Банки збільшують дохідність депозитів. Але не так швидко й суттєво, як хотілося б

Банки здебільшого доволі кволо відреагували на перегляд облікової ставки Національного банку. В період с 3 по 16 червня, згідно з Українським індексом ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD), дохідність строкових вкладів у гривні зросла у діапазоні від 0,1 до 0,15 в.п. В середньому, за депозитами на 3 місяці банки нараховують близько 6,4-6,5% річних, за вкладами на півроку - 7,5% річних, за депозитами на 12 місяців – трохи більше 8%.

Важливим маркером для фінансового ринку став аукціон Міністерства фінансів із розміщення військових облігацій 7 червня — перший після рішення НБУ підвищити облікову ставку. 

"Обсяг запозичень Міністерства фінансів на черговому аукціоні (7 червня – ред.) суттєво скоротився. Було залучено лише 810 млн. грн., з яких 765 млн. грн. – за 6-місячними державними цінними паперами (ставка 10%). Тоді як у травні загальний обсяг гривневих розміщень Мінфіну на первинному ринку становив 77,2 млрд. грн. із середньозваженою ставкою 10,75%", – розповів голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Річ у тому, що зростання дохідності ОВДП є одним із ключових стимулів для банків підвищувати ставки за депозитами. Логіка дуже проста: якщо вкладати в облігації невигідно, то і в банків не залишається особливих причин для того, щоб підвищувати для клієнтів ставки по вкладах, підтягуючи їх до рівня дохідності державних паперів.

З іншого боку, дрібні банки будуть платити по рефінансуванню НБУ (це кредити, які надає регулятор на підтримку ліквідності) 27% річних, а дохідність ОВДП – лише 11%. Тому ці банки або скоротять вкладення в облігації, або намагатимуться замінити дороге рефінансування клієнтськими коштами.

Мінфін не поспішає

Попри очікування більшості банкірів, Мінфін так і не став підвищувати прибутковість за облігаціями, незважаючи на той факт, що попит на них суттєво впав. Можливо, це пов'язано з новинами про прогнозоване надходження найближчим часом коштів від іноземних партнерів, що позбавляє сенсу дорогі запозичення ресурсів від розміщення ОВДП.

Орім цього, відмова Міністерства фінансів від перегляду рівня дохідності облігацій суттєво охолодила очікування ринку про неминуче та системне зростання ставок за депозитами фізичних осіб.

"Фактично, майже ніхто із системоутворюючих фінустанов минулого тижня ставки за вкладами не підвищував. А гривневий трьохмісячний індекс UIRD лише трохи відкоригувався і наразі перебуває на рівні, помітно меншому за квітневі показники", – говорить заступник голови правління Юнекс Банку Олексій Карчажкін.

Зараз банки дуже уважно стежать за реакціями одне одного і, звісно, насамперед за діями лідерів ринку. Саме вони можуть істотно впливати на поведінку вкладників. Банкіри говорять, що мови про перетік клієнтської бази у бік банків, які пропонують високі ставки, нема. Разом с тим, уповільнення темпів приросту депозитного портфеля також не помічається. 

За словами Карчажкіна, це не означає, що ставки не зростатимуть. Але, схоже, динаміка буде не настільки суттєвою, як здавалося першими днями після рішення НБУ за обліковою ставкою.

"Втім, все ще дуже важливу роль у цьому процесі відіграватимуть аукціони Мінфіну з розміщення військових облігацій. Якщо прибутковість цих паперів буде рухатись догори, підвищення ставок за депозитами може трохи прискоритись", – акцентує Карчажкін.

Занадто великі й занадто багаті

Великі й середні банки дійсно відмовились піднімати ставки по депозитах, позаяк не мають проблем з ліквідністю. Системні фінансові установи віддають перевагу депозитним сертифікатам НБУ, дохідність яких складає 23%. Відтак, ставки за гривневими вкладами п'яти найбільших за обсягом депозитних портфелів банків, з огляду на динаміку облікової ставки, залишаються  низькими. Для прикладу, візьмемо вклади на пів року:

• Приватбанк – 5,5%;
• Ощадбанк – 5,75%;
• Райффайзен Банк – 7,5%;
• Альфа-Банк – 7,5%;
• monobank – 4%.

Варто додати, що згідно з даними НБУ, протягом травня місяця (до підвищення регулятором облікової ставки) дохідність банківських заощаджень для гривні впала на 0,5 в.п. до 6,4% річних. При цьому середня ставка за валютними депозитами зросла на 0,1 в.п. – до 0,7% річних.

Тим часом невеликі банки все ж таки збільшують дохідність депозитів. Це цілком прогнозовано, оскільки після перегляду облікової ставки фінустанови, які знаходяться нижче ТОП-30 (за обсягом активів), першими змінюють ставки за вкладами. 

Отже, найвищі ставки пропонують наразі такі банки (гривневі депозити на 6 місяців):

• Глобус Банк – 16%+1% бонусу;
• Укрбудінвестбанк – 17%;
• Альянс Банк – 16%+0,6% бонусу;
• Комерційний Індустріальний Банк – 15,75%;
• Банк Січ – 15%.

Це при тому, що якраз перед підвищенням ставки НБУ максимум, який банки готові платити клієнтам за вкладами у гривні, складав 10,2%. А на початок березня максимальна ставка за депозитами у національній валюті досягала 13% річних. Хоча Нацбанк прогнозує, що в першу чергу будуть зростати ставки за ультракороткими вкладами до одного місяця та за короткими депозитами на один-три місяці.

Депозитний портфель втрачає вагу

У травні загальний обсяг депозитів у банківській системі зменшився на 4,2 млрд. грн. до майже 761 млрд грн. Депозитний портфель у гривні скоротився на 2 млрд. грн. – до 501 млрд. грн.

Наприклад, у І кварталі депозитний портфель фізосіб ПриватБанку (який є лідером з обсягу акумульованих вкладів населення) в гривневому еквіваленті збільшився на 13,52 млрд. грн. (на 12,6%) – до 121,23 млрд. грн. Але такий приріст був виключно номінальним й пов'язаним з переоцінкою валютних вкладів після девальвації.

У реальності ж, якщо взяти інфляцію в дужки, обсяг валютних депозитів фізосіб у ПриватБанку у І кварталі, навпаки, скоротився на майже 500 млн. дол. (-13,9%), а гривневих – на 2,3 млрд. грн. (-4,5%).

Валютні заощадження по всій банківській системі також зменшились. Українці забрали з банків 74 млн. дол. (у гривневому еквіваленті – 2,17 млрд. грн.). Депозитний валютний портфель у банківській системі на 1 червня становив 8,6 млрд. дол., що пояснюється елементарною потребою громадян у коштах під час війни.

Тому є усі підстави припустити, що гостра потреба в грошах і далі примусить громадян забирати гроші з банків, які б високі ставки вони не пропонували.