Бензину більше не стане. Чому скасування держрегулювання на паливо не допоможе подолати його дефіцит

Наприкінці квітня Україна зіткнулася із великим дефіцитом палива. Головними його причинами стали блокада морських портів, припинення постачання з Росії та Білорусі, а також знищення єдиного в країні виробника бензину Кременчуцького нафтопереробного заводу. Спочатку українським АЗС вдавалося забезпечувати потребу країни в бензині та дизпаливі за рахунок старих запасів, проте з урахуванням знищення російськими військами українських нафтобаз дефіцит палива для населення був неминучим.

З початку війни ринок намагався перебудуватися і наповнити країну паливом за рахунок постачання з ЄС, проте проблеми із залізничними постачаннями роблять це вкрай важким завданням. Уряд також вживав заходів, щоб полегшити роботу трейдерам. 6 травня Україна домовилася з Польщею про відміну дозволів на проїзд бензовозів , а 16 травня Кабінет міністрів призупинив державне регулювання цін на паливо.

В уряді вважають, що такий крок дозволить якнайшвидше наповнити країну паливом. Ціна на бензин за такого сценарію не перевищить 52 гривні за літр, а ціна на дизпаливо – 58 гривень за літр.

Проте більшість експертів та учасників ринку сумніваються, що такі заходи допоможуть швидко подолати дефіцит в умовах проблем із логістикою та ажіотажу на паливо з боку українських водіїв. Усі, хто можуть возити паливо в Україну бензин уже й так це роблять у тих обсягах, у яких можуть. Хоча поставки бензину та дизельного палива в Україну зростають з кожним днем, а попит на паливо за час війни істотно впав, пропозиція все ще істотно нижча за реальний попит і за рахунок цього на ринку триватиме дефіцит.

Реальний плюс, який може принести скасування держрегулювання – трохи обілити ринок. За час дефіциту на ринку пишним кольором розцвіли схеми торгівлі талонами , на АЗС невеликих мереж бензин продавали "з-під поли" за цінами набагато вищими за рекомендовані урядом , а ціни на оптовому ринку в умовах держрегулювання робили продаж бензину на АЗС вкрай невигідною справою.

Delo.ua опитало експертів та учасників ринку, щоб розібратися: чи допоможе скасування держрегулювання на бензин наповнити ринок паливом, і що буде з цінами

Головна причина дефіциту бензину - логістика, а не ціни

На думку аналітика профільного видання "НафтоРинок" Олександра Сиренка підвищення цін на АЗС до озвучених урядом меж навряд чи вирішить питання оперативного постачання палива.

"Бензовозів від скасування держрегулювання точно не побільшає. А ось трейдери платитимуть за їхні послуги дорожче. Якщо раніше заробіток бензовозу стояв 200 доларів, то зараз він стоятиме 700 доларів", — каже Сіренко.

На його думку, також не зникнуть і черги на АЗС, оскільки водії і раніше купували бензин за цінами, вищими за рекомендовані урядом, або купуючи талони і паливні картки на чорному ринку, або ж оплачуючи паливо через додаток мереж АЗС.

Експерт вважає, що для наповнення ринку в країні на кілька днів потрібно ввести "паливний локдаун", тобто закрити всі АЗС для населення, щоби їх встигли наповнити бензином. Водночас, озвучені міністром економіки Юлією Свириденко ціни могли бути сигналом для оптового ринку, щоб встановити межі оптової ціни на паливо на рівні 50 гривень.

У свою чергу директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн зазначає, що головна дефіциту пального – відсутність достатнього постачання.

"Європа паливно дефіцитна сама по собі. Наприклад, Польща – наш головний партнер – має шукати для себе за імпортом 7 млн ​​т дизпалива та бензину на рік. Це навіть більше, ніж усе наше прогнозне споживання у повоєнний період. Усвідомте нашу місію : ми перша країна Європи, що втратила російські енергоносії! На власному досвіді ми зараз переконуємося, як складно це зробити і як складно прийняти рішення про ембарго іншим. Жодна країна Європи не має досвіду 100% переорієнтації на нові джерела постачання!", - пише Куюн

За словами експерта, прискорити наповнення ринку можна обмеженням споживання. Оскільки через ажіотаж водії почали запасати паливо про запас і заповнювати не тільки баки, а й інші ємності.

"В одній із мереж поділилися статистикою: водії дуже просять по можливості заправити 30 л, але тільки половині таких клієнтів вдається вмістити в бак такий обсяг. Тобто баки не порожні. Але логіка водіїв така - повний бак, міцніший за сон", - зазначає він. .

Куюн також зазначає, що держрегулювання на паливо розділило ринок навпіл – одні дотримувались граничних цін, інші – ні. Різниця цін на стелах доброчесних АЗС та чорному ринку спровокувала перетікання пального з першого сегмента в другий, сприяючи подовженню черг.

"Також немає регулювання на опт, що поточний у спекулятивний сегмент ринку, де хлопці запрацюють 27, а не 7 грн/л. Можливість заробити на різниці цін – ще один фактор зростання попиту. Громадяни швидко стали трейдерами, весь OLX продає талони на пальне", - Зауважив експерт.

Чому складно виїжджати за бензином до ЄС

Дмитро Леушкін із групи "Прайм" також вважає, що скасування держрегулювання навряд чи наповнить ринок паливом.

"Ні, це ринок не наповнить. Все, що може їздити в ЄС, уже туди їде, все, що може завозитися в Україну, вже завозиться. Нічого не змінитися. Саме навпаки, трапилася ситуація, коли аграрії почали закуповуватися і почався ажіотаж на ринку дизеля", — каже. Лєушкін.

Також бізнесмен зазначає, що ціни на бензин, озвучені урядом, необ'єктивні.

"Щодо дизеля по 58 грн/л я згоден, ціна об'єктивна. Але з ціною на бензин я не згоден. Свириденко озвучила ціну 52 грн/л, але бензин у нас в опті 58 грн/л коштує і він уже не може стояти бути 52 грн/л. Імпорт бензину в Україну дуже невеликий. Більш об'єктивною буде ціна в діапазоні 60-62 грн/л. ось у цьому діапазоні", - зазначає Леушкін.

Він зазначає, що однією з проблем наповнення ринку бензином є технічні вимоги до його перевезення. Бензин більш небезпечний у перевезенні ніж дизпаливо та стандарти щодо його перевезення до ЄС вищі, ніж у нас. Зі всього українського парку бензовозів за кордон може виїхати лише 40-50%.

Іноземці, які привозять паливо в Україну намагаються заїздити далеко на територію країни. Вони перевозять, перевозять паливо через кордон і там переливають уже українським покупцям. І якщо дизпаливо ще можна ввезти та продати в Україні таким шляхом, то з бензином так не вийде, оскільки він вибухонебезпечний, і для його переливу потрібні спеціальні насоси.

Також за словами Леушкіна, через рекордні ціни на пшеницю і дефіцит палива в країні склалася безпрецедентна ситуація, коли фермери почали запасатися паливом до збиральної кампанії в травні, а не в липні.

"Дефіцит на ринку палива призвів до того, що фермери почали побоюватися за свій капітал. Зараз пшениця виросла в ціні на 40%. Зрозуміло, що її зараз досить проблематично вивезти до Європи і там продати, але якщо це зробити, то ти отримаєш величезний прибуток за рахунок зростання цін і курсової різниці. Але для цього потрібно спочатку цю пшеницю скосити, а без палива цього зробити не можна.

Директор департаменту стратегічного маркетингу та інновацій "БРСМ-Нафта" Олександр Мельничук згоден, що саме собою скасування держрегулювання не вирішить проблему дефіциту.

"Якщо хтось вважає, що скасування держрегулювання наповнити ринок паливом це абсолютно не так. Палива більше не стане, оскільки на сьогодні модель забезпечення країни паливом істотно відрізняється від тієї, що була раніше. Раніше ми цілими ешелонами завозили паливо в цистернах залізницею. Наразі все це йде невеликими обсягами автотранспортом. Автотранспортом не так легко завезти потрібну кількість палива”, – каже Мельничук.

При цьому прогнозує зростання цін. Так, ціна бензинів буде приблизно 47-50 гривень, а ціна дизпалива буде у діапазоні 54-58 гривень.