"Якщо немає компенсацій, дайте пільгові кредити": як бізнес готується до нового локдауну

"Якщо немає компенсацій, дайте пільгові кредити": як бізнес готується до нового локдауну

  • Олена Гладських

    редактор відділу Креативні індустрії та Life

  • Наталья Лошакова

    Корреспондент отдела "Бизнес"

Українська влада заговорила про третій локдаун по всій країні, а кілька областей вже перебувають у червоній зоні карантину, Київ на підході. Delo.ua опитало бізнес, чи готовий він морально та фінансово до чергових обмежень у роботі

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Україна на порозі третього локдауну через високу кількість хворих на коронавірус. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, в Україні почалася третя хвиля коронавірусу, і коли більше половини областей будуть у "червоній" зоні карантину , доведеться повертатися до повного локдауну.

При цьому, в Києві з 00:00 суботи 20 березня вже запроваджуються обмеження , максимально наближені до "червоної" зони карантину. Таке рішення було ухвалено столичною комісією з надзвичайних ситуацій. Зі списком обмежень можна ознайомитися тут.

Delo.ua опитало бізнес, чи готовий він витримати чергову зупинку своєї діяльності через локдаун, чи чекає на допомогу від держави і до чого в їх роботі приведе третій локдаун.

Ресторанний бізнес: "Нам не звикати"

Співвласник та співзасновник кафе-кондитерської The Cake Валерій Созановський каже, що він готовий до чергового локдауну, бо це доводиться проходити вже не вперше. При цьому Валерій зазначив, що від держави не очікує жодної допомоги і що у неї на неї надій немає. Він зазначає, що під час карантину його бізнесу допомагає виживати злагоджена робота команди, своя доставка та діджитал.

Шеф-кухар, співвласник ресторану "100 років тому вперед" Євген Клопотенко зазначив, що ринок уже змирився з карантином, проте домовитися про пільги на оренду приміщень стає дедалі складніше.

"Це вже третій локдаун, і мені здається, що ринок уже змирився. Під час першого локдауну навесні 2020 року установи або закрилися, або переформатували свою роботу і вже добре знають, як діяти. Найбільші збитки для ресторанів - це оренда. Якщо ти з орендодавцем не домовився, це найбільші збитки. І зараз домовитися про пільги на оренду під час локдауну стає все складніше. На допомогу від держави особливо ніхто не розраховує", — каже Клопотенко.

У свою чергу не готовим до чергових обмежень назвав себе власник одеського фаст-фуду Big Potato Олександр Сотников.

"Ми вже закрили всі свої проекти в "Зеленому Театрі". Якщо введуть черговий локдаун , мені доведеться розпрощатися з громадським харчуванням, тому що вже не буде чим віддавати борги. Я не говорю про заробіток, а про погашення боргів з комунальних послуг, податків і оплати за оренду площі. І в Одесі дуже багато таких, як я", - каже Олександр.

Відомий одеський ресторатор, засновник мережі "Компот", ресторанів "Дача", "Тавернетта" Сава Лібкін адаптував свої ресторани в Одесі, запустивши власну доставку та продаж напівфабрикатів, щоб бізнес продовжував працювати на випадок, якщо буде черговий локдаун та гості не зможуть відвідувати ресторан .

"Ресторани — це не тільки смачна їжа, це в першу чергу емоція, яку отримує гість, перебуваючи у закладі. Це атмосфера, інтер'єр, офіціанти, звичайно, їжа та безліч інших факторів. Ми зробили все, що від нас залежить, щоб у разі нового локдауну мати можливість комунікувати з нашими гостями, смачно їх годувати та дарувати їм ці позитивні емоції, наприклад, за останній рік ми запустили власну доставку з "Компотів" Одесою - тепер їжу з цих закладів привезуть кур'єри, які знають, як правильно її транспортувати і що передати гостю. Також днями ми запустили продаж заморожених продуктів. Тепер є можливість замовити у нас заморожені вареники, пельмені, котлети та сирники, які вдома робляться вручну", - зазначає Лібкін.

Кінотеатри: "Дайте спокій і дайте працювати"

Співвласник мережі кінотеатрів "Планета кіно" Дмитро Деркач зазначив, що новий локдаун буде черговим ударом по бізнесу, який і так зараз є збитковим.

"Бізнес уже перебуває у збитках. У нас щомісяця до 7 мільйонів гривень витрат, які ми не можемо зменшити. Оцінювати виправданість локдауну не візьмуся. Це і не має особливого сенсу. Але продовжу повторювати, що це напівзаходи. Транспорт не закривають, а це основний розсадник вірусу. У кінотеатрах, ТРЦ, магазинах, точно набагато безпечніше", — каже Дмитро, закликавши владу дати спокій і дати працювати.

СЕО мережі кінотеатрів Multiplex Роман Романчук вважає, що якщо держава не може допомогти бізнесу, потрібно створити умови для доступного кредитування, але цих умов немає.

"Належимо до цього (до локдауну — Delo.ua) як до фактору ризику, який, враховуючи наші темпи вакцинації, буде присутній у нашій країні довго, і довше, ніж в інших країнах. Перша половина січня, до локдауну, який розпочався 2 січня , і лютий були таким обережним оптимізмом. Почав з'являтися якийсь прибуток. Новий локдаун знову призведе до збитків", - коментує Роман.

За словами Романчука, найефективнішим було б, як показує світова практика, якщо держава не може допомогти прямою дотацією, треба виділяти гроші на підтримку компаній, які найбільше страждають на карантин. Якщо в бюджеті цих грошей немає, тоді треба стимулювати хоча б пільговим кредитуванням, яке б допомогло бізнесу.

"Якби кредити під 5-7-9% , про які так багато говорять, були б дієві для нашої індустрії, або будь-яка подібна програма, яка б дала якийсь пільговий кредит, і ми могли б фізично отримати ці гроші, щоб прожити цей період. А потім віддавати, як тільки почнемо відновлюватися. Пільгова ставка — важливий момент, але не менш важливий — готовність банків видати гроші. Нацбанку у третій категорії ризику, як і вся індустрія, тому ми кредит не видамо". Держава має виступити гарантом, що компанії з цієї індустрії зараз треба кредитувати, тому що їм це життєво необхідно. Але зобов'язання на бізнесі залишаються, нам не потрібно це компенсувати ", - додав Романчук.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко також заявив про необхідність запровадження компенсацій для закладів культури Києва у зв’язку з вимогою столичної влади припинити роботу в рамках боротьби з поширенням коронавірусної інфекції. Про це він повідомив сьогодні, 18 березня, коли столична влада оголосила про обмеження роботи низки індустрій .

Бізнес-спільнота: "Потрібно сприймати як даність та реальність"

Виконавчий директор Європейської бізнес Асоціації Ганна Дерев'янко наголосила, що зараз у пріоритеті здоров'я людей.

"Зараз усім потрібно зберегти своє здоров'я, тому доводиться впроваджувати якісь крайні заходи, тим більше глобальна обстановка підтверджує лише те, що зараз немає простих рішень, і бізнесу доведеться пристосовуватися до тих умов, які є. Очевидно, що бізнесу буде несолодко, але вже потрібно сприймати як даність і реальність, яка, вочевидь, триватиме не один місяць. Тому тут краще міняти своє ставлення — це подобається чи не подобається, а шукати шляхи, як до цього адаптуватися», — коментує виконавчий директор ЄВА Ганна Дерев'янко.

Дерев'янко підкреслила, що якби це рішення було безглуздим і нелегітимним, тоді Асоціація звернулася б до держави.

"Рівень захворюваності зростає, тому тут логічно поставити на перше місце здоров'я людей. Більшість людей розуміє, що обмеження необхідні для того, щоб стримати розвиток негативних наслідків через пандемію. Ті, хто цього не розуміє - їм буде складно. На сьогоднішній день у бізнесу вже виробився певний імунітет з приводу локдауну, також є й ті, хто не зміг цього зробити, оскільки є низка бізнесів, які не можуть працювати в такому режимі, тут треба або перечекати, або знайти інший напрямок, яким бізнес зможе займатися. ніхто не дасть готових рецептів, як це зробити", - додала Дерев'янко.

Як свідчать результати опитувань Європейської Бізнес Асоціації, частина бізнесу вже змогли знайти шляхи, як зберегти свої фінансові показники при цій обстановці, а також є й ті, що зазнають втрат, і в умовах нового локдауну їм буде ще складніше.

"У української держави немає грошових запасів, як у країнах Європи, де ми бачимо, що там отримують компенсації. Але в нашій ситуації дають якісь податкові канікули та гранти, наскільки це можливо. Якщо до скарбниці держави не надходитимуть гроші, то це приведе до того, що страждатимуть вчителі та інші. Тут палиця з двома кінцями, і в даному випадку важливо зробити дуже розумно, але простих рішень не буде", - підсумувала Дерев'янко.

Наталія Лошакова та Олена Гладських, спеціально для Delo.ua

Джерело фото: Depositphotos