до збільшених інтервалів руху, але не до повної зупинки. Замість поїздів кожні 2 хвилини, вони курсуватимуть кожні 5-7 хвилин, але система продовжить працювати. Саме тому навіть за обмежень електроенергії тягові підстанції метро заживлюють у першу чергу.

Мережа підземки незалежніша від міської інфраструктури, система має більше резервів, а метро перевозить найбільший пасажиропотік – до 2 мільйонів людей на день. Тому його підтримують у робочому стані навіть у найскладніших умовах. Для порівняння: трамваї та тролейбуси перевозять разом близько 500-600 тисяч пасажирів, що втричі менше за метро.

Наземний електротранспорт: слабка ланка системи

Трамваї та тролейбуси залежать від локальних високовольтних мереж та тягових підстанцій, що живлять окремі райони. Тому ситуація в місті може бути неоднорідною: в одному районі громадський транспорт курсуватиме, в іншому – рух буде зупинений. Це створює плутанину для пасажирів, які не розуміють, чому на одній лінії трамваї їдуть, а на сусідній – стоять. Взагалі робота електротранспорту залежить від:

• стану локальних високовольтних мереж;
• працездатності тягових підстанцій конкретного району;
• пріоритети розподілу електроенергії міською владою;
• наявність технічних пошкоджень на лініях;
• загальний баланс електроенергії в мережі.

Трамваї споживають більше електрики в момент розгону, бо важчі – середній трамвай важить 20-30 тонн проти 12-15 тонн тролейбуса. 

У перерахунку на одного пасажира вони ефективніші, ніж тролейбуси, але обидва види живляться від одних і тих самих підстанцій. Тому у разі їхнього відключення не працюватиме жоден вид електротранспорту на цій ділянці.

Міфи про електротранспорт узимку

Серед популярних міфів про міський транспорт взимку – що трамваї та тролейбуси «замерзають» на морозі і стають непрацездатними. Насправді сучасні системи мають захист від переохолодження, а обігрів салонів працює навіть при -20 градусах. Проблема не в морозі, а в дефіциті електроенергії.

Ще один міф – що для роботи електротранспорту можна використовувати генератори. Технічно це можливо, але абсолютно нерентабельно та небезпечно. Потрібні надпотужні генератори: одна тягова підстанція споживає до 3 мегават, що еквівалентно споживанню кількох сотень квартир. Міські мережі не розраховані на такий формат живлення, а вартість палива для генераторів зробила б експлуатацію транспорту економічно абсурдною.

Справді, запас ходу автономних електробусів зменшується на 10-30% через використання обігріву салону та підвищене енергоспоживання, але це не означає, що громадський транспорт перестає працювати. Електробуси залишаються надійним засобом пересування, якщо планувати зарядку і враховувати зимові особливості експлуатації.

Найвразливіші маршрути

Не всі маршрути міського транспорту однаково вразливі до енергетичних проблем. Найбільший ризик мають лінії, що живляться від віддалених підстанцій або проходять через райони з проблемною інфраструктурою. Це переважно периферійні маршрути: ті, що йдуть на околиці міста.

Центральні маршрути трамваїв та тролейбусів зазвичай мають вищий пріоритет, адже обслуговують більший пасажиропотік. Тому в критичній ситуації саме їх намагаються підтримувати в робочому стані. Маршрути на Троєщину, Виноградар, Оболонь можуть зупинятися раніше за центральні лінії.

Що робити пасажирам

Для тих, хто щодня користується громадським транспортом, важливо мати план Б. У разі зупинки трамваїв та тролейбусів місто запускає додаткові автобуси на найбільш завантажених маршрутах. За планом може бути випущено до 100 додаткових автобусів понад звичайний рухомий склад.

Проте в годину пік цього може бути недостатньо. Тому варто завантажити додатки для виклику таксі, мати контакти сусідів або колег для спільних поїздок. Або розглянути можливість віддаленої роботи в критичні дні. Метро залишається найнадійнішим варіантом – навіть якщо наземний транспорт стане, підземка має працювати.

Прогноз на зиму 2025-2026

Експерти не виключають, що ситуація з міським транспортом може повторити 2023 рік або навіть стати складнішою. Все залежить від інтенсивності атак на енергоінфраструктуру та здатності енергосистеми відновлюватися після пошкоджень. Міська влада запевняє, що готова до різних сценаріїв, але гарантій безперебійної роботи електротранспорту ніхто не дає.

Зупинка електротранспорту в Києві можлива лише у разі масштабних ударів або суттєвого дефіциту електроенергії, але найімовірніше – тимчасова. Метро працюватиме навіть у складних умовах, наземний громадський транспорт – залежно від стану локальних мереж та пріоритетів енергопостачання.

Громадський транспорт Києва взимку 2025-2026 працює в умовах підвищених ризиків. Метро залишається найстійкішим видом транспорту завдяки незалежній системі живлення та високому пріоритету. Трамваї та тролейбуси більш вразливі: їхня робота залежить від стану локальних мереж та загального балансу електроенергії в місті. Так, міський транспорт продовжує працювати, але його стабільність залежить не тільки від зусиль комунальників, а й від зовнішніх факторів, які важко контролювати.