На відновлення зруйнованого житла освоюється лише 13% коштів, на фортифікації - 73%: які причини

Стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

Київ, 12 грудня, офлайн

Забронювати участь

Головною причиною там називають незавершення закупівель для придбання товарів оборонного призначення. Аби річний план був виконаний, у жовтні–грудні необхідно провести видатки на заходи з нацбезпеки й оборони на 737 мільярдів гривень. Втім, як кажуть у РП, така значна сума створить навантаження на держбюджет наприкінці року і посилить ризик зростання дебіторської заборгованості.

Крім того, на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, витрачено на 20% менше від запланованого на січень-вересень, а на виплату субсидій - на 21,9% менше.

Щодо резервного фонду держбюджету, 99,9% коштів розподілено урядом переважно на заходи безпекою та оборони, зазначається, що значна частина розподілених видатків не проведена вчасно.

Зокрема, на будівництво фортифікацій проведено 72,8% запланованих на звітний період видатків, а на закупівлю обладнання оборонного призначення для Міністерства оборони та Держслужби спеціального зв'язку та захисту інформації – лише 14,4%.

В свою чергу, з ресурсу фонду ліквідації наслідків збройної агресії (його розподілено 21,1 мільярда гривень, або 85,8%) в січні-вересні встигли витратити на захист об’єктів критичної інфраструктури тільки 69,1% від плану на цей період, а на відновлення інфраструктурних об’єктів, зокрема житла, всього лиш 12,6%.

Серед причи ризику невикористання Держагентством відновлення та розвитку інфраструктури виділених коштів до кінця року вказано тривалий перерозподіл коштів між об'єктами, низьку якість проєктної документації, мобілізацію працівників призовного віку, які виконують будівельні роботи, а також відтермінування проведення Казначейством платежів за капітальними видатками, які здійснюються в порядку черговості.

Як зазначають у контролюючому органі, головними розпорядниками не забезпечено затвердження 3,6% паспортів бюджетних програм, що унеможливлює проведення відповідних видатків.

"Ефективність управління коштами залишається ключовим викликом і головним ризиком у воєнний час. Зволікання з розподілом субвенцій, низька якість проєктної документації, тривалі перерозподіли коштів призводять до гальмування реалізації важливих проєктів", - кажуть у Рахунковій палаті.

Там рекомендують переглянути бюджетні програми, забезпечити розподіл субвенції з ремонту житла для відновлення прав і можливостей людей, а також пришвидшити затвердження паспортів бюджетних програм.

З чого наповнювався держбюджет у 2024

Доходи бюджету перевищили затверджений законом обсяг на 13,5%, склавши 2,2 трильйона гривень, з чого до загального фонду надійшло 1,5 трильйон (на 32,4% більше плану), а до спеціального - 627,4 мільярда гривень.

Разом з тим зафіксовано зменшення на 16,6% зовнішньої підтримки України від міжнародних партнерів, отриманих як запозичення і як безповоротна допомога. Так, ключовими джерелами надходжень стали:

1. 539,9 мільярда гривень – податок на додану вартість;
2. 504,7 мільярда гривень – власні надходження бюджетних установ;
3. 272,7 мільярда гривень – безповоротна допомога від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;
4. 230,6 мільярда гривень – податок на доходи фізичних осіб;
5. 200,9 мільярда гривень – податок на прибуток підприємств.

Загалом, за оцінкою Рахункової палати, унаслідок меншого, ніж прогнозувалося, зростання реального ВВП, імпорту товарів, споживчих цін, середнього обмінного курсу гривні до долара та євро, до бюджету недоотримано 56,8 мільярда гривень запланованих доходів, при цьому економія витрат на погашення й обслуговування боргу та деяких видатків становила 14,4 мільярда гривень.

Дефіцит держбюджету на кінець третього кварталу становив 802,9 мільярда гривень. На його покриття 71,8% коштів надійшло з внутрішніх джерел. При цьому від розміщення облігацій внутрішніх державних позик, насамперед військових, отримано 377 мільярдів гривень, що на 2,8 % менше, ніж у січні-вересні попереднього року.

У загальному обсязі внутрішніх запозичень у 1,5 раза збільшилася частка середньострокових ОВДП, що скоротило витрати на погашення внутрішнього боргу у цьому році та сприятиме зменшенню ризику рефінансування внутрішнього боргу в наступних бюджетних періодах.

Також з Єдиного казначейського рахунку було залучено 260 мільярдів гривень для покриття тимчасових касових розривів загального фонду держбюджету. Як зазначають у РП, у разі непогашення до кінця року заборгованості перед ЄКР, навантаження на державний бюджет наступного року збільшиться.

В свою чергу, державний борг України за три квартали зріс на 16,1% до 6,4 трильйона гривень, проте вказано, що економія на його обслуговуванні через реструктуризацію стала певним полегшенням для бюджету.