НБУ курс:

USD

44,77

--0,02

EUR

50,98

--0,06

Готівковий курс:

USD

44,75

44,65

EUR

51,43

51,21

Файли Cookie

Я дозволяю DELO.UA використовувати файли cookie.

Політика конфіденційності

Врожай кукурудзи в Україні може скоротитися на 20%: як Ель-Ніньйо вплине на агросектор

Соняшник і кукурудза
Посуха може скоротити врожай кукурудзи в Україні на 20%/Фото: Gemini

У разі реалізації сценарію сильної літньої посухи Україна може втратити до 20% врожаю кукурудзи та до 15% соняшнику. Проте визначальним фактором стане не саме явище Ель-Ніньйо, а погодні умови в критичний для культур період - липень і серпень. 

Про це Delo.ua повідомив аналітик "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Максим Гопка.

Ель-Ніньйо - це масштабне природне явище, що супроводжується аномальним підвищенням температури поверхневих вод у Тихому океані. 18 червня у NASA після нових супутникових спостережень повідомили про фіксацію гігантської хвилі теплої води довжиною в сотні кілометрів, що сигналізувало про формування надзвичайно сильного епізоду Ель-Ніньйо.

Фото: NASA

За словами вчених, цьогорічне явище має всі шанси стати одним з найінтенсивніших за всю історію спостережень, писало Live Science

Вплив Ель-Ніньйо на врожай кукурудзи та соняшника в Україні у 2026 році

Ймовірність самого формування Ель-Ніньйо у другій половині 2026 року оцінюється як висока, але це не означає автоматичної посухи в Україні, зазначив Гопка. 

Для Європи і особливо для України, зв’язок між Ель-Ніньйо та літньою погодою менш прямий, ніж для тропічних або південноамериканських регіонів. 

"Ключовий ризик не в самому факті Ель-Ніньйо, а в тому, чи співпаде він із блокуючими антициклонами, тривалою спекою та дефіцитом опадів у липні-серпні. Саме цей період є критичним для кукурудзи та соняшнику", - пояснив аналітик. 

Для кукурудзи ризик вищий, бо вона дуже чутлива до дефіциту вологи під час викидання волоті, цвітіння та наливу зерна. Соняшник стійкіший до короткої посухи, але за тривалої спеки в період цвітіння і наливу насіння також може втрачати врожайність, розповів Гопка. 

Які регіони України є найбільш вразливими до посухи та температурних аномалій 

Найбільші регіони, які вразливі до посухи, це південний степ, де дефіцит вологи є системним, а після руйнування Каховської ГЕС частина зрошувальної інфраструктури не функціонує, заявив аналітик УКАБ.

 Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області мають найбільший ризик, проте якщо говорити саме про зернові та олійні культури сюди ще можна віднести Дніпропетровську, Кіровоградську, частково Полтавську, Черкаську області, зазначив Гопка.

Це південно-центральний пояс, який важливий для кукурудзи, але у стресові роки може швидко переходити в зону дефіциту вологи.

Можливі втрати урожайності кукурудзи та соняшнику через спеку та дефіцит вологи

Останні сезони підтверджують, що посуха залишається ключовим фактором втрат в агросекторі України. 

"За оцінками ринку, прямі збитки від посушливих умов у зернових та олійних культурах у 2025 році сягнули близько до 1,8 млрд грн, що відображає суттєвий вплив кліматичних аномалій на виробництво", - нагадав експерт.

У сценарії сильних літніх посух основні втрати формуються у південних і південно-східних регіонах, водночас частина виробництва в центрі та на півночі частково компенсує загальний валовий результат. 

"У таких умовах потенційне зниження врожайності може становити: до 15–20% для кукурудзи та до 10–15% для соняшнику, залежно від тривалості періоду спеки та дефіциту вологи у критичні фази розвитку культур", - сказав Гопка. 

Таким чином, посуха формує не системний обвал виробництва, а підвищену волатильність результатів між регіонами та сезонами, підкреслив він. 

На початку червня Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозувала врожай кукурудзи у розмірі 32,1 млн тонн проти 31,1 млн тонн торік, а її потенційний експорт за умов вільної логістики може сягнути 27 млн тонн. Збір соняшнику очікується на рівні 13,3 млн тонн порівняно з 11,1 млн тонн у 2025 році, причому майже весь обсяг у кількості 13,5 млн тонн буде перероблено всередині країни, а експорт насіння складе не більше 50 тис. тонн. 

Вплив кліматичного фактора у 2026 році на експортний потенціал України 

Кліматичний фактор останніх 5 років все більш стає помітним в українському регіональному розташуванні. 

Проте кожний рік не схожий на попередній, якщо в 2025 році на півдні валовий збір зернових та олійний культур знизився через посуху, то на півночі через стабільний рівень опадів дав історичні рівні врожайності з гектару, що компенсує втрати з іншого регіону і вирівнює загальний рівень валового збору в країні, пояснив Гопка.

Кліматичний фактор у 2026 році може вплинути на експортний потенціал України. USDA (Департамент сільського господарства США) наразі оцінює виробництво української пшениці у 2026/27 МР на рівні 23,5 млн тонн, експорт — 14,0 млн тонн, а виробництво кукурудзи — 30,0 млн тонн за експорту 23,0 млн тонн. 

Водночас літня посуха, дефіцит вологи та високі температури можуть знизити врожайність кукурудзи, соняшнику й сої, що безпосередньо скоротить обсяги продукції, доступної для зовнішніх ринків, зазначив аналітик УКАБ.

За оцінками USDA, світове виробництво пшениці у 2026/27 МР становитиме 820,1 млн тонн, а кінцеві запаси — 275,4 млн тонн. Для кукурудзи прогноз виробництва підвищено до 1 300,4 млн тонн, а кінцевих запасів — до 281,2 млн тонн. 

"Тому окреме погіршення врожаю в Україні не обов’язково спричинить глобальний дефіцит, але в разі одночасних погодних проблем у США, ЄС, Бразилії чи Причорноморському регіоні світовий баланс може стати більш напруженим, що підтримає ціни на зернові та олійні культури", - пояснив Гопка. 

Як аграріям мінімізувати наслідки можливої посухи 

Найкраще рішення спробувати зменшити вразливість посівів до спеки й дефіциту вологи. Рішення мають бути різними для півдня, центру та півночі, адже треба враховувати різний тип ґрунтів. Можуть бути вибрані і такі рішення, як підбір посухостійких гібридів, зміна типу грунтообробітку, впровадження зрошення на окремих ділянках, зазначив аналітик.

Нагадаємо, "Зернова електронна біржа" повідомляла, що хвиля екстремальної спеки, що охопила значну частину Європи, спричинила понад 1300 смертей і негативно впливає на аграрний сектор ЄС. Найбільше постраждала Франція, де знижується врожайність зернових культур через аномально високі температури та посуху.