Три причини, чому марка "Російський військовий корабель" має стати повноцінною NFT-колекцією

Поштова марка "Російський військовий корабель, йди на..й!" виявилася хітом української філателії — фотографії черг із бажаючих купити її облетіли соцмережі, а понад мільйон екземплярів розійшлися лише за кілька тижнів. "Укрпошта" відмовилася від збільшення тиражу та вирішила випустити марки з іншими артефактами війни. Але національний поштовий оператор може зробити навіть більше, звернувшись до одного з головних інтернет-трендів останнього часу NFT.

Оскільки з початком повномасштабної російської агресії хвиля хайпа навколо криптобізнесу трохи спала, я для початку нагадаю, що собою являє цей інструмент. NFT — це абревіатура для non-fungible token, а перекладається вона як "незамінний токен". Вікіпедія каже, що це "вид криптографічних токенів, кожен екземпляр яких є унікальним і не може бути обміняний або заміщений іншим аналогічним токеном".

Таке пояснення більше збиває з пантелику, ніж дозволяє зрозуміти суть NFT, тому краще пояснити все на пальцях. Уявіть, що ви намалювали красиву картинку та виклали її у себе на сторінці у Фейсбуці. Згодом хтось її обов'язково скопіює. У випадку звичайної картинки вона просто розійдеться по мережі, а ваше авторство розчиниться у репостах. Якщо ж це буде NFT-картинка, то, умовно, на кожній копії буде позначка, що вона не оригінал. Оригіналом буде лише ваш вихідний файл. Його можна буде видалити, зберігати у первозданному вигляді або навіть продати.

Останнє, на перший погляд, здається дивним — хто при здоровому глузді купить собі право володіння просто картинкою в інтернеті, хай навіть оригінальною? Справді, ідея володіння цифровим активом такого штибу поки здається сумлінним блаженством. Але, за даними аналітиків We Are Social, сьогодні середній час, який проводить людина в мережі, наближається до семи годин на добу. Інтернет давно і стрімко стає місцем проживання нашого виду. Тому логічно, що туди ми поступово переносимо своє бажання мати унікальне і ексклюзивне.

Наприклад, колекційними марками від "Укрпошти". Я наведу лише три аргументи, чому марка "Російський військовий корабель, йди на..й!" і їй подібні мають стати NFT. Перший — величезна спадщина мемів цієї війни. Не про інтернет-меми, які пересилають один одному семикласники. Ідеться про одиницю культурної інформації, яку видатний англійський етолог Річард Докінз описав у своєму бестселері "Егоїстичний ген". Мемами він запропонував вважати, наприклад, анекдоти, молитви, мелодії чи стійкі мовні висловлювання.

Російська агресія породила безліч патріотичних мемів. Відповідь українського прикордонника Романа Грибова "російський військовий корабель, йди на..й!" один з найвідоміших. Цю фразу повторив сенатор США Бен Сасс та ексведучий культового американського телешоу "Руйнувачі міфів" Джеймі Хайнеман. У світову спільноту вона транслює головний на сьогоднішній день ресурс українського народу — сміливість.

Але крім фрази Грибова у нас є, наприклад, легендарна Чорнобаївка. Там, за словами радника глави офісу президента Олексія Арестовича, українські військові вже 17 разів знищували сили противника. Фраза "Доброго вечора, ми з України", неруйнівний "бородянський півник", чернігівський пес Патрон із ЗСУ — все це меми воєнного часу. До слова, появу марки з Патроном не виключив і генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський. Матеріалу для увічнення на марках у нас набралося достатньо.

Другий аргумент  можливість залучити безліч художників до створення NFT-колекції марок. У конкурсі ілюстрацій на тему "Російський військовий корабель " прийняло близько 500 осіб. "Укрпошта" відібрала 20 найуспішніших ілюстрацій, і вже далі за допомогою голосування визначали найкращу. Переміг кримчанин Борис Горох.

Але тут є проблема. У разі матеріальної марки переможець може бути лише один — не можна зробити десять різних макетів "Російський військовий корабель іди на..й", "Російський військовий корабель — ВСЬО" чи "Української мрії", ілюстрацію для якої малювала 11-річна Софія Кравчук із Волині. Це будуть різні марки.

NFT-колекція легко обходить це обмеження. До її створення можна залучити ще більше ілюстраторів, викликавши цим творчий резонанс. При цьому можна замахнутися на міжнародний рівень та залучити до конкурсу гучні імена інших країн. Ніхто, звичайно, не обіцяє, що свій варіант надасть Бенксі. Але, враховуючи, що гурт Massive Attack, з яким багато хто тісно пов'язує загадкового вуличного художника, підтримує Україну, то чим чорт не жартує?

З іншого боку це можливість залучити до створення цього активу багатьох розробників. Країнська геймдев-компанія Room 8 Studio вже створила колекцію NFT з відомими песиками з мемів у вигляді українських героїв. Усі зібрані гроші вони передадуть до фонду "Повернись живим". Компанія WeSoftYou, у свою чергу, запустила Crypto Cossacks Club — колекцію NFT-аватарів для підтримки України. Словом, умілі руки в країні вже є, а залучити митців до праці не складе.

Третій аргумент  це, звичайно ж, гроші. Наприклад: "Укрпошта" встановила вартість блоку "Корабля" на рівні 240 грн, але незабаром на платформі OLX його продавали за 15-20 тисяч грн. За лічені години оголошення зникали. Навіть у самій "Укрпошті" зазначили, що на благодійному аукціоні від Prozorro. Продажу марку "Російський військовий корабель" продали за 5 млн грн.

Суми, які користувачі викладають за NFT, зазвичай суттєво менше. Але іноді досягають божевільних позначок. Наприклад, колаж художника Beeple "Щодня: перші 5000 днів" у 2021 році продали на онлайн-аукціоні Christie's за безпрецедентні $69,3 млн. Інший випадок — колекція проекту Hashmasks. Над нею працювало 70 художників з усього світу, які загалом створили понад 16 тисяч унікальних портретів. Все це добро зрештою продали за $16 млн.

Я, звісно, не стверджую, що NFT-колекцію марок від "Укрпошти" викуплять за мільйони доларів. Проте з огляду на масштабність цієї війни і той рівень уваги до України, який спостерігається у всьому світі, ми можемо спробувати. Досить бюджетним способом ми можемо досягти одразу двох цілей — зібрати ще коштів для української армії та вкотре нагадати світові, хто ми і що тут відбувається.