МВФ вимагає від України вакцинацію, зростання тарифів на опалення та продаж ПриватБанку. Схоже, що із виконанням зобов'язань будуть складності

Виконання пунктів цього документа вчасно дозволить отримати Україні третій транш, розмір якого також становитиме близько $700 млн. Він запланований на 4 березня 2022 року. Редакція Delo.ua проаналізувала п'ять ключових структурних маячків меморандуму та розповідає про перспективи, а також наслідки їх виконання.

У першому пункті меморандуму йдеться про коронавірус: Україна обіцяє, що політика в країні буде зосереджена на подоланні ситуації, яку викликав Covid-19. Визнаючи, що зусилля щодо вакцинації населення і є ключовим елементом економічного відновлення, ми обіцяємо, що до кінця 2021 року буде вакциновано щонайменше 17 млн осіб.

Поки малоймовірно, що виконати це завдання вдасться вчасно — за дев'ять місяців вакцинальній кампанії щепили менше 10,5 млн. людей. Шанс на те, що за місяць, що залишився, 6,5 млн людей встигнуть отримати другу дозу, невисокий.

Протягом останнього місяця щотижня в Україні другу дозу вакцини в середньому отримували 580 тисяч людей. За збереження такого темпу до кінця року повністю щеплених буде лише на 3 млн більше. Втім, надія на виконання обіцянки залишається — за останній тиждень у країні закінчили курс вакцинації 1,112 млн. людей. Якщо цей показник протримається останній тиждень листопада і щотижня грудня, то до зазначеної позначки ми все ж таки дістанемося.

Іншим зобов'язанням України стала відмова від будь-яких обмежень цін на газ, який поставлятиметься населенню . Є в меморандумі і гарантія того, що оптові ціни формуватимуться на прозорому та ефективному ринку. Влада в свою чергу зобов'язалася переглянути всі тарифи на опалення і затвердити їх відповідно до всіх витрат, як пов'язаних, так і не пов'язаних із ціною на газ. Будь-яке відхилення від відшкодування витрат покриють прозорою субсидією з державного чи місцевих бюджетів.

Співголова фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич вважає, що такий крок призведе до подорожчання газу для населення та теплокомуненерго. Він упевнений, що подібний сценарій розвитку подій з часом неминучий.

«Наразі біржова ціна на газ 26-25 грн за кубічний метр. З розподілом це буде 27-28 грн. за кубометр. За поточних цін на газ це глухий кут. Я думаю, вся надія (уряду. — Delo.ua) на те, що навесні ціни на газ знизяться. Газ має подешевшати, ціни не можуть постійно залишатись такими високими”, — каже Марунич.

У свою чергу, директор спеціальних програм НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев зазначає, що саме цей пункт може обійтися для України без жодних наслідків, оскільки таке зобов'язання було й у попередньому меморандумі з МВФ.

«Невиконані зобов'язання із попереднього меморандуму перекочували до нинішнього меморандуму. Вони (уряд. — Delo.ua) можуть виконати його, але це залежить від того, наскільки Кабмін потребуватиме грошей МВФ. Якщо вийде обійтися без цих коштів, можна знову пообіцяти і зробити. Тим більше, якщо прикритися коронакризою. Минулого разу Кабмін так і зробив, а МВФ повірив. Або вдав, що повірив», — каже Рябцев.

Ще одним енергетичним пунктом меморандуму виявилося питання збуту газу побутовим споживачам — до кінця березня 2022 року Україні потрібно буде розробити та надати всім постачальникам газу бази даних споживачів із усією інформацією, необхідною для виставлення рахунків домогосподарствам.

На думку Марунича, цей пункт був пролобійований "Нафтогазом", оскільки ще його екс-голова правління Андрій Коболєв звинувачував газорозподільні компанії в тому, що вони не діляться абонентськими базами, і це заважає іншим учасникам ринку конкурувати.

«Але зараз конкурувати вже нема кому. Зараз «Нафтогаз» продає газ за доступними для населення цінами лише групі, що балансує. А для решти газ коштує дуже великих грошей. Конкуренція між балансуючою групою та «Нафтогазом» неможлива. Але взагалі це було б справедливо. Усі повинні мати рівний доступ до абонентської бази», - упевнений Марунич.

Рябцев вважає, що виконання цього пункту є більш ймовірним, ніж лібералізація тарифів для населення.

«Тут йдеться насамперед про проблеми збутової компанії «Нафтогазу», яка хоче розширити свою абонентську базу за рахунок бази так званих облгазів. А облгази через цілком зрозумілі причини не бажають ділитися своєю абонентською базою зі своїми прямими конкурентами», — каже Рябцев.

У питанні податкової політики Україна пообіцяла не змінювати чинний податок на прибуток підприємств податком на розподілений прибуток або податком на капітал, що виводиться . Загалом керівництво країни каже, що надалі утримуватиметься від розширення критеріїв відповідності спрощеній системі оподаткування або запровадження нових груп платників податків, які можуть скористатися спрощеною системою оподаткування.

Засновник компанії Performance Managment Сергій Сароя не звертає увагу, що, як і будь-який інший кредитор, МВФ хоче від України повернення відсотків, а значить, зацікавленість у якихось новаторських податкових схемах в організації відсутня. Основна ж ідея податку на виведений капітал у тому, щоб стимулювати бізнес витрачати більше грошей на розвиток своєї справи.

«Іншими словами, податок сплачується лише з тієї суми, яку одержують власники у вигляді винагороди. Якоюсь мірою цей захід можна порівняти з безвідсотковою позикою уряду. ННВК це спосіб стимулювати економічне зростання на шкоду скороченню бюджетних надходжень, а це для МВФ зайві ризики», — говорить Сароян.

Директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін каже, що податок на виведений капітал позитивно зарекомендував себе в інших країнах, і найяскравіший приклад показує Естонія. Там темпи приросту економіки та інвестицій вищі, ніж у сусідніх країнах, якщо брати порівняні цифри. Успіх повторили Латвія або, наприклад, Грузія, яка почала це робити трохи пізніше за Естонію.

«Відповідно цей досвід може бути застосований в Україні. На жаль, на думку банкірів, в Україні 90% компаній оптимізують прибуток. Тому в нашій країні податок на прибуток платять трохи більше тисячі компаній, як правило, із державною часткою чи іноземні компанії-імпортери. Через війну економіка держави перебуває у тіні. Податок на виведений капітал у такій ситуації вибудовує статус-кво, при якому не потрібно оптимізувати прибуток, а оподатковується лише та частина прибутку, яка виводиться бізнесом у вигляді дивідендів. Таким чином знижуються витрати бізнесу на оптимізацію прибутку, зростає оборот на капітал, зростає обсяг кредитів, що видаються, зростають інвестиції та економіка. Відповідно це корисна реформа для нашої країни і хороша податкова фіскальна інновація, яка дасть приріст економіці на 1-3% на рік», — пояснює він.

Меморандум, за словами Амеліна, показує: Україна не є суб'єктом, оскільки ми не вміємо відстоювати свою позицію та не маємо своєї стратегії розвитку.

«Тому через невелику суму грошей ми відмовляємося від стратегічної можливості для розвитку власне економіки. Я неодноразово спілкувався з представниками МВФ з податку на виведений капітал, і аналітичні записки, на які посилається МВФ, готує українське Міністерство фінансів із великою кількістю маніпуляцій та перекручувань. У чому мотивація? Якщо ми спрощуємо податкову систему України, то губиться корупційна рента. А чиновники не хочуть від неї відмовлятися і за фактом маніпулюють даними, щоб сформувати позицію МВФ. Зрештою втрачають усі — і бізнес, і держава, і громадяни», — підсумував експерт.

Є в меморандумі два важливі пункти та про банківську систему України. Зокрема, до кінця січня 2022 року Кабінет Міністрів України має затвердити дорожню карту з висновку ПриватБанку та Ощадбанку на ринок для часткової або повної приватизації . Ще й сприятиме залученню авторитетних міжнародних інвесторів.

Голова правління Юнекс Банку Іван Світек зазначає: підготовка до приватизації держбанків триває вже кілька років. У стратегії уряду, затвердженої минулого року, зафіксовано намір продати ПриватБанк приватному інвестору у 2022 році. Цього року звучали плани розділити фінустанову на Good та Bad банки.

«Без цього поділу, гадаю, знайти інвестора взагалі неможливо. Зараз йдеться про створення дорожньої карти підготовки до продажу, яка напевно включатиме і зазначений поділ. В цілому це цілком реалізоване завдання. Тим більше, що продаж може бути частковим. Це, до речі, на мою думку, найправильніша стратегія.

По-перше, знайти інвестора, готового вкласти $6-10 млрд у покупку ПриватБанку, — дуже складне завдання. Тим більше, якщо ми маємо на увазі політично-нейтрального інвестора. По-друге, вплив найбільшого банку країни настільки суттєвий, що державі бажано зберегти хоча б якийсь рівень контролю за ним. Це не означає, що ПриватБанку не потрібно приватизувати. Навпаки, це потрібно робити. Величезна частка держави в банківському секторі України є цілком достатнім мотивом для такого рішення», — каже Світек.

Також у меморандумі наголошується, що керівництво країни має затвердити плани наступності із зазначенням термінів для наглядових рад кожного із держбанків . І все це має відбутися у рамках стратегій фінансових установ на 2021-2024 роки.

Голова ради Незалежної Асоціації Українських Банків Олена Коробкова зазначає: якщо термін цієї зміни передбачено нещодавно схваленим меморандумом, то він має бути реальним. За її словами, для української сторони умови меморандуму не стали відвертою несподіванкою — це результат великої попередньої роботи, проведеної спільно з місією МВФ на попередньому етапі.

"План наступності наглядової ради — один із елементів складної системи корпоративного управління. Його функція — забезпечити послідовність у реалізації стратегії банку. Зміни у складі наглядової ради не повинні призводити до змін у стратегії, інакше стратегія сама по собі перетвориться на марну формальність. Швидше, нові члени спостережні ради повинні підбиратися таким чином, щоб відповідати стратегії чи запланованим змінам у ній, і тоді навіть раптове вибуття одного чи кількох членів наглядового органу не вплине на розвиток банку.

І на чому ще хочу акцентувати увагу – наглядова рада має на увазі навіть незалежних директорів. Більше того, кожен з них повинен мати певну кваліфікацію, що в цілому дозволяє говорити про кваліфікаційну придатність наглядової ради. Наприклад, той, хто очолює аудиторський комітет, має розбиратися в аудиті та мати відповідний досвід. У того, хто відповідає за винагороду, має бути керівний досвід чи досвід у hr, а той, хто працює з ризиками, досвід роботи в ризиках", — пояснює Коробкова.

Нагадаємо, 9 червня 2020 року МВФ затвердив 18-місячну програму stand-by для України в обсязі $ 3,6 млрд спеціальних прав запозичення ( близько $ 5 млрд) з негайним виділенням першого траншу в $ 2,1 млрд. Після першого траншу було намічено чотири перегляди програми за підсумками червня, вересня та грудня, а також червня 2021 року із завершенням цих переглядів відповідно 1 вересня та 1 грудня, а також 15 травня та 15 жовтня 2021 року. Проте, надання другого траншу Україні в обумовлений час відклали через невиконання низки політичних вимог фонду.

При цьому в серпні 2021 року Україна отримала від МВФ значно більшу суму – $ 2,7 млрд – без жодних умов. Це була разова виплата членам фонду для підтримки світової економіки, здійснена пропорційно до вкладу кожної країни у МВФ.