Посли G7 назвали пріоритетні завдання для України на 2022 рік

Документ опубліковано на сайті посольства Німеччини в Україні.

"Група послів G7 з підтримки реформ і надалі заохочуватиме Україну інтегрувати аспекти прав людини та гендерної рівності в ході здійснення всіх реформ, у тому числі в секторі безпеки та оборони, та підтримуватиме інклюзивний підхід до реформ з урахуванням позицій уряду, парламенту, громадянського суспільства, бізнесу та експертної спільноти. Посли країн G7 також підштовхуватимуть Україну активізувати зусилля у боротьбі зі зміною клімату, а також у досягненні цілей оновленого Національно визначеного внеску (НСП) у Паризькі угоди та виконанні подальших зобов'язань", - зазначають посли.

Як йдеться у повідомленні, Україна, як і раніше, має широку міжнародну підтримку та визнання втілюваних реформ. Посли заявили, що координують свої зусилля та оцінки з іншими міжнародними партнерами України та закликають усі сторони до повного виконання міжнародних макрофінансових програм.

Відповідно до заяви, група підтримуватиме Україну в її розвитку за такими пріоритетними напрямками:

• справедливі та стійкі інститути;
• процвітаюча економіка;
• найбезпечніша країна.

Перша група включає:

• просування судової реформи (належне запровадження реформи Вищої ради юстиції та ефективної роботи Етичної ради, забезпечення ефективної роботи комісії з відбору до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, підготовку ґрунту для відновлення роботи ВККС, продовження реформування Офісу генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань;
• боротьбу з корупцією (прийняття та реалізація амбітної Національної антикорупційної стратегії, підтримка Національного агентства із запобігання корупції, підвищення ефективності, незалежності та чесноти антикорупційних інституцій, зокрема НАБУ, САП та АРМА, підвищення незалежності та ефективності діяльності Вищого антикор;
• продовження прихильності до децентралізації та міцного та впровадження та подальша розробка вдосконаленого виборчого кодексу;
• реформи, спрямовані на зменшення надмірного економічного впливу на політику; реформи, що посилюють свободу ЗМІ.

Друга група пріоритетів включає:

• підтримку економічного зростання (підтримка сильного незалежного НБУ, підтримка подальшої плідної взаємодії України з міжнародними фінансовими установами);
• подальше впровадження та моніторинг ефективної, справедливої земельної реформи;
• прозора приватизація державних підприємств та банків;
• покращення корпоративної сфери та зеленого переходу та енергетичних реформ, здійснення реформ в енергетичному секторі, що сприяють інвестиціям, демонополізації та прозорості, дослідження нових енергетичних секторів, таких як (зелені) водневі технології та відновлювані джерела енергії;
• реформи та дії, що підтримують внесок України у глобальні дії щодо зміни клімату.

Третя група пріоритетів включає:

• продовження виконання Закону про національну безпеку та необхідні підзаконні акти;
• продовження переходу до демократично підзвітного Міністерства оборони на чолі з цивільним керівником та Збройними Силами України;
• подальше посилення корпоративного управління у оборонному секторі;
• реалізація реформи Служби безпеки України, перетворення її на сучасний контррозвідувальний орган із чітко визначеними функціями на основі найкращого євроатлантичного досвіду;
• продовження реформування українських правоохоронних органів відповідно до міжнародних стандартів;
• підтримка введення в дію нової Бюро економічної безпеки відповідно до міжнародних стандартів.

Нагадаємо, Великобританія з 1 січня передала Німеччині головування у групі послів країн "Великої сімки" в Україні — неформальний міжнародний клуб, який об'єднує Велику Британію, Німеччину, Італію, Канаду, Францію, Японію та США.

Зазначимо, що група послів G7 має значний політичний вплив на керівництво України. Зокрема, президент Володимир Зеленський запитував у них допомогу у розробці дорожньої карти судової та антикорупційної реформи, яку ті у результаті   представили у січні   2021 року.

Крім того, Офіс президента звертався до цих послів.   з проханням надати кандидатури   фахівців із конституційного права зі своїх країн, які б взяли участь у роботі комісії з відбору суддів Конституційного суду, якими Зеленський хотів замінити голову КС Олександра Тупицького та суддю Олександра Касмініна.