Релокація на Львівщину: як переїжджали МТІ та "Фокстрот"

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Після вторгнення російських військ на територію України частина бізнесу на якийсь час призупинила свою діяльність. Але економіка має працювати, тому держава запустила програму з релокації українських підприємств із зони бойових дій у Західну Україну. Бізнесам у безпечніші регіони допомагають переїхати безкоштовно.

На середину квітня 2022 року Міністерство економіки отримало 1600 заявок на релокацію. Над третиною Міністерство транспорту та інфраструктури працює — організовує логістику, 350 у процесі переїзду, 80 підприємств вже завершили переїзд у Львівську область, а 32 навіть запустилися на новому місці.

Як організовують релокації у Львівській ОДА

Керівник Департаменту інвестиційної політики та релокації Львівської ОДА Орест Фільц розповів про методологію релокації та про те, що потрібно, щоб отримати допомогу у переїзді від Львівської обласної військової адміністрації.

За словами Фільца, в адміністрації обробляють заявки на релокацію, які приходять або безпосередньо до них, або через Міністерство економіки. Для обробки запиту на релокації підприємству насамперед слід чітко прописати вимоги до приміщення, де підприємець зможе розгорнути свої потужності. Після цього адміністрація шукає відповідне приміщення у Львівській області. Коли відповідні варіанти знаходять, підприємець веде переговори та укладає угоду з орендодавцем безпосередньо.

“Ми помітили, що підприємству складно визначитись із місцевістю, куди він хоче перевезти підприємство. Тому на період воєнного стану для бізнесу виділяються склади, де підприємець безкоштовно може зберігати своє обладнання та товар, поки не знайде приміщення”, — каже Орест.

Зараз на складах Львівської військової адміністрації знаходиться товар та обладнання 14 підприємств. Коли бізнес знаходить собі потрібне приміщення, адміністрація за підтримки Міністерства транспорту та інфраструктури допомагає перевезти товар та обладнання зі складу до нового приміщення.

Наступний етап — адміністрація допомагає знайти житло співробітникам підприємства, що переїжджає. Крім того, за словами Фільца, в ОДА спільно з Центром зайнятості допомагають знайти нових співробітників замість тих, хто потрапляє під мобілізацію.

Після того, як компанія повністю облаштувалася та запустилася, в ОДА допомагають підприємству внести їх КВЕД у списки критичного імпорту. А ще передають інформацію про неї до Європейської Бізнес Асоціації, Торгово-промислової палати та до бізнес-клубу Західної України. Членство в них допомагає глибше інтегрувати релокований бізнес у місцеву бізнес-спільноту, що відкриває нові можливості для співпраці.

Як працює програма фінансової підтримки релокованого бізнесу

За словами Ореста Фільца, Львівська область була першою, хто розробив програму фінансової підтримки релокованого бізнесу, яка почне працювати з 20-х чисел квітня.

Програма підтримки поширюється на бізнес, який зареєструвався у Львівській області, після чого військова адміністрація виділяє допомогу релокованому бізнесу у розмірі 100 тисяч гривень. Також під час створення 20 робочих місць виділяється допомога у розмірі 100 тисяч гривень, а при підключенні підприємства до електромережі держава компенсує 150 тисяч гривень. Ще оформленому бізнесу виділяється два ваучери: 50 тисяч гривень на маркетинг та 80 тисяч гривень на сертифікацію продукції для експорту.

Більше того, Львівська адміністрація сформувала базу компаній, які потенційно можуть отримати держзамовлення на продукцію, яку виробляють. На сьогоднішній день три компанії вже мають держзамовлення.

Чим у релокації допомагає Торгово-промислова палата

За словами начальника Управління міжнародних економічних зв'язків Торгово-промислової палати у Львівській області, президентки Жіночої Ділової Палати України Наталії Карпенчук-Конопацької, релокований бізнес може звернутися з будь-яким запитом до Торгово-промислової палати, якщо потрібно вирішити якісь питання. Наприклад, якщо бізнес хоче налагодити співпрацю з місцевими підприємцями або запропонувати свою продукцію іншим компаніям, організувати переговори B2B-формату, допомогти вийти на ринок експорту та ін.

Якщо компанія орієнтується експортувати свою продукцію, ТПП допомагає знайти нових партнерів за кордоном. Наразі Львівська обласна адміністрація готує новий каталог для експортерів, які готові продавати свій товар до інших країн. У ТПП надходить багато запитів від іноземних компаній, які шукають собі партнерів із України”, — каже Карпенчук-Конопацька.

Щоб бізнес зміг отримати консультацію ТПП, підприємцю необхідно заповнити заявку на сайті Палати, в якій докладно описати, яка допомога потрібна. Після чого ТПП розглядає цю заявку та зв'язується з бізнесом, від якого надійшов запит.

Досвід релокації групи компаній МТІ: ТОВ Intertop Україна, Pandora

Віцепрезидент групи компаній МТІ: ТОВ Intertop Україна, Pandora Сергій Башлаков — один з перших підприємців, хто скористався державною програмою релокації.

“На початку березня я був у Львові, щоби евакуювати свою сім'ю. Я зателефонував співробітникам та запитав, чому ми не відновлюємо роботу магазинів у Львові. Перша відповідь була про те, що торгові центри не готові прийняти бізнес”, — розповів Балашков.

Він пройшовся торговими центрами і побачив, що працюють лише продуктові супермаркети. Але все одно вирішив піти на переговорний процес із ТРЦ, тому що багато співробітників компанії переїхали до Львова, і їх потрібно було забезпечити роботою. Плюс до всього в компанії розуміли, що в їхньому товарі є потреба.

“Багато українців переїжджали в Західну Україну, брали із собою мало одягу та взуття. Тому ми зрозуміли, що у людей буде потреба у щось одягнутися та взутися, відповідно, потрібно відкривати магазини”, — каже Сергій Балашков.

У результаті багато торгових центрів дали позитивний відгук на запит Сергія, щоб відкрити магазини мережі. При цьому не йшлося про розширення мережі, а лише про релокацію магазинів до Львова та інших міст, де немає масованих обстрілів російських військ.

За словами Сергія, у процесі переїзду компанія зіштовхнулася з проблемою логістики, адже вивезти товар зі складів із центральної частини країни було неможливо. А завдяки програмі релокації компанія вивезла товар та запустила свої магазини у Львові та західному регіоні. Також компанія продовжує працювати у містах, де не йдуть бойові дії: Дніпро, Одеса, Запоріжжя, Полтава.

Історія переїзду компанії "Фокстрот"

Генеральний директор "Фокстроту" Олексій Зозуля розповів, що компанія у Львові має резервний офіс, який тепер став головним.

Загалом по Україні працювало 170 магазинів, з яких 13 знаходиться у Львівській області. Через війну лише 50% магазинів можуть здійснювати свою діяльність, де не ведуться бойові дії та вдалося домовитися з орендодавцями щодо оплати оренди.

При цьому компанія зазнала великих збитків через те, що центральні склади було зруйновано.

“Наш центральний склад перебував у Гостомелі, який згорів через пожежу, а частина техніки, яка не була пошкоджена, вкрали російські солдати. Коли там усі розмінують, то ми матимемо доступ до цих площ та зможемо точно підрахувати збитки”, — каже він.

Окрім центрального складу через обстріл постраждали деякі магазини "Фокстроту". За словами Олексія, у сукупності збитки можуть становити 1 млрд гривень.

Щоб продовжувати діяльність, компанія вирішила перевезти деякі магазини до Львова та відкрити новий склад, тому команда почала шукати приміщення. Насилу, але їм вдалося це зробити, і зараз у Львові знаходиться центральний склад "Фокстроту" та відкрито 13 магазинів. Виходячи з цього, компанія перебудовує логістику, щоб зі львівського складу доставляти товар у торгові точки по Україні. Раніше це робилося зі складу, що знаходився у Гостомелі.

"Наші інвестиції до складу становили близько 1 млн гривень, але ще потрібно перемістити багато техніки. Тому ми готові вивчити державну програму з відшкодування грошей, витрачених на релокацію, та хочемо нею скористатися", — зазначив Зозуля.

На складі зараз працює 20 осіб. Компанія продовжить наймати людей на склад і магазини, щоб якомога більше дати робочих місць.