Мінус $4,3 млрд щороку: чому українські аграрії проти швидкого запровадження нових правил ЄС щодо засобів захисту рослин

Компромісне рішення - 10-ти річний перехідний період. Про це в колонці Delo.ua  повідомила координаторка комітету захисту рослин та насіння "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Ганна Каширіна.

Хімікати, якими українські аграрії борються зі шкідниками на полях, занадто ризиковані для довкілля, вважають в ЄС та вимагають відмовитися від них. У наших аграріїв свої аргументи на це. 

"Кліматичні зони України суттєво відрізняються від більшості країн ЄС. Через вищі середньорічні температури на Півдні та Сході пресинг шкідників і хвороб у нас агресивніший. Якщо забрати діючі речовини без адаптованих біологічних або хімічних замінників, ми просто здамо поля на поталу шкідливим організмам", - цитує Каширіна науковців (агрохіміків та фітопатологів). 

Ціна питання - надвисока для українського агробізнесу. Йдеться про відчутні втрати врожайності та скорочення обсягів виробництва зерна щороку. 

Чому агросектору потрібен 10-річний перехідний період для засобів захисту рослин

Український агросектор стикається з ризиком занадто швидкого приведення ринку засобів захисту рослин (ЗЗР) до стандартів Європейського Союзу.  

Євроінтеграція є стратегічно правильним і неминучим процес. Проте євроінтеграція має відбуватися як керована трансформація, а не як "шокова терапія" для вітчизняного агробізнесу, наголосила Каширіна. 

Аналіз ринку свідчить, що українські технології вирощування мають критично високу залежність від окремих діючих речовин (ДР), які наразі обмежені або не схвалені в ЄС. Їхнє одномоментне виведення з обігу створює ризик не лише для агровиробництва, а й для всього ланцюга –  від виробника ЗЗР до кінцевого експортера, пояснила експертка. 

Ринок ЗЗР: на повну гармонізацію з правилами ЄС дадуть лише три роки

У Верховній Раді України зареєстрували новий євроінтеграційний законопроєкт №15362 "Про засоби захисту рослин", який має оновити правила авторизації та використання відповідних препаратів. Чиннне законодавство у цій сфері потребує суттєвого оновлення, оскільки Україна зобов'язана гармонізувати свої норми з жорсткими стандартами Європейського Союзу до кінця 2028 року.  

У пояснювальній записці стверджується, що прийняття даного законопроєкту матиме комплексний позитивний вплив на розвиток аграрного сектору, систему державного регулювання, охорону здоров’я населення, захист довкілля та міжнародну торгівлю. 

Проте вітчизняні аграрні асоціації наголошують, що європейські виробники переходили на ці правила поступово протягом двадцяти років, маючи всебічну інституційну підтримку. Через це профільні спільноти, зокрема  асоціація "Український клуб аграрного бізнесу", закликають передбачити 10-річний перехідний період – до 31 грудня 2035 року, для адаптації українського ринку до нових вимог. 

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький також заявляв, що адаптація до стандартів Європейського Союзу у сфері засобів захисту рослин може коштувати агросектору до 20% врожаю та щонайменше $2 млрд на рік.  

Вітчизняні виробники побоюються, що передчасна заборона широкого переліку діючих речовин за відсутності повноцінного доступу до ринку ЄС поставить наш агробізнес у нерівні умови порівняно зі світовими конкурентами, зауважила Каширіна. 

"Перехідний період тривалістю до 10 років для найбільш критичних діючих речовин - це не спроба відтермінувати зміни, а питання виживання нашого агроекспорту, збереження продовольчої безпеки та стійкості економіки в часи глобальних викликів", - зазначила Каширіна.  

 Також час, який необхідний світовим та українським компаніям виробникам ЗЗР для розробки, випробування та реєстрації в Україні, кліматично адаптованих та фінансово виправданих альтернатив.

Регуляторний поспіх може коштувати до $4,3 млрд на рік

Науковці та аналітики оцінили реальні економічні наслідки регуляторного поспіху, і ці цифри вражають:

• 10 млн га під загрозою це близько 40% усіх сільгоспугідь України ризикують стати нерентабельними або критично втратити врожайність;
• мінус 14 млн тонн зерна щороку. саме стільки врожаю може недоотримати країна через прогалини в захисті рослин від шкідників та хвороб;
• $4,3 млрд збитків, загальні щорічні економічні втрати агросектору перевищать цю астрономічну суму;
• до 20% падіння зборів врожаїв у розрізі ключових експортних культур (кукурудза, соняшник, зернові) втрати доходів виробників можуть сягати в середньому 144 $/га.

Чим загрожує надмірний регуляторний поспіх?

Механічне та швидке копіювання європейських заборон без врахування українських реалій здатне завдати агросектору серйозного регуляторного шоку, застерегла експертка. 

 Якщо для нішевих речовин на ринку існують альтернативи, то радикальне виведення стратегічно важливих ДР матиме серйозні наслідки: 

• стрімке зростання собівартості, – альтернативні схеми захисту часто є дорожчими і менш ефективними, що суттєво збільшить витрати виробників;
• прогалини в захисті рослин та втрата врожаю –  повне виведення певних ДР утворить прогалини в контролі шкідливих організмів, що призведе до падіння врожайності та якості продукції;
• зменшення кількості дозволених хімічних класів змусить частіше використовувати одні й ті самі препарати, викликаючи стійкість (резистентність) у патогенів та шкідників; 
• малі та середні господарства постраждають найбільше, адже вони мають обмежений фінансовий ресурс для швидкої адаптації;
• штучний дефіцит ефективних рішень миттєво спровокує сплеск нелегального обігу та поширення фальсифікованих препаратів. 

Аграрна спільнота, зокрема експерти асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), наголошують: перехідний період не є спробою відкласти імплементацію європейських норм. Це інструмент керованої та безпечної адаптації ринку. Подовжений період дозволить ринку підготуватися до змін та забезпечити появу повноцінних, економічно прийнятних хімічних і нехімічних рішень. 

Заклик до української влади: час забезпечити передбачуваність і підтримати національного виробника

Український бізнес готовий до поступового очищення ринку від речовин із низькою значущістю. 

"Водночас ми очікуємо на таку ж конструктивну та партнерську позицію з боку держави", - наголосила Каширіна. 

Тому аграрна спільнота звертається до Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Офіс Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також профільний комітет Верховної Ради України з пропозиціями:

• забезпечити чітку та послідовну позицію у переговорах з ЄС та відстоювати поетапний, ризик-орієнтований підхід до гармонізації законодавства. Необхідним є зафіксований перехідний період до 10 років для критичних речовин (із кінцевим терміном до 31.12.2035 року). 
• впровадити обов'язковий аналіз економічного впливу, бо будь-яке рішення щодо обмеження чи заборони ДР має ухвалюватися урядовими структурами лише після комплексної оцінки його впливу на собівартість продукції, стійкість агросектору та конкурентоспроможність українського експорту. 
• запустити прискорену реєстрацію європейських інновацій , що надасть зелене світло для швидкого випробування та взаємного визнання нових препаратів, які вже успішно використовуються в ЄС, щоб забезпечити аграріїв реальними альтернативами на заміну забороненим ДР.