"Слуга народу" готує удар по народній медицині: як зміниться робота цілителів та знахарів

"Слуга народу" готує удар по народній медицині: як зміниться робота цілителів та знахарів

До мітингувальників під Верховною Радою ФОП скоро, схоже, приєднаються цілителі та знахарі: парламент підготував законопроект, який регулює їхню діяльність. Ініціатива "Про лікарські засоби" вирішує багато серйозних питань: наводить лад у перевірці якості ліків, дає українцям доступ до експериментальних препаратів та регулює їх клінічні дослідження. Але в документі є два несподівані пункти про народну медицину, які викликають багато запитань. Кореспонденти Delo.ua Ілля Требор та Наталія Лошакова з'ясували, які зміни чекають на народних цілителів, і вкотре переконалися, що держоргани часто займаються не своєю роботою

Законопроект №5547 стоїть на порядку денному на четвер, 27 січня. Його авторами вважаються 22 народні депутати, яких зібрав під законотворчим крилом голова комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький (фракція "Слуга народу"). За основу норму ухвалили у вересні 2021 року, і тепер документ дістався другого читання.

На перший погляд, проект виглядає фундаментальним та необхідним для фармацевтичної галузі. Але всю його серйозність трохи підривають зміни до закону "Про рекламу". По-перше, вони забороняють рекламу цілительства, розраховану масову аудиторію. По-друге, рекламувати в Україні можна буде лише тих представників народної медицини, які мають спеціальний дозвіл МОЗ.

Заборона реклами, розрахованої на масову аудиторію, має логічний вигляд. Це зупинить популяризацію нових Кашпірівських та "золотих пірамідок". З другого пункту стає зрозуміло, що українські чиновники досі сертифікують знахарів .

МОЗ дійсно займається їх ліцензуванням, для цього є спеціальна стаття у законі "Про охорону здоров'я", затверджений Кабміном порядок атестації людей, які мають "цілітельські здібності", і навіть кваліфікаційні вимоги до них. Регулювання з боку держави підтвердив у коментарі Delo.ua та народний цілитель, біоенерготерапевт Світлозар Алексєєнко .

"Я отримував дві ліцензії. Для цього потрібно підтверджувати свої знання, складати іспити, навчатися в Київському інституті народної нетрадиційної медицини. Після цього необхідно проходити атестацію та знову складати іспити. Потім подавати документи на отримання спеціального дозволу. Його я отримував у комітеті народної медицини за Мінохоронздоров'я. Тільки потім можна подати документи на отримання самої ліцензії. Відразу її отримати не вийде — треба пройти всі процедури», — пояснює він.

Світлозар каже, що процес триває багато часу: треба зібрати підписи у представників місцевих та обласних рад, а також центральних органів влади. Свою першу ліцензію він оформляв майже півроку.

"Зараз усі документи можна отримати дистанційно через пандемію, а раніше збирав їх і здавав у живому порядку. Оформляючи спеціальний дозвіл, потрібно отримати рішення, що працюватимеш безкоштовно в одній із клінік на кафедрі. Заявляєш, що ти лікуєш, і тебе направляють у клініку, де ти безкоштовно пропонуєш свої послуги пацієнтам лікарні: заходиш у палату, розповідаєш про себе та свої можливості", — додає біоенерготерапевт.

Якщо людина погоджується, їй потрібно докладно пояснити, що робить цілитель. Потім цілитель складає план сеансу, заповнює всі картки та показує результати лікування. Все це відбувається паралельно із медикаментозним лікуванням. Після документи здаються до МОЗ, головний лікар влаштовує ще один іспит та довідки подаються для отримання спеціального дозволу. У Світлозара таких три.

Право займатися лікуванням закріплено в статті 74-1 та Законі «Про здоров'я». У ній йдеться, що народна медицина - це "методи оздоровлення, профілактики, діагностики та лікування, які засновані на досвіді багатьох поколінь людей, устоялися у народних традиціях і не вимагають державної реєстрації". Знахарі та цілителі реєструються як ФОПи, повинні дотримуватись кваліфікованих вимог та отримувати спецдозволи. За законом документ видається на п'ять років.

У кваліфікаційних вимогах до цілительства навіть чітко зазначені методи народної медицини: ароматерапія, біоенергоінформотерапія, іридодіагностика, мануальна терапія, точковий масаж, неінвазивна терапія су-джок (голковколювання) та фітотерапія. Якщо ж діагностичного, профілактичного чи лікувального ефекту від використання методів народної медицини немає, цілитель зобов'язаний направити пацієнта до лікарні. Ось лише аналіз ефективності своєї роботи веде сам цілитель.

З приводу віддаленого подання документів Світлозар має рацію: цим питанням справді займається Міністерство цифрової трансформації. Прикручуючи до порталу "Дія" новий функціонал, у Мінцифрі дозволили подавати заявки на цілительський спецдозвіл онлайн. Оформляють документ за 30 днів, а вартість послуги становить одну мінімальну зарплатню (6500 грн.).

Про те, що Міністерство охорони здоров'я не має займатися ліцензуванням цілителів, кажуть давно. Ще міністр Олександр Квіташвілі зазначав, що він приїхав в Україну не для того, щоб ліцензії цілителям видавати, і взагалі не уявляє, як виміряти їхню професійну кваліфікацію.

Уляна Супрун навіть спробувала вирішити це питання. У 2018 році уряд підтримав законопроект, за яким із українського законодавства виключили статтю 74-1, яка регламентує народну медицину. Супрун тоді зазначила, що ні наукою, ні законодавством не передбачено критеріїв підтвердження "досвіду багатьох поколінь".

Це можуть підтвердити лише фахівці-етнологи чи культурологи. Водночас дослідження традицій та досвіду багатьох поколінь народу не входить до компетенції МОЗ України, відповідно у штаті міністерства немає таких фахівців.

Уляна Супрун
Уляна Супрун екс-глава Міністерства охорони здоров'я України

У прес-службі МОЗ додали: люди, які практикують народні методи, зможуть продовжити свою діяльність. Проте їхня робота буде офіційно відділена від медицини, а пацієнти "мають усвідомлювати, що, звертаючись за допомогою до народних цілителів, вони не можуть отримати якісну медичну допомогу". Втім, законопроект так і не був ухвалений Верховною Радою, а сьогодні навіть із його текстом на сайті МОЗ неможливо ознайомитися.

Наступні міністри охорони здоров'я були зайняті іншими питаннями. Зоряна Скалецька вартувала евакуйованих із Китаю українців у селі Нові Санжари. Її наступник Максим Степанов робив усе, щоб утриматись у своєму кріслі. Нинішній глава МОЗ Віктор Ляшко щільно загруз у вакцинації населення від коронавірусу.

Тож ініціатива регулювати питання народної медицини перейшла до народних депутатів. Проте вони замість розформування відділу народної медицини при МОЗ вирішили посилити правила реклами для цілителів та знахарів. Світлозар Алексєєнко каже, що реклама потрібна у будь-якій справі, і їхня професія не виняток. Тому тепер його колегам без ліцензії доведеться розраховувати лише на тих відвідувачів, котрі прийшли за рекомендацією.

Таке загрожує, наприклад, знахарці, ясновидячій і ворожці Світлані Павлівні. Вона розповіла кореспондентам Delo.ua, що вона ніколи не мала ліцензії і про новий законопроект вона нічого не чула. Більше того, нові норми не змінять її ставлення до професії. А ось донька Світлани Павлівни, яка також є цілителькою, вже оформляла ліцензію і зараз законно рекламує себе.

Загалом парламент міг би конструктивніше підійти до питання народної медицини. Не лише прибрати її сертифікацію з функціоналу Міністерства охорони здоров'я, а й запустити масштабну просвітницьку кампанію, де докладно пояснити, що майбутнє за доказовою медициною та "досвід поколінь" справді складно обґрунтувати. Тим більше, що в Україні надзвичайно популярні нетрадиційні способи лікування. Наприклад, лише за 2017 рік, за даними програми "Громадське здоров'я" фонду "Відродження", українці витратили на гомеопатію та фітотерапію 14 млрд грн.