Розмінування та відновлення землі. Як Україна очищує деокуповані території та скільки для цього потрібно грошей та часу

2 травня 2023 року в Ізюмському районі Харківської області люди підірвалися на невідомому вибуховому пристрої. За словами очільника ОВА Олега Синєгубова, люди виїхали на сільськогосподарській техніці в поле та підірвались. Він додав, що мінна небезпека залишається високою. Пізніше стало відомо, що двоє чоловіків 39 та 47 років від отриманих травм загинули. 

Таке повідомлення є не першим за час великої війни в Україні. З приходом весни та збільшенням кількості людей в Україні, залучених до сільськогосподарських робіт, ризик інцидентів з мінами серед цивільного населення лише зростатиме. Використання сільськогосподарських транспортних засобів у полях та на сільських стежках та дорогах стало діяльністю з високим ступенем ризику. 

Начальник управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони Руслан Берегуля зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні почала використовувати багато видів озброєння, у тому числі, які заборонені конвенцією ООН. Це призвело до великого забруднення вибухонебезпечними предметами. 

Landmine Monitor 2022 визначає п’ятикратне збільшення кількості загиблих серед цивільного населення від мін/ВЗВ в Україні. Росія застосувала щонайменше сім типів протипіхотних мін з моменту вторгнення в країну 24 лютого. Аналітики підкреслюють, що це безпрецедентна ситуація, коли країна, яка не є учасником договору, застосовує зброю на території держави-учасниці. 

За даними ООН, в Україні з початку війни з Росією у період із квітня 2014 року по лютий 2021 року майже 1,2 тис людей загинули або зазнали поранень, підірвавшись на мінах. Вже на той момент Україна посідала 5-е місце у світі за кількістю жертв інцидентів, пов'язаних з протипіхотними мінами і боєприпасами, що не розірвалися.

З початку повномасштабного вторгнення Росії внаслідок підриву на вибухонебезпечних предметах в Україні загинуло 124 особи, з них 6 дітей. Також 286 людей зазнали поранень, з них 33 дитини. 

Проблема розміром у десятиліття 

Україна - одна з найбільш замінованих країн у всьому світі. За даними ПРООН, в Україні площа замінованої території у 4,5 раза перевищує розміри Швейцарії. Станом на сьогодні приблизно 174 тис кв км включно з морськими акваторіями вважаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, а це 30% території України, з яких близько 470 тисяч гектарів сільгоспугідь.

Основні забруднені регіони -  Донецька, Миколаївська, Харківська та  Херсонська області. Схід України є одним з найбільш забруднених регіонів у світі, де наразі неможливо провести інспектування та розмінування територій через окупацію, у тому числі невідомо наскільки складна ситуація у Криму.

Є різні оцінки, скільки потрібно часу та грошей для того, щоб очистити всі забруднені вибухонебезпечними предметами теріторії, де велись або ведуться бойові дії. 

Раніше в інтев’ю Delo.ua заступник начальника ГСЧС Роман Примуш казав, що для розмінування територій, де проходили бойові дії, потрібно приблизно 5-6 років (без урахування Луганска, Донецька та Криму). До того ж на той момент сапери не надто активно працюють в акваторіях, а це дуже складна робота, яка може тривати до 10 років.

За словами начальника управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони Руслана Берегулі, потрібно багато людей для того, щоб повністю очистити Україну від вибухонебезпечних предметів. 

У разі залучення 5 тисяч саперів, які будуть повністю укомплектовані сучасними засобами для розмінування, Україні потрібно орієнтовно до 30 років, щоб вивільнити державу від вибухонебезпечних предметів. 

За словами віцепрем'єр-міністра України Ірини Верещук, Україні знадобиться $40 мільярдів і близько 70 років, якщо розмінування продовжуватиметься в такому темпі, як зараз. 

Заступник Програмного Менеджера ХАЛО Траст Україна Денис Головецький розповів Delo.ua про те, що розмінування забруднених областей може тривати десятки років. В компанії наголосили на тому, що на сьогоднишний день не можуть дати більш чітке припущення в даній ситуації з таких причин:

1. Військові дії тривають, рівень забруднення продовжує зростати, і до більшості забруднених територій на сьогодні немає доступу. Чим більше забруднення, тим довше триватиме розмінування.

2. Щоб визначити обсяги ресурсів для розмінування цих областей, необхідно завершити обстеження вказаних територій. 

Робота триває

За рік повномасштабної війни сапери Держспецтрансслужби виявили та знешкодили: 

1. Понад 21 тисячу вибухонебезпечних предметів. 
2. Перевірено на наявність ВНП близько 1800 гектарів місцевості та більше ніж 15 гектарів акваторії річок та озер. 
   
3. Сапери обстежили та убезпечили близько 1800 км залізничних та 165 км автомобільних доріг. 
   
4. Обстежено понад 160 кілометрів ЛЕП та близько 12 км газогонів. 
   

Для підвищення системи протимінної діяльності в Україні створена система управління якістю розмінування, яка включає сертифікацію операторів протимінної діяльності та контроль якості розмінування.

До виконання заходів з розмінування в Україні залучаються:

• Підрозділи від Збройних сил України.
• Державна спеціальна служба транспорту.
• Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
• Національна поліція України.
• Національна гвардія України.
• Державна прикордонна служба, загальною чисельністю близько 500 осіб.

Крім того до виконання заходів протимінної діяльності залучені міжнародні неурядові організації з розмінування:

• The Halo Trust.
• Данська Рада у справах біженців (DRC).
• Швейцарський фонд протимінної діяльності (FSD).
• Національні неурядові оператори: “Демінінг Солюшнс”, “ГК груп”, Дочірнє підприємство Державної компанії “Укрспецекспорт” – Державне підприємство “Укроборонсервіс” та “Асоціація саперів Україні”. 

На сьогодні є 12 організацій, з яких 8 сертифіковано, а 7 з них вже проводять гуманітарні заходи з розмінування. Це близько 150 груп з 700 спеціалістів. Серед них 5 іноземних неурядових організацій, які надають допомогу Україні з розмінування. 

Співрозмовник Delo.ua заступник програмного менеджера ХАЛО Траст Україна Денис Головецький зазначив, що команди компанії зараз працюють в п’ятьох регіонах України, а саме в Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Миколаївській областях.

Територіально ХАЛО Траст буде розширювати операції протимінної діяльності в Україні, тому наразі триває набір співробітників у Харківській та Миколаївській областях зокрема. Так, на початок квітня на Миколаївщині до команд ХАЛО Траст долучилися до 30 нових співробітників, на Харківщині - понад 45.

Технології 

Начальник управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони Руслана Берегуля каже, що на сьогодні підрозділами для розмінування та операторами протимінної діяльності використовуються сучасні засоби пошуку вибухонебезпечних предметів, а саме: 

• георадари;
• сучасні шукачі;
• засоби механізованого розмінування з дистанційним керуванням. 

Для обстеження широко застосовуються безпілотні літальні апарати. Безпілотні літальні апарати застосовуються при первинному та не технічному обстеженні, тобто перед тим як сапер вийде в поле перед цим з повітря оглядається територія. 

Всі ці засоби отримані в рамках матеріально-технічної допомоги, але через великі масштаби забруднення наявних ресурсів не вистачає, тому уряд Україні продовжує працювати над залученням міжнародної підтримки та потужностей сучасних виробників. При цьому в Україні сподіваються, що у світі з’являться технології, завдяки яким вдасться прискорити розмінування земель. 

Держава поки не виділяє гроші на гуманітарне розмінування, тому його проводять за кошти іноземних донорів.

Наприклад, Швейцарія виділяє близько 16-18 млн швейцарських франків ($17,3-19,5 млн) на рік на підтримку міжнародних гуманітарних зусиль з розмінування. Це ставить її до 15 найбільших країн-донорів протимінної діяльності у світі.

Нещодавно уряд Швейцарії оприлюднив новий план дій на 2023–2026 роки, який розширить гуманітарну діяльність із розмінування в Україні протягом наступних кількох років. Серед іншого уряд Швейцарії підтримує співпрацю між тими, хто займається розробкою нових технологій для підвищення якості, ефективності, точності та безпеки при пошуку мін та інших вибухонебезпечних предметів.

Данія направить Україні пакет військової допомоги на суму 1,7 млрд датських крон (близько $250 млн), який є найбільшим серед усіх, що раніше країна надавала українським силам. До нього увійдуть, у тому числі, засоби для розмінування.

Неурядові компанії також активно використовують сучасні технології для розмінування. Наприклад, ХАЛО Траст застосовує дрони для обстеження поверхні територій та розмінування. Дрони допомагають встановити та підтвердити тип загрози, виявити міни/вибухонебезпечні залишки війни. Їхнє використання пришвидшує обстеження та підвищує безпеку команд. 

Для ідентифікації мін і боєприпасів під землею або в густій рослинності дрони не використовуються, для такого обстеження задіяні команди спеціалістів. За результатами комплексного обстеження за допомогою різних засобів отримуються чіткі дані, які на етапі планування надають можливість сфокусувати подальші зусилля та забезпечити більш ефективне розмінування.

В ХАЛО Траст додали, що залежно від типу вибухонебезпечної загрози, на ділянках розмінування можуть використовуватися фронтальні навантажувачі, екскаватори, засоби видалення рослинності та підготовки ділянки. І в деяких випадках такі механічні засоби можуть бути єдиним способом усунення загрози вибухонебезпечних предметів. 

З квітня організація ХАЛО Траст розпочала співпрацю зі світовою аграрною науково-виробничою компанією FMC, яка спрямує 3% доходів від продажів в Україні, щоб збільшити можливості з розмінування українських агрогосподарств. 

“Це дозволить додатково інвестувати в людей, обладнання та нові технології, необхідні для розмінування в Україні”, - каже Головецький.

В найближчих планах ХАЛО Траст - проведення обстеження територій, щоб зосереджувати зусилля з розмінування лише на забруднених ділянках, та якнайшвидше повернути сільськогосподарські землі до використання. Однак за словами експертів в аграрній сфері, після розмінування родючість землі треба відновлювати. 

Відновлення земель

Війна завдає непоправної шкоди ґрунтам України, що матиме довготривалий і необхідний час для відновлення. Велика територія земель буде безперспективною для використання в сільському господарстві, оскільки на поверхні лежатимуть великі кількості вирв, металобрухту та небезпечного сміття, а забруднення важкими металами та хімічними речовинами залишиться на десятиліття.

Проте проблеми, зумовлені війною, не обмежуються лише поверхнею ґрунту. За словами сo-owner and Director LLC AgriLab Ярослава Бойко, навіть при розрівнюванні верхнього шару землі, забруднення паливом, відпрацьованими боєприпасами та хімічною зброєю можуть протягом десятиліть нашкодити ґрунту.

Внаслідок цього знижується водопроникність ґрунту, порушуються біохімічні та мікробіологічні процеси, що впливає на водно-повітряний режим та обіг поживних речовин. Як наслідок, рослини гинуть, а шкідливі речовини накопичуються в ґрунті та перешкоджають його відновленню.

За словами Бойко, вибухи забруднюють не тільки повітря, але й ґрунт. Сірка, що є складовою значної кількості боєприпасів, у вигляді порошку залишається навколо воронок і перетворюється на сірчану кислоту у контакті з опадами. Це негативно впливає на ґрунт, оскільки ця кислота знищує мільйони організмів, які формують верхній живий шар землі.

У ґрунтах, просочених паливно-мастильними матеріалами, знижується водопроникність, витісняється кисень, порушуються біохімічні та мікробіологічні процеси. Через це погіршується водно-повітряний режим і обіг поживних речовин. Внаслідок цього порушується кореневе живлення рослин, гальмується їхній ріст і розвиток. У результаті — рослини гинуть. Бойко підкресив, що влями від палива українці вже не побачать, але наслідки спостерігатимуть роками. 

Небезпека забруднення ґрунтів такими небезпечними речовинами, як свинець, кадмій, миш’як, ртуть, нікель, цинк тощо не може бути недооцінена. Ці елементи з боєприпасів і зброї поступово вилуговуються та потрапляють у ґрунті, де за мірою росту і розвитку сільськогосподарські культури будуть поглинати ці потенційно токсичні елементи, фонові значення яких у десятки разів перевищують норму. Якщо вчасно не ідентифікувати і не зафіксувати потенційні ділянки забруднення, то шкідливі речовини будуть потрапляти в зерно та отруювати урожай.

Ці інструменти дозволять зафіксувати та відцифрувати ділянки, що зазнали впливу воєнних дій, і встановити рівень шкоди, проведення необхідних заходів і вартості кожної з них. Після виявлення та відцифрування пошкоджених ділянок, потрібно провести моніторинг і детальний аналіз ґрунтів та посівів до того часу, поки не буде впевненість, що вплив забруднення на рослини та продукцію відсутній. 

Якщо говорити про вартість комплексу заходів, то залежно від рівня забруднення і складності, ціна може коливатися від сотень доларів до сотень тисяч доларів на 1 гектар.

Бойко наголосив, що враховуючи потенційний обсяг забруднення, неможливо відновити всі землі через рекультивацію та комплекс інших відновлювальних заходів в умовах економічних турбулентностей. Також такий об’єм потребуватиме великої технічної і ресурсної складової та роки часу.

Повернення до господарської діяльності на забруднених землях без проведення належних досліджень є небезпечним та спричинить подальше забруднення продукції, яка вирощується там, і ще більше загострення проблем деградації земель.