- Категорія
- Агро
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Аграрії Польщі та Франції вимагають заборони на імпорт українського цукру: чи існує ризик зупинки експорту з України
Європейські підприємці стверджують, що ті обсяги цукру, які постачаються з України, становлять загрозу для їхнього бізнесу. Чи дійсно український експорт цукру негативно впливає на внутрішні ринки ЄС, як ймовірна заборона імпорту цукру до ЄС вплине на українських виробників - читайте у матеріалі.
Всередині грудня польські виробники цукрового буряка звернулися до нового міністра сільського господарства з вимогою заборонити імпорт українського цукру до Польщі. Підприємці стверджують, що український товар становить загрозу для їхнього бізнесу.
Вони також наголошують на тому, що після тимчасового скасування квот на імпорт української сільськогосподарської продукції в ЄС, імпорт українського цукру значно зріс і це серйозно ударило по підприємцям країн Євросоюзу.
"Останніми місяцями у Польщі та інших сусідніх з Україною державах спостерігається суттєве зниження цін на цукор, що ставить польську індустрію у менш конкурентне становище, порівняно з країнами Західної Європи", – кажуть в польській асоціації.
Тому польські підприємці хочуть зупинити імпорт українського цукру до Польщі, посилаючись на досвід Словаччини та Угорщини. Вони вважають, що рішення ЄС про скасування квот для імпорту сільськогосподарської продукції України не повинно продовжуватися після закінчення його терміну дії у червні 2024 року.
Крім того, у кінці листопаду французькі виробники цукрових буряків також вимагали реекспортувати зростаючий імпорт цукру з України за межі Європи, щоб не завдати шкоди місцевим виробникам.
"Нам потрібна чітка відповідь від Європейської комісії щодо управління надходженням цукру у майбутньому", – заявила група виробників CGB.
Ризики для українських виробників
Останніх два роки в умовах війни через проблеми з експортом та дорогу логістику вирощування практично всіх культур в рослинництві є збитковими. Є буквально декілька виключень і одним із них є виробництво цукрового буряку і, відповідно, цукру.
Саме тому минулого року ми спостерігали відновлення посівних площ під цукровим буряком, коли було засіяно 247,5 тис. га під даною культурою, що на 34% більше показника 2022 року або на 9% більше показника 2021 року.
Україна цього року виробить близько 1,6 млн тонн цукру при внутрішній потребі в 1 млн тонн, решта може бути експортована. В умовах обмеженої експортної логістики експортувати цукор в інші регіони в таких обсягах буде проблематично, що спричинить залишки цукру, за які не буде можливість отримати експортну виручку, яка зараз необхідна Україні.
В 2024 році Україна очікує подальше збільшення посівних площ під цукровим буряком, але помірне, зазначає Литвин. Одним із факторів такого зростання посівних площ в 2023 році стало саме можливість експортувати цукор в країни ЄС.
Однак, якщо європейські країни розпочнуть забороняти імпорт українського цукру, то в такому випадку в першу чергу постраждає український аграрій, так як на українському ринку суттєво знизяться закупівельні ціни на цукровий буряк.
Голова правління "Укрцукор" Назар Михайловін додав, що у разі введення заборони імпорту цукру з України до ЄС, це призведе до того, що цукрові заводи будуть працювати у збиток, внутрішний ринок стане перенасиченим, адже наразі попиту немає взагалі, тому цукрові заводи будуть банкротувати і закриватись.
Не тільки Україна нарощує експорт
Як писав Bloomberg, Україна встановила рекорд за обсягами експорту цукру. Так, у вересні 2023 року українські компанії експортували 25 тис. тонн цукру. Водночас, попри зростання імпорту українського цукру, ціни на цукор в ЄС залишаються високими на тлі глобального дефіциту підсолоджувача. Внутрішні ціни на білий цукор перевищують 800 євро за тонну, що є найвищим показником за останні десять років.
Аналітик УКАБ Світлана Литвин підтверджує, що в умовах війни Україна дійсно наростила обсяги експорту цукру в країни Європейського Союзу.
Якщо в 2021/22 МР обсяг експорту в Польщу і Францію становив 40,3 тис. тонн (8 місяців цього періоду обсяги поставок були обмежені квотами), то в 2022/23 МР – 412,9 тис. тонн. Однак при цьому частка українських поставок в загальному обсязі імпорту з країн, які не входять в Європейський Союз, в 2022/23 МР становила 16%.
Варто відмітити тенденцію збільшення поставок цукру в ЄС зі сторони третіх країн, не лише з України. В 2022/23 МР було імпортовано з третіх країн 2,6 млн т цукру, що на 72% більше показника попереднього року, що свідчить про підвищений попит на цукор в рамках ЄС.
Тому деякі європейські країни звертаються до Єврокомісії щодо заборони або обмеження імпорту цукру з України. Водночас в Європі дефіцит цукру складає на рівні 1,5-2 млн тонн, тому вони вимушені купувати цукор у інших країн. Однак український цукор дешевше, ніж європейський, тож його вигідніше купувати.
Єврокомісія за цим всім спостерігає і при цьому не вбачає ризиків для європейського ринку і його перенасичення українським цукром.
При цьому Литвин вважає, що ризики, звісно є, однак ситуація з цукром дещо відрізняється від ситуації з зерновими та олійними культурами. Вже більше року ціни на зернові та олійні культури на світовому ринку поступово знижуються. З цукром ситуація протилежна, адже ціни зростають. Згідно даних FAO, індекс цін на цукор в жовтні 2023 року на 41% більше, ніж рік тому. Тому в таких умовах поставки українського цукру не призведуть до хоч-якихось збитків європейських виробників цукрового буряку та цукру.
Аналітик зауважила, що український цукор дещо дешевший за європейський, а значні обсяги ввезення цього продукту не залишаються непомітними для європейської цукрової асоціації, яка вже подала звернення до Єврокомісії щодо обмеження ввезення цукру з України.
Відповідно, таке значне зростання обсягів імпортованого цукру з України до ЄС дійсно розцінюється як загроза місцевим виробникам. Тому українським цукровим експортерам варто також оцінити можливість експорту не тільки на європейський ринок, а і на ринки третіх країн.