Голова УІНП Дробович розповів, що можна зробити з пам'ятником Катерині Другій в Одесі

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Серед таких монументів керівник інституту назвав, зокрема, Арку дружби народів у Києві, під якою наприкінці квітня було знесено скульптуру, що символізувала єднання українського та російського робітників.

"З того, що говорять експерти, куратори, митці, історики, виглядає, що саму арку варто залишити і переозначити. Навіть цю тріщину на арці експерти вважають дуже вдалим і лаконічним способом переозначити монумент. Арка з тріщиною, яка символізувала дружбу, показує абсолютно протилежну річ і дає стійкий посил", — зазначив Дробович.

За його словами, у цьому випадку можна оголосити міжнародний конкурс на ще цікавішу ідею перевизначення, проте арка повинна бути серед пам'ятників, які залишаться, "можливо, під іншою назвою, з іншою концепцією, показуючи всю фейковість ідеологеми про дружбу народів".

"Крім того, таким об’єктом могла б стати каховська "Легендарна тачанка", а також одеські імперські пам’ятники, це вже не пов’язано з декомунізацією, зокрема пам’ятник Катерині ІІ, який можна було б перемістити в якийсь простір", — зазначив голова УІНП.

При цьому найцікавішим проєктом Дробович назвав можливе переосмислення пам'ятника цареві Петру I, що стоїть біля входу до Музею полтавської битви.

"Сам музей з місцевими кураторами придумав ідею зробити підлогу під цим пам’ятником у вигляді шахівниці, а поряд поставити фігури Карла ХІІ і гетьмана Мазепи. Це один із зразкових прикладів переосмислення пам’ятників. Коли сам монумент не ламається, не зноситься, не переноситься, але створюється контекст, який відкриває більше правди про події, і робить те, чого росіяни так бояться, – розказує правдиву історію”, — вважає він.

Зазначимо також, що Дробович розповів і про те, як просувається ініціатива щодо демонтажу радянського герба з монументу "Батьківщина-мати" у Києві, та чому цей артефакт не потрібно знищувати.

Нагадаємо, що Інститут нацпам'яті після зносу скульптури робітників під Аркою дружби народів у Києві разом із Міністерством культури виступив проти самовільного демонтажу пам'яток, пов'язаних з історією та культурою Росії та СРСР, зазначаючи, що це має робитися за рішенням місцевої влади та після висновків вчених та незалежних експертів.