
- Категорія
- Суспільство
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Примусове повернення з-за кордону. У чому суть одіозного законопроєкту і яка вірогідність його прийняття
На днях українське інформаційне поле збурила поява у Верховній Раді проєкту закону (№7265), який передбачає введення кримінальної відповідальності для чоловіків, громадян України, якщо ті не повернулися на батьківщину без поважних причин опісля оголошення воєнного стану.
Delo.ua розпочинає спецпроєкт "Топ платників податків 2025" щоб розповісти про бізнеси, які найбільше вкладають в наповнення державного бюджету. Це прозора, чесна та об’єктивна оцінка реального внеску бізнесу у фінансову стійкість України.
Більш конкретно: проєкт закону передбачає, що особам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, або іншим особам, які відповідно до закону зобов’язані повернутись, але не повернуться в Україну, буде загрожувати позбавлення волі строком від 5 до 10 років.
Під тими самими "іншими особами" автори мають на увазі чиновників, депутатів та суддів, яких так само бажають повернути з-за кордону. Поважними причинами для неповернення нардепи пропонують вважати наступні:
- заборона на виїзд з країни перебування;
- стихійні лиха, катастрофи, аварії, відрядження;
- перебування на стаціонарному лікуванні чи інші обставини, які перешкоджають виїзду з країни перебування.
Головним ініціатором документу виступив представник "Слуги народу" Федір Веніславський. Як в інтерв’ю, так і в самій пояснювальній записці до документу він посилається на 65 статтю Конституції, де йдеться про захист України, її незалежності та територіальної цілісності як обов’язок громадян.
Строк повернення згаданих вище осіб у випадку ухвалення парламентом закону становитиме 15 днів з дня введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, якщо в указі президента про введення воєнного стану в державі або в окремих її місцевостях не визначено інший строк.
Щодо громадян, які не повернуться до України, спочатку пропонується реєструвати кримінальні провадження, а потім застосовувати механізми, передбачені Кримінально-процесуальним кодексом. У тому числі – заочне засудження та розшук, заявляв Веніславський.
Юридично недолугий
Головний недолік законопроєкту має строго юридичний характер – той самий строк повернення протягом 15 днів. З моменту введення воєнного стану, який розпочався відразу після вторгнення РФ, минуло більш ніж півтора місяця, а закон не може мати зворотної сили.
Тому єдине, на що гіпотетично здатні автори документу, так це передбачити кримінальну відповідальність для "неповерненців" у майбутньому. Інакше кажучи, це норма для наступних оголошень воєнного стану, якщо вони будуть застосовані після завершення поточного. Тому цієї війни законопроєкт не торкнеться.
Як стверджує у коментарі Delo.ua адвокат, старший партнер АО "Кравець і партнери" Ростислав Кравець, цей документ усього лише демонструє "професіоналізм" Федора Веніславського як законотворця і науковця в юридичній сфері.
"Це все "фаховість" Веніславського, Безуглої, Кравченко (співавтори документу – Delo.ua). А Веніславський ще й є представником президента у Конституційному суді, а не будь-де. Цей проєкт – істерична ініціатива Веніславського. Там нема чого читати", – вважає Кравець.
На думку адвоката, народний обранець просто долучив у автори побільше колег, щоб продемонструвати якусь підтримку документу серед депутатів. Втім, Ростислав Кравець висловив щире переконання, що Верховна Рада законопроєкт не ухвалить.
Паралельно експерт "Центру політико-правових реформ" Олександр Марусяк у коментарі нам звертає увагу, що аби документ дійсно працював, треба було б принаймні вказати дату набрання чинності закону з прив’язкою до дати опублікування або встановити термін довший, ніж діє воєнний стан.
"Вони навіть порахувати наперед не змогли. Втім, автори хоча б могли прописати, що той відрізок у 15 днів буде дійсний вже при наступному оголошенні воєнного стану. Можна було б навіть прописати чітку дату. Приміром, дію з 1 липня. Але явно не так, як вони зробили", – каже Марусяк.
Єкономічно необґрунтований
Окрім того, що цей документ є недосконалим юридично, його ухвалення може призвести до відчутних економічних збитків Україні. Йдеться про примусове повернення додому наших заробітчан, що підлягають призову. А відтак – і про скорочення їхніх валютних грошових переказів в Україну.
"Веніславський просто хоче вбити надходження в Україну валютної виручки від наших заробітчан, примушуючи їх повернутися. Його заяви – просто ганьба. Зараз на війну відправляють винятково спеціалістів. Який сенс "стягувати" з усього світу українців?" – запитує Кравець.
І справді, за даними Нацбанку, обсяг приватних грошових переказів в Україну за 2021 рік склав $15,03 млрд, що на 25% більше, ніж за 2020 рік ($11,98 млрд). З цієї суми по офіційних каналах за минулий рік надійшло $8,13 млрд, а по неофіційних – $6,89 млрд.
Ці перекази у випадку прийняття закону відчутно "схуднуть", хоча і неможливо бодай приблизно визначити, наскільки. За даними уряду, за кордоном лише на постійній основі працює понад 3 млн українців. Їхня точна кількість невідома, адже ніхто не знає, скільки з них працює нелегально.
Показово, що саме на аргумент стосовно стрімкого скорочення надходжень в Україну коштів у майбутньому від наших мігрантів посилався то й же представник "Слуги народу", колега Веніславського Давид Арахамія, запевняючи, що політсила за документ не голосуватиме.
"Фракція політичної партії "Слуга народу" не буде підтримувати ухвалення цієї законодавчої норми… Багато з тих, хто залишився, працює за кордоном і пересилає в Україну гроші в якості допомоги сім’ям чи як пожертвування до фондів оборони країни", – зазначив Арахамія.
З огляду на вкрай неоднозначне ставлення до цього законопроєкту навіть в самій "Слузі народу", можна припустити, що вірогідність ухвалення документу парламентом вкрай низька.