Антибіотики не продаватимуть без рецепта: як це вплине на фармацевтичний бізнес

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

За словами фармацевта, це вже третій клієнт із таким запитом, а ще й години не минуло від початку робочого дня. Що українці їдять антибіотики майже як цукерки – не секрет. У масштабному дослідженні фармкомпанія GSK з'ясувала, що у нас кожен третій лікує цими препаратами звичайну застуду. Антибіотики, коли ковід, антибіотики, коли ангіна, антибіотики, коли пневмонія — лише мала частина запитів, що гуглять українці, намагаючись вилікувати серйозні та не дуже хвороби без призначення лікаря.

Але ситуація має змінитись: з квітня 2022 року в Україні вводять електронні рецепти на антибактеріальні препарати, а отже, їх більше не вдасться купити без візиту до лікаря. Таким чином влада боротиметься з неконтрольованим та нецільовим вживанням ліків, що може спричинити стійкість бактерій до препаратів та нові епідемії.

Хоча рішення очевидно позитивне, також зрозуміло і те, що воно позначиться на фармацевтичному бізнесі. Розповідаємо як.

Як працюватиме е-рецепт на антибіотики

Електронні рецепти на антибіотики виписуватимуть лікарі відповідно до діагнозу. Пацієнти зможуть отримати призначення у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації із сімейним лікарем. Однак для отримання електронного рецепту необхідно бути зареєстрованим в електронній системі охорони здоров'я. Купувати антибіотики за рецептом також вдасться лише в аптеках, підключених до електронної системи охорони здоров'я.

У е-рецепті будуть міститися дані про пацієнта, лікаря та поліклініку, діюча речовина, а не конкретна торгова марка, а також лікарська форма та дозування. При пред'явленні е-рецепту аптекар повинен буде ввести його номер в інформаційну систему та на основі даних призначення запропонувати клієнту варіанти ліків. Після цього фармацевт відзначає вибір пацієнта в системі, вводить туди код підтвердження із смс клієнта та підтверджує факт відпуску електронним підписом. Дійсним е-рецепт буде протягом 30 днів.

У МОЗ планують, що після введення е-рецептів на антибіотики їх розширять і на інші категорії ліків: з 1 липня 2022 року на наркотичні та психотропні препарати, а з 1 жовтня 2022 року – на решту рецептурних ліків. Потрібно зазначити, що за законом всі рецептурні ліки і сьогодні повинні відпускатися за рецептом, але за фактом такого не відбувається з різних причин: наприклад, у лікарів може не бути спеціальних бланків, а аптекам може бути невигідно обмежувати вибір покупців на шкоду своїм доходам.

Відпуск за електронними рецептами посилить контроль: якщо згідно зі звітністю продажів антибіотиків з е-рецепту аптека відпустить 300 упаковок антибактеріальних препаратів, а всього продасть 500, у Держлікслужби точно виникнуть питання. Крім того, зовсім недавно в Україні підвищили штрафи за продаж рецептурних ліків без рецепту з 102-425 грн до 850-1700 грн. За повторне порушення протягом року сума збільшується вдвічі.

Як до нововведення готується аптечний бізнес: з чим виникнуть проблеми

1. Спочатку не всі аптеки продаватимуть антибіотики

Як згадувалося, продавати антибіотики за рецептом зможуть лише аптеки, підключені до електронної системи охорони здоров'я. Проте зараз цим можуть похвалитися не всі заклади.

Найпростіше буде тим аптекам, які вже сьогодні відпускають препарати за програмою «Доступні ліки», адже принцип електронного рецепту буде реалізовано саме за шаблоном цього проекту, хіба що без підписання договору із НСЗУ. За даними Аптечної асоціації, сьогодні в Україні близько 22 тисячі аптек. З них, згідно з дашбордами НСЗУ, у програмі реімбурсації беруть участь 11 828 закладів. Іншим, щоб з квітня продавати антибіотики, доведеться підключитися до електронної системи охорони здоров'я .

Для початку потрібно зареєструватися eHealth та пройти верифікацію за декількома параметрами, основною з яких є наявність ліцензії на торгівлю ліками. Необхідно буде вказати дані згідно з Єдиним держреєстром юрособ, фізосіб-підприємців та громадських формувань. Тому важливо перевірити цю інформацію на помилки та заздалегідь виправити їх. Ті працівники аптек, які відпускатимуть антибіотики, повинні будуть отримати електронні підписи та зареєструвати їх в електронній системі.

Втім, у Аптечній професійній асоціації України впевнені, що з цим до квітня заклади впораються. «Загалом аптеки готові до запровадження е-рецептів, оскільки більшість вже приймають їх за програмою «Доступні ліки» та мають підписані договори із медичними інформаційними системами. Тобто, у багатьох необхідний досвід є. Іншим знадобиться певний час для адаптації. МОЗ активно веде комунікацію із цього приводу, тому ті, хто хочуть продавати ліки за електронними рецептами, до квітня будуть готові», - каже голова АПАУ Володимир Руденко.

Побоювання щодо того, що медична система «ляже» від нового навантаження, у держпідприємстві «Електронне здоров'я» вважають необґрунтованими. «Антибіотиків в Україні менше однієї тисячі позицій, це та група ліків, самолікування якими відбувається у менших масштабах, ніж, наприклад, рецептурними анальгетиками чи лікарськими засобами гастроентерологічної групи. Отже навантаження на систему не буде катастрофічним», - запевняє проектний менеджер відомства Ірина Ліштаба .

2. Відпустка антибіотиків за е-рецептом може позначитися на швидкості обслуговування

Якщо система не впаде після запуску е-рецептів на антибіотики, є питання до її продуктивності. Ще у вересні Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine звертала увагу влади, що саме повільна електронна система створює головну проблему у запуску е-рецептів. Експерти вказували, що щойно «Доступні ліки» впровадили, фармацевти витрачали 20-30 хвилин на обслуговування одного електронного рецепту. Хоча сьогодні цей процес займає в середньому вже 7-15 хвилин, він все одно залишається набагато тривалішим, ніж обслуговування клієнта без е-рецепту.

В Асоціації наголосили, що основна мета сьогодні — це зробити процес виписки та обслуговування е-рецепту швидше. Адже на відміну від е-рецепту за програмою «Доступні ліки», де лікарі та працівники аптеки мають реальну економічну мотивацію для надання пацієнту безкоштовних або частково реімбурсованих препаратів, успіх виписки електронних рецептів для решти рецептурних ліків повністю залежатиме від практичного досвіду користувачів системи.

3. Аптекам доведеться підвищувати кваліфікацію свого персоналу

Інша проблема в тому, що антибіотики за рецептом зможуть відпускати виключно фармацевти, а не їх помічники, асистенти чи інтерни.. «Всі аптечні заклади мають підготуватися до моменту запровадження цього нововведення. Таке рішення цілком логічне і відповідає європейським аптечним нормам, відпускати сильнодіючі ліки та надавати консультації щодо них можуть лише фахівці з професійною освітою», – вважає директор АПАУ Володимир Руденко.

У той же час голова правління ГО "Всеукраїнська фармацевтична палата", член Ради Міжнародної фармацевтичної федерації (FIP) Олег Климов упевнений, що коли відпустка рецептурних коштів буде виключно за рецептами, лише 7-8 тисяч з існуючих аптек зможуть забезпечити кваліфікований персонал для надання фармацевтичних. послуг.

Чи вплине е-рецепт на продаж та ціну антибіотиків

Останні кілька років протимікробні ліки серед українців ставали все популярнішими — наприклад, у 2020 році продаж антибіотиків зріс більш ніж удвічі порівняно з 2019 роком. "На це вплинула в тому числі і пандемія коронавірусу, адже приблизно в 75% випадків коронавірусної інфекції пацієнт приймає антибіотик, хоча він потрібен лише 8-10% хворим", - пояснює спеціаліст відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю ЦГЗ Назарій Лавровський.

Після запровадження е-рецепту «попит» українців на антибіотики теоретично впаде. «Можливо перший час спостерігатиметься деяке зменшення «попиту». Однак говорити про попит у цьому випадку некоректно, відпуск антибіотиків залежатиме від їх призначення чи непризначення лікарями. Тут важливо налагодити комунікацію у трикутнику «доктор-пацієнт-аптека». Є певні проблеми, які потрібно вирішити. Наприклад, на даний момент багато хто не може записатися до свого лікаря сьогодні чи завтра, а змушений чекати прийому тиждень або навіть більше. Наскільки актуальним буде призначення через такий проміжок часу, якщо період для екстреного лікування вже минув, питання відкрите», - каже Володимир Руденко.

Деяке зниження продажів антибіотиків передбачають і у фармацевтичних компаніях, проте вважають, що введення електронного рецепту може вплинути на продаж також іншим чином.

«З одного боку, при суворій рецептурній відпустці очікується суттєве зниження споживання деяких форм ліків. Але з іншого боку, оскільки згідно із законодавством виписка рецептів здійснюється виключно за міжнародним непатентованим найменуванням, має відбуватися перерозподіл із дорожчих брендованих медикаментів на дешевші аналоги», – вважає директор департаменту маркетингу та продажу генеричних брендів фармацевтичної компанії «Дарниця» Роман Шкотов.

За його словами, "Дарниця" виготовляє 16 брендів, що становить 27 найменувань лікарських засобів цієї категорії. Оскільки більшість із них має міжнародну непатентовану назву, у компанії бачать перспективи у виписці е-рецептів.

В той же час, ціна на антибіотики, швидше за все, не зміниться. Якось вплинути на ціну антибіотиків може тільки впровадження аптеками електронних медичних систем. Однак, хоча підключення, обслуговування систем несе якісь витрати, вони є досить незначними. Тому навіть якщо препарати за електронними рецептами подорожчають, навряд чи вище за один відсоток", - пояснює глава АПАУ.

Він додає, що після введення програми «Доступні ліки» (хоча там трохи інше ціноутворення) ціна ліків не змінилася, тому навряд чи є причини підвищення вартості антибіотиків й у цьому разі.