Рада створила комісію з розслідування корупції у фіскалів та в "Нафтогазі": що про це відомо

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Видання "Нафторинок" опублікувало текст парламентської постанови, якою було створено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з розслідування корупційних дій, що призвело до значних втрат бюджетних надходжень.

Основними завданнями комісії буде розслідування можливих корупційних дій посадових осіб "Нафтогазу", податкової та митної служб, що призвело до недоотримання надходжень до бюджету в особливо великих розмірах.

Також ТСК розслідуватиме фінансово-господарську діяльність "Нафтогазу". У тому числі перевірить технічний та фінансовий стан, ефективність використання основних фондів, спільну діяльність із контрагентами, а також використання допомоги від держави.

Крім того, комісія розслідуватиме "критичну ситуацію у сфері тарифоутворення, яка сталася внаслідок дій посадових осіб "Нафтогазу".

За ухвалення відповідної постанови проголосувало 226 депутатів. Головою комісії було призначено депутата Верховної Ради від фракції "Батьківщина", першого заступника голови бюджетного комітету Івана Крулька. Його заступником є депутат Ради від фракції "Слуга народу", заступник голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Роман Мулик. Термін повноважень комісії – один рік.

Втім джерела Delo.ua у Верховній Раді пояснюють: причини того, що сталося, можуть бути суто політичними. Голова комісії Крулько міг створити її для того, щоб отримати політичні дивіденди на хвилі актуальності газового питання на даний момент, а водночас за рахунок знайдених порушень у "Нафтогазі" отримати деякі аргументи для політичних торгів із правлячою партією.

Крім того, джерела звертають увагу на те, що у складі комісії лише один депутат є членом енергетичного комітету, більшість членів ТСК входять до складу бюджетного комітету і не є компетентними у сфері енергетики.

"У комітеті з енергетики є люди набагато компетентніші у питаннях газу, ніж Мулик. Основний склад — це фінансисти, які, швидше за все, займатимуться аудитом фінансової документації НАКу. Можливо, вони й знайдуть щось, що дозволить їм у майбутньому поторгуватися з владою. Багато депутатів від "Слуги народу" голосували за цю постанову, щоб у майбутньому розраховувати на голоси опозиції при голосуванні за ініціативи влади", — повідомило джерело.

Тут також слід зазначити, що більшість членів комісії належать до фракції "Слуга народу", і вони можуть створити якусь противагу амбіціям як голови комісії, так і інших депутатів, які не належать до правлячої партії.

Крім того, склад комітету наштовхує на думку, що бюджетний комітет спробує досліджувати питання недоотримання ренти від видобутку нафти і природного газу або мит від їх імпорту. Крім того, ТСК може розслідувати і факти корупції, які були за попередньої влади, тим більше аудит діяльності НАКу за цей період уже проведено, і там є за що зачепитися. Редакція Delo.ua надіслала відповідний запит до "Нафтогазу", але поки не отримала відповіді.

Нагадаємо, ціни на газ на європейському хабі TTF залишаються високими після двох цінових ралі в останньому кварталі 2021 року. Експерти сумніваються, що газ суттєво подешевшає найближчим часом, і пов'язують зростання котирувань з діями Росії, яка шляхом шантажу хоче швидше запустити газопровід "Північний потік-2".

Ціни на газ в Україні прив'язані до європейських котирувань та залежать від них. З початком енергетичної кризи владі довелося відмовитися від лібералізації газового ринку та встановити пільгові ціни не лише для населення, а й для бюджетних установ. Проте високі ціни на газ дуже сильно вдарили по українській промисловості, і багато підприємств опинилися на межі руйнування. Тому владі все ж таки довелося запровадити механізм допуску до аукціонів із продажу газу за пільговою ціною та для виробників соціально важливих продуктів харчування. Проте самі виробники таких товарів заявляють, що ці аукціони не вирішують їх проблем повною мірою.