Газова криза Що робитимуть Кабмін та "Нафтогаз", щоб пройти опалювальний сезон

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Наприкінці вересня ціна на газ подолала психологічний бар'єр 1000 доларів за тисячу кубічних метрів, після чого продовжила зростати та бити нові історичні рекорди. Напередодні опалювального сезону та високого попиту на газ українській владі, яка хоче зберегти свої рейтинги, довелося пристосовуватися до нових реалій. Хоча ще після попереднього опалювального сезону уряд вигадав, як зберегти ціну для населення низькою .

Цінове ралі в Європі не може не вплинути на Україну. Одним із тривожних дзвіночків, які змусили засумніватися у здатності "Нафтогазу" пройти опалювальний сезон без проблем, став "лист щастя" НАКу до Кабміну, де найбільша газова компанія просить в уряду виділити їй 123 млрд гривень не позапланові витрати.

Там сказано, що у травні на рахунках "Нафтогазу" було 57,7 млрд гривень, але під час сезону накачування компанія була змушена закуповувати газ і зазначені кошти витратила. Також через різницю між ринковою ціною і тією, за якою "Нафтогаз" повинен продавати газ населенню і ТКЕ, у НАКу з'явилися позапланові витрати, пов'язані зі сплатою 33,7 млрд гривень ренти, подорожчанням електроенергії, внесенням змін до договорів теплокомуненерго, передачею на баланс компанії збиткових підприємств та інше. НАК запропонував частково покрити дефіцит за рахунок Оператора газотранспортної системи, який за два роки роботи в умовах анбандлінгу накопичив 51,2 млрд. гривень.

Такі запити, напевно, здавалися б немислимими на Заході і навіть у нас в умовах корпоративної реформи держпідприємств. Проте на початку вересня "Нафтогаз" почали залишати іноземці , а наприкінці місяця акціонер компанії в особі Кабінету міністрів і взагалі призначив тимчасове керівництво компанії, чим фактично відкотив корпоративну реформу "Нафтогазу" і почав керувати ним у ручному режимі.

Можливо, такі заходи є неприйнятними з юридичного погляду, але з політичного вони цілком виправдані. У той час коли ціни на газ у Європі день за днем б'ють рекорди, а європейській промисловості пророкують блекаут цієї зими , побоювання української влади та їх бажання пройти опалювальний сезон за будь-яку ціну логічні.

Після попереднього опалювального сезону уряд у вирішенні проблеми високих цін для населення зробив ставку на "Нафтогаз", а за місяць до наступного опалювального сезону він вирішив керувати процесами в компанії безпосередньо.

Проблеми великої компанії

За словами директора спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева, різке підвищення вартості газу призвело до того, що у "Укргазвидобування" виросли рентні платежі за видобуток, прив'язаний до паритету імпорту.

"Це означає, що "Укргазвидобування" повинен буде платити за кожен куб видобутого газу більше, ніж він витрачає на його видобуток. А це в рази більше. Звичайно, на це немає грошей, і "Нафтогаз" хоче отримати хоч якусь компенсацію" , – каже Рябцев.

За його словами, виникла цікава ситуація, коли після проведення анбандлінгу "Нафтогаз" просить у Оператора ГТС, щоб він передав 55,7 млрд гривень, а Оператор ГТС отримує від реалізації контракту рівно половину цих коштів: "Таким чином "Нафтогаз" хоче вилучити весь заробіток за два роки. Ось такий у нас анбандлінг вийшов".

При цьому засновник консалтингової компанії EXPRO Consulting Геннадій Кобаль вважає, що "Нафтогаз" платить у бюджет надто багато грошей за ренту: "Зараз рента буде 6 тисяч гривень за тисячу кубометрів. "Укргазвидобування" продає тисячу кубометрів за 6 тисяч гривень і стільки ж платить за ренту, яку нараховують із імпортного паритету".

Він каже, що держбюджет за рахунок рентних платежів отримує зараз надприбутки у розмірі близько 10 млрд. гривень. При цьому на баланс "Нафтогазу" було передано неліквідні підприємства, такі як "Донецькоблгаз" з його мільярдними боргами та підприємства ТКЕ. Через це у НАКу можуть виникнути фінансові труднощі, а компенсуватиме їх держбюджет. Проблеми великої компанії посилилися також тим, що ці підприємства є збитковими, оскільки вони мають борги за газ перед "Нафтогазом".

"Зараз є навіть окремий член правління, який займатиметься забезпеченням функціонування цих компаній. Нехай "Нафтогаз" покаже, наскільки ефективний менеджмент відрізняється від неефективного. Це рішення було єдиним правильним, адже в нас навряд чи знайдуться інвестори для цих підприємств", - каже Рябцев. .

Ризики для опалювального сезону

У свою чергу співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич, зазначає, що "Нафтогаз" чомусь не закупив газ на початку року, коли він був дешевшим, тому йому доведеться брати за ціною, яка набагато вища за 600 доларів за тисячу кубометрів. Таким чином, є деякі ризики для опалювального сезону: "На початку зими газ у сховищах буде, але в міру зниження запасів ризики підвищуються".

За словами експерта, уряд навряд чи виділить "Нафтогазу" потрібну суму, оскільки таких грошей у бюджеті просто немає, а ситуацію частково може врятувати випуск НАКом єврооблігацій.

"Можна було уникнути проблем, якби ми домовилися з "Газпромом" про ціну. Але цього не зробили, і тепер перед нами нерозв'язне завдання. "Нафтогаз" потрапить у зону збитковості. Ситуація погана, це мало статися при лібералізації ринку. Можна підняти ціну для населення, але за низьких доходів українців ця модель ринку не запрацює. Люди не зможуть платити за ринковими цінами, почнуться соціальні бунти. Якщо ситуація вийде з-під контролю, це негативно позначиться на виборах. Але поки вона під контролем, важко сказати , що буде далі", - каже Марунич.

При цьому Кобаль вважає, що ситуація не така критична. За його словами, газу, який закачали до українських сховищ, достатньо для проходження опалювального сезону. Проте не виключено, що Україні потрібно буде підстрахуватись імпортом газу з Європи. Хоча ситуація у Європі така, що імпорту звідти може й не бути.

"До нового року наших запасів газу вистачить (поки не холодно), але потім можуть бути певні нюанси. Подивимося, як витрачатимуться запаси. Поки я бачу загрози. У нас повні сховища, видобуток 55 млн куб. м на добу, у нас позитивний баланс, тобто здобуваємо більше, ніж споживаємо. Тому проблем не видно”, - каже Кобаль.

Він вважає, що проблеми можуть мати "Нафтогаз", якщо йому раптово знадобиться імпортувати газ, а грошей не буде. Просити грошей в уряду — це лише один із інструментів, яким може скористатися НАК. Раніше він випускав єврооблігації, які непогано купувалися: "Можна випустити євробонди на будь-яку суму - 100, 200, 300 млн доларів - і за ці гроші купити газ. Або тримати гроші на рахунках для підстрахування".

"Мінгаз" або балансуюча група

Деяку ясність у ситуацію вніс глава "Нафтогазу" Вітренко. Увечері 1 жовтня він оголосив про створення балансуючої групи, яку створив НАК і до якої увійшов майже весь сегмент постачання газу до населення. Вітренко зазначив, що контракти на постачання газу для населення, які попереднє керівництво НАКу уклало з іншими постачальниками, дозволяли продавати частину газу, який мав бути проданий населенню та постачався газопостачальним компаніям за ціною 7,56, продавати промисловості за значно вищою ціною.

"У такому разі в окремі періоди газу може не вистачати. Хтось наївний/недосвідчений може повірити, що в цій ситуації контрагенти докуплять газ на ринку за спотовою ціною (30 грн.) і поставлять населенню за річною (8 грн.). справі вони приймуть газ у Оператора ГТС, а потім судитимуться. Перевірено", - зазначив Вітренко.

При цьому стало відомо , що ще 27 вересня Кабмін погодився передати "Нафтогазу" запитані ним гроші Оператора ГТС, а також дав йому право створювати балансуючі групи для забезпечення постачання газу для населення, постачати технологічний газ операторам газорозподільних систем, а також передав повноваження щодо подальшого впровадження. механізм річного продукту. Це дасть НАК додаткові можливості для забезпечення проходження опалювального сезону.

Однак усі ці заходи фактично нівелюють корпоративну реформу "Нафтогазу", перетворюючи його з держкомпанії на якусь подобу державного регулятора. Це також може пояснити небажання іноземців працювати у наглядовій раді з Вітренко, який з голови держкомпанії поступово перетворився на повноцінного міністра газу.

Степан Крока, спеціально для Delo.ua