На мирних коліях: як працює держпрограма евакуації бізнесу та кому вона не підходить

На мирних коліях: як працює держпрограма евакуації бізнесу та кому вона не підходить

  • Елена Ковтун

    Редактор отдела "Бизнес"

Понад 700 заявок отримали в Кабміні від українських підприємств, які бажають переїхати з гарячих точок до безпечніших регіонів у Західній Україні. Деякі навіть розпочали роботу на новому місці. Що являє собою урядова програма релокації бізнесу, кому підходить і як проходить — у матеріалі Delo.ua.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

17 березня в Україні запрацювала урядова програма, мета якої — допомогти бізнесу у перевезенні своїх потужностей з територій, де ведуться бойові дії, до безпечніших регіонів у Західній Україні. Логіка уряду проста: держава безкоштовно організовує та проводить переїзд компанії та її потужностей, а та у свою чергу продовжує працювати і, відповідно, підтримувати на плаву українську економіку.

Програма передбачає безкоштовний переїзд до місця тимчасового переміщення, необхідну локацію для розміщення виробництва, допомогу з переміщенням та розселенням персоналу та організацію працівників на місці після переїзду.

Хто перевозить і куди заселяють "бізнес-біженців"

Минулого тижня до держпрограми підключилася "Укрзалізниця". Компанія запропонувала бізнесу свої потужності, які можна використовувати як нові виробничі майданчики, приєдналася до будівництва терміналів на західних кордонах та пообіцяла допомогти аграріям з логістикою добрив та дизельного палива.

"Всі надлишкові цехи та інша виробнича інфраструктура були для нас тягарем у мирний час, а зараз дають нам можливість розмістити сторонні виробництва. Якщо ви виробник і через війну втратили можливість працювати, звертайтеся, ми підберемо вам виробничий майданчик на базі наших потужностей", повідомив у своєму телеграм-каналі голова правління УЗ Олександр Камишин. 

Крім того, деякі західні області пропонують регіональні програми допомоги бізнесу. Серед них Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Чернівецька та Закарпатська. Ще з радянських часів у цих областях простоюють занедбані виробництва, тому сьогодні їх активно реанімують, щоб вони змогли прийняти своїх нових мешканців.

Власників локацій місцева влада попередила, що орендна плата для "бізнес - біженців" має бути символічною або ж перші місяці її може не бути взагалі.

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики депутат Ярослав Железняк повідомив Delo.ua, що урядова програма евакуації бізнесу розрахована на будь-яке підприємство, яке знаходиться у зоні ризику та активних бойових дій. За його словами, учасником може бути не лише велике виробництво, а й маленькі бізнеси з 10-20 людьми у штаті.

"Голова податкового комітету Данило Гетманцев, який особисто опікується реалізацію програми евакуації підприємств, буквально сьогодні повідомив, що отримали вже понад 700 заявок. Вишиковується черга. Насамперед допомогу держави для вимушеного релокейту отримують стратегічно важливі підприємства та підприємства, які виробляють товари першої необхідності  хліб та іншу їжу, питну воду, одяг та ін. для забезпечення потреб цивільного населення, військових та бійців тероборони",  пояснює Железняк.

Усі транспортні моменти, за його словами, на себе взяли державні "Укрпошта" та "Укрзалізниця" на спеціальному транспорті за своїми тарифами. Підприємство самостійно забезпечує трансфер лише в тому випадку, якщо хоче перевезти виробництво іншим способом, а не транспортом, який пропонує держава.

За словами заступника голови податкового комітету, всі західні області однаково активно залучені до процесу релокації підприємств. Усі ОДА зацікавлені та ефективно працюють, знаходять необхідні площі, бо кожна область зацікавлена у розвитку бізнесу на її території. Тому часто у підприємств навіть є кілька варіантів локацій у різних областях на вибір.

Як стати учасником програми евакуації бізнесу

Щоб подати заявку на участь у програмі релокації, усім бажаючим потрібно заповнити форму за посиланням. За словами Ярослава Железняка, Мінекономіки розглядає будь-яку заявку і з кожним підприємством, яке її залишило, зв'язується представник держави.

"У наших інтересах допомогти переїхати якомога більшій кількості бізнесів для підтримки та швидкого відновлення економіки після перемоги. Саме тому існує пріоритизація  підприємств, але не виключення. Чим більше ресурсів буде у держави, тим швидше і більше підприємств ми зможемо перевезти у безпечне місце та дати можливість відновити роботу", — наголошує заступник голови податкового комітету.

З його слів, для релокації сьогодні уряд шукає додаткові логістичні ресурси. Нині цю потребу закривають лише державні компанії. Але якщо до ініціативи приєднаються приватні перевізники з вантажним транспортом, програма релокації зможе працювати більш ефективно.

"Такі перевізники можуть заповнити анкету та їх долучать до роботи. Це буде інвестиція перевізників сьогодні в їхню кількість замовлень від бізнесу завтра",  повідомив Ярослав Железняк.

Кому підходить і не підходить держпрограма з релокації бізнесу

Незважаючи на заяви чиновників про те, що програма підходить будь-якому бізнесу і держава допоможе з переїздом усім охочим, в українських підприємців все одно залишаються питання і сумніви.

Засновник текстильного концерну "Ярослав" Олександр Барсук повідомив, що йому вже неодноразово пропонували вивезти підприємства в Західну Україну, але реалізувати це з високотехнологічним бізнесом не лише дорого, а й складно.

"Вони хоч розуміють, як вивезти високотехнологічне підприємство і що воно варте без кваліфікованих фахівців? Наприклад, лише перо-пухова фабрика вивозилася 8 років тому на 25 фурах і потім запускалася більше року. І це не найскладніше обладнання. Вивезти швейні машини? Не смішіть, бо вони сьогодні коштують копійки. Дорого коштують технології, люди, ділові зв'язки",  наголошує Барсук.

Частково з цим погоджується і радниця ЮФ Asters Анжеліка Лівіцька. За її словами, програма уряду підходить лише тим підприємствам, які мають свій власний замкнутий цикл виробництва та чиї виробничі потужності передбачають можливість переїзду, оскільки не пов'язані з певним місцем та природними ресурсами.

"Наприклад, якщо підприємство видобуває та переробляє корисні копалини, то евакуація для такого підприємства не матиме сенсу, адже видобуток корисних копалин пов'язаний із певним родовищем (місцем). Водночас, якщо підприємство працює на давальницькій сировині, то така евакуація буде можлива за умови побудови нових логістичних ланцюгів, у тому числі й збуту",  пояснює Лівіцька.

За її словами, ще один важливий момент, про який слід думати, – персонал. Якщо обладнання підприємства можна буде перевезти, що робити з персоналом, який значною мірою евакуювався самостійно? Чи варто набирати новий персонал та знову навчати? На це питання у бізнесу та чиновників відповіді поки що немає.

Також Лівіцька наголошує, що сама процедура релокації законодавчо поки що не доопрацьована. Наразі чітко врегульовано лише частину подання заявки на евакуацію/релокацію. Для бізнесу, який ще розмірковує над можливістю релокації, слід подумати не тільки над питаннями, які є в заявці, але й звернути увагу на:

  • наявність та якість інженерних комунікацій;
  • наявність підключення до електрики;
  • стан пропонованого приміщення;
  • кількість та якість під'їзних шляхів;
  • охорону території;
  • нові логістичні зв'язки (постачання давальницької сировини, її зберігання, реалізація готової продукції).

Також Лівіцька радить вивчити, в яких областях сьогодні найбільше зручних місць для евакуації підприємств. На її думку, найбезпечніше релоцюватись сьогодні на Львівщину та Закарпаття.

"Метою, яку ставить Уряд України, – дати можливість бізнесу працювати для того, щоб було поповнення бюджету. А працювати можна у першу чергу там, де найбезпечніше", — підсумувала Анжеліка Лівіцька.