Як українська поліція "тихим страйком" отримала мільярд гривень на підвищення зарплат

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Київський патрульний Олексій (імена поліцейських тут і надалі змінені) отримує близько 14-15 тисяч гривень на місяць, тоді як розмір середньої зарплати у столиці становить понад 21 тисячу гривень. Щоб вижити на ці гроші разом із дружиною у декреті та двома маленькими дітьми, Олексій змушений регулярно користуватися кредиткою та приймати допомогу батьків. Поліцейський зізнається, що вже готовий змінити роботу на більш оплачувану та спокійну.

Така ситуація повсюди: багато українських поліцейських отримують зарплату набагато нижчу за середню по своєму місту, при цьому умови служби через постійну нестачу кадрів та недостатнє забезпечення стають дедалі важчими. Обурення правоохоронців, що зростало останні кілька років, досягло межі у грудні, коли замість повноцінних новорічних премій деякі поліцейські отримали по 500-1000 гривень.

Це призвело до масового невдоволення серед правоохоронців у соцмережах, відкритих звернень патрульних із закликом підняти зарплату, створення відповідної петиції на сайті президента, а ще - до можливості проведення так званого італійського страйку. Такий резонанс не міг залишити байдужою владу, а тому зарплату співробітникам поліції підняти все ж таки погодилися. Розповідаємо, як поліцейським вдалося отримати мільярд з держбюджету.

Чому поліцейських не влаштовує їх зарплата

Хоча ціни постійно зростають, зарплати українських поліцейських не переглядалися три роки. Олексій розповідає, що востаннє зарплату київським патрульним підняли у 2019 році до 14,5 тисяч гривень.

Ризики служби із розміром зарплат не співвідносяться. Щоразу співробітники поліції опиняються в епіцентрі подій. Учасники пригод часто бувають у стані сп'яніння та агресивними. "Будь-яке службове завдання як колесо фортуни: йдеш у чийсь будинок чи квартиру і не знаєш, хто на тебе там чекає і чим усе закінчиться. Не завжди є час викликати допомогу. Щоразу, йдучи на роботу, прощаюся з дітьми, як в останній. раз", - розповідає співробітниця відділу поліції з протидії домашньому насильству у Львівській області Марія.

Середня зарплата слідчого у Києві становить 13-14,5 тисяч гривень, каже столичний слідчий Катерина. У неї в роботі понад 500 кримінальних проваджень на місяць, а тих, які у будь-якому разі потрібно розглянути, близько 100.

Слідчому доводиться витрачати на забезпечення своєї служби особисті гроші. Наприклад, у новому законі про Нацполіцію не прописали витрати на проїзд у підземному транспорті, тому на метро слідчі по роботі їздять власним коштом. А їздити треба чимало: до прокуратури, на судмедекспертизи, до підозрюваних, свідків та потерпілих. Якщо підозрюваний в іншому регіоні, повідомлення про підозру слідчий надсилає рекомендованим листом за власний рахунок.

Диски, флешки теж оплачуються із кишені правоохоронця. Якщо папір або тонер у принтері закінчилися раніше, їх також купують слідчі. За словами Катерини, у особливо завантажені місяці на все це йде від 1 до 3 тисяч гривень.

На виконання трудових обов'язків особисті гроші витрачають також інші поліцейські. Так, патрульним доводиться возити службовою машиною різних людей, але віддавати її потрібно обов'язково чистою. Оскільки талони на мийку дають лише раз на два тижні, мити автомобіль поліцейським доводиться власним коштом. Є проблеми з формою: службові куртки видають на три роки, але зношуються вони набагато раніше, часто вони рвуться при затриманні.

Опитані Delo.ua поліцейські стверджують, що працюють по 14-15 годин на добу, часто понад норму через тотальну нестачу кадрів, але переробку їм не оплачують. Немає надбавок і за нічні зміни чи добу. Також багато хто впевнений, що корупція в поліції розвивається саме через вкрай низькі зарплати і відчайдушні думки про те, що втрачати нічого. При цьому поліцейським навіть звільнитися є проблематично: після рапорту потрібно відпрацювати ще три місяці. Таким чином, керівництво намагається затримати співробітників в умовах їх нестачі. Щоб уникнути такого відпрацювання, люди навіть звільняються "за переїздом на інше місце проживання".

Невідповідність ризиків та умов роботи з рівнем зарплати призвела до масового невдоволення серед правоохоронців. Останньою краплею стало те, що на Новий рік поліцейським дали дуже маленькі премії: 500, 1000, 4000, 7000 гривень. На так звану тринадцяту зарплату багато хто розраховував — як мінімум планували витратити її на подарунки близьким. Але після нарахування зазначених сум терпець у поліцейських урвався.

Як виникла ідея максимальної толерантності до порушень

Першими про страйк заговорили поліцейські у Львові. Як розповів Delo.ua київський патрульний Аркадій, тамтешні правоохоронці у грудні 2021 року створили групу в соцмережах та домовилися страйкувати задля підвищення зарплат. Оскільки законом поліцейським заборонено виходити на мітинги, спочатку хотіли просто на кілька днів повністю зупинити роботу поліції, але вирішили, що таку ідею підтримають не всі. Потім хтось запропонував "тихий страйк" - аналог італійського страйку.

Проте ідея втілилася інакше: копи домовилися оформляти якнайменше протоколів. Винятком були 124 та 130 статті Кодексу про адміністративні правопорушення: про керування у нетверезому стані та про тяжкі ДТП. Незабаром у когось виникла думка розширити страйк на всю країну. "До групи почали додавати своїх знайомих з інших областей, а ті запрошували своїх знайомих. Таким чином у неї потрапив і я", - каже Аркадій.

Буквально за кілька тижнів група розросла до 50 тисяч людей, а в соцмережах почали з'являтися її аналоги. Опитані нами поліцейські стверджують, що на сьогодні багато правоохоронців справді не складають протоколи щодо легких порушень.

"Я приєднався до "тихого страйку". Якщо раніше виписував по 10-15 протоколів на день, то зараз 1-2. Зупиняю людину, якщо вона адекватна, твереза і з документами — відпускаю її. Якщо нам держава каже, що грошей на зарплати в бюджеті немає, то чому ми маємо його наповнювати цими штрафами?" — каже київський патрульний Олексій.

За його словами, приблизно 30% його роти солідарні з ним, але решта — ні. Так відбувається тому, що керівництво відправляє тих, хто становитиме найбільше протоколів, у першу зміну, а цього хочуть усі, бо тоді можна піти додому на півгодини раніше.

Аркадій каже, що Київ приєднався до "тихої забастовки" частково: "У Києві чотири батальйони, у кожному 10 рот, тобто всього 40. З них не складають протоколи приблизно три. Можливо, було б більше, але багато хто боїться свого керівництва, оскільки у того дуже багато важелів тиску".

Натомість інші поліцейські у Львові заперечують, що правоохоронці страйкують. "Про наше місто писали, що у нас усі поліцейські бунтують. Це дивно читати. У нас немає жодного зменшення протоколів. Ми чесно працюємо і працюватимемо. Італійський страйк, про який пишуть, не передбачав роботу тільки за нашими внутрішніми правилами: там страйковики самі вигадували правила, яких вони будуть дотримуватися. Тому, якби такий страйк справді почався в Україні, наша поліція стала б працювати набагато краще і нас захлиснула б нова хвиля гордості за правоохоронців", - повідомив патрульний Руслан.

Про це заявив голова Національної поліції Ігор Клименко. Він сказав, що жодного італійського страйку серед поліцейських немає, і що керівництво Нацполіції слідкує за ситуацією з першого дня. "Думки про подібну форму протесту дійсно були, проте жоден із підрозділів до подібного кроку так і не вдався", - зазначив він.

Як відреагувала на вимоги поліції влада

Широкий резонанс привернув увагу влади: окрім загрози страйку, поліцейські також набрали 25 тисяч голосів у петиції президентові про підвищення зарплат, а окремі патрульні навіть записали відкриті відеозвернення до керівництва. Так чи інакше вже 11 січня 2022 року міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив , що до держбюджету на 2022 рік за рахунок "ковидного" фонду заклали додатково 2,5 млрд гривень на підвищення зарплат. Мільярд із цієї суми має піти до Національної поліції.

У січні за ці гроші зростання зарплат на 10% обіцяють для патрульних, поліції особливого призначення, дільничних, підрозділів, які відповідають за взаємодію з громадами та протидіють домашньому насильству, ювенальній превенції, поліції діалогу, а також конвойній, вибухотехнічній, кінологічній службі та співробітникам ІТТ.

Слідчим, дізнавачам та оперативникам територіальних підрозділів виплатять із січня додаткові 5%, а у лютому ще 5%. Тільки на цьому підвищенні зупинятися не збираються: після першого кварталу Кабмін та Верховна Рада мають переглянути держбюджет на 2022 рік. Керівництво Нацполіції очікує, що вже у квітні відбудеться наступний етап зростання зарплат.

У Нацполіції також пояснили, що пішло не так зі грудневими виплатами, які обурили співробітників поліції. За словами Клименка, бюджет не передбачає тринадцятої зарплати.

"Те, що багато хто нею вважав, складалося з різних виплат. У 2019 році, наприклад, вони в середньому склали 7 тисяч гривень. У 2020-му частина співробітників отримала "ковидні" виплати єдиним платежем за півроку, оскільки за цією статтею видатків для НПУ виділяли гроші не кожен місяць. А от у 2021 році поліцейським виплатили "ковидні" лише за півтора місяці. Тому підсумкова сума в частині особового складу могла виявитися невеликою", - зазначив він.

На проблему низьких зарплат поліцейських звернули увагу і у парламенті. Щоправда, там на питання грошового забезпечення НПУ дивляться по-своєму і на цьому ґрунті вже розпочали протистояння. Декілька депутатських груп подали три законопроекти про зарплати поліцейських. Першим став документ №6506-1, під ним підписалися 40 народних депутатів, з яких 39 – представники фракції "Слуга народу" та ще один із депутатської групи "Довіра". Ключовим автором цього проекту є заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності В'ячеслав Медяник ("СН").

Медяник і компанія пропонують закріпити у законі список виплат, у тому числі складається грошове забезпечення поліцейського. Це буде посадовий оклад, доплати за спецзвання, надбавки за вислугу років, доплати за роботу з держтаємницею та премії (не більше 30% від посадового окладу). Але найважливіше в законопроекті — посадовий оклад поліцейських не може бути меншим за 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року. 2022 року ця сума становить 23 930 гривень.

Альтернативний проект №6506-2 подав так звана група Разумкова. У жовтні 2021 року парламент звільнив Дмитра Разумкова з посади спікера Верховної Ради. Незабаром він створив міжфракційне об'єднання "Розумна політика", куди увійшов 21 нардеп із фракції "Слуга народу" та ще двоє з "Батьківщини". Цей пул парламентаріїв отримав неформальну назву "група Разумкова", і практично всі вони є авторами №6506-2.

Ініціатива цієї групи від проекту Медяніка відрізняється мало. За задумом Разумкова, розмір грошового забезпечення для поліцейських молодшого складу не повинен бути меншим за 11 прожиткових мінімумів (26 323 гривень), а для поліцейських інших посад — не менше ніж 12 прожиткових мінімумів (28 716 гривень).

Третій законопроект №6506-3 зареєстрували 10 народних депутатів від опозиційної фракції "Європейська солідарність". Як і колеги, вони пропонують прив'язати зарплату поліцейських до прожиткового мінімуму. Але зробити виплату планують прогресивною: голова Нацполіції не зможе отримувати менше ніж 30 мінімумів (71 790 гривень), його перший заступник — менше 28 (67 тисяч гривень), начальники департаментів — менше 26 (62 218 гривень). А от у інших співробітників Національної поліції ця планка становитиме п'ять прожиткових мінімумів, або 11 965 гривень.

Варто зазначити, що в ЄС пропонують доплачувати за нічні зміни, специфічні умови проходження служби, за роботу з держтаємницею, за науково-дослідну роботу, за звання "заслужений", науковий ступінь та інше. Однак це і так передбачено законом, просто, за словами поліцейських, не завжди виконується.

У контексті трьох ініціатив є ще одна деталь, на якій варто звернути увагу. У пояснювальній записці законопроекту "Слуг народу" прямо йдеться: його реалізація не вимагатиме додаткових витрат із держбюджету. Два інші документи припускають, що втілення в життя відбуватиметься у рамках бюджету НПУ на рік. Нагадаємо, що сумарний бюджет Нацполіції на 2022 рік становить 36,1 млрд. гривень, з них оплата праці — 25,79 млрд. гривень.

Чи задоволені таким результатом поліцейські

Добавку розміром 10% багато поліцейських сприйняли скептично. "Це ні про що, як кажуть мої колеги, це кинути кістку, щоб перестали обурюватися. Тому продовжу боротися далі, але паралельно шукатиму іншу роботу", - говорить Олексій. Він упевнений: якщо ситуація не зміниться, навесні буде дуже багато звільнень. А це позначиться на житті людей.

За його словами, єдине, що може врятувати поліцію від масових звільнень, це законопроект про підвищення зарплат до десяти прожиткових мінімумів. Таке збільшення може суттєво покращити становище правоохоронців.

Поліцейські зазначають, що їхнє керівництво вважає перемогою збільшення зарплат на 10%. "Але таке збільшення - це просто замилювання очей, адже всі розуміють, яке недоотримання коштів у бюджеті через толерантність до порушень", - говорить Марія. Вона також вважає, що зарплата правоохоронців сьогодні має бути хоч би 20 тисяч гривень.

"Якщо ж уряд продовжить чинити опір підняттю заробітної плати, це призведе до повного краху. Люди практично тримають у руках рапорти на звільнення, адже навколо стільки перспектив, а тут усі тримаються лише на ентузіазмі. Маси піднялися, і піднялися як ніколи. Усі обурені такою реакцією керуючих Нацполіції . Це пряма загроза відтоку професійних кадрів, які можуть та повинні бездоганно виконувати свої обовязки", — впевнена Марія.

Проте деякі поліцейські все ж таки бачать в ініціативі влади позитивні зрушення. Львівський патрульний Руслан каже, що розуміє, що у багатьох цивільних схожа зарплатня. За його словами, в умовах, коли потрібні величезні гроші на підвищення, 10% вже є відмінним результатом, а новому міністру МВС треба дати час, адже він лише розпочав роботу.