НБУ підняв облікову ставку до 25%

"Метою цього рішучого кроку разом з іншими заходами є захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку та внаслідок посилення можливості Національного банку забезпечувати курсову стабільність та стримувати інфляційні процеси під час війни", - пояснили в НБУ .

Нацбанк не наважувався на цей складний, але необхідний крок у перші місяці повномасштабної війни, через значний психологічний шок, викликаний вторгненням РФ. Тоді головним завданням регулятора була стабілізація очікувань та створення стимулів для утримання гривневих активів.

НБУ розглядав кілька варіантів підвищення облікової ставки, але зрештою вирішив, що підняття одразу на 15 п.п. буде найоптимальнішим варіантом у економічній ситуації, що склалася.

У Нацбанку назвали три причини, через які поступове підвищення облікової ставки не було б ефективним:

• перша причина пов'язана з обмеженою роботою механізму монетарної трансмісії під час війни;
• друга - це сформувало б очікування подальших підвищень облікової ставки та відповідно вичікувальну позицію вкладників та незначний інтерес до гривневих активів;
• третя – для пожвавлення інтересу до гривневих активів їхньої прибутковості мають перевищувати очікувані показники інфляції.

Крім того, НБУ вирішив, що з 3 червня ставка для кредитів рефінансування дорівнюватиме обліковій ставці плюс 2 в. п., а депозитних сертифікатів – облікової ставці мінус 2 в. п.

"Національний банк очікує, що підвищення облікової ставки до 25% буде достатньо для ослаблення тиску на валютному ринку та стабілізації інфляційних очікувань, що у перспективі створить передумови для переходу до циклу зниження облікової ставки", - підсумували НБУ.

Варто зазначити, що рішення підвищити облікову ставку також стало відповіддю регулятора на прискорення інфляції майже до 17% та тенденцію на перетікання гривневих активів у валюту. 

За оцінками Нацбанку, інфляційний тиск зберігатиметься й надалі. За підсумками 2022 року інфляція може перевищити позначку 20%, але при цьому вона залишатиметься контрольованою. На процес впливатиме не лише війна, а й висока вартість енергоносіїв у світі.