Як Україна збільшила експорт борошна, і чи чекати його здорожчання на внутрішньому ринку

Україна в нинішньому сезоні демонструє стабільний ріст експорту борошна в порівняні з минулим сезоном. Delo.ua розбиралося до Всесвітнього дня борошна 20 березня, чи буде цей тренд розвиватись і надалі, і чи відобразиться ріст закордонних поставок даного продтовару на внутрішніх цінах на нього?

Дізнатись основні тренди борошномельної галузі і причину росту експорту в нинішньому сезоні виданню допомогли директор Спілки борошномелів України" і експерт зернового сектору ФАО ООН Родіон Рибчинський, аналітик зернового ринку компанії "УкрАгроКонсалт" Марина Маринич, а також аналітик асоціації УКАБ Світлана Литвин.

Україна є одним із найважливіших світових виробників зернових культур, експорт яких забезпечує країні значну частину валютної виручки. Із зернових тут вирощується та експортується переважно пшениця, кукурудза, ячмінь і жито, а також виробляється борошно. Варто відмітити, що через повномасштабне російське вторгнення і ряд викликаних ним логістичних, фінансових і безпекових проблем експорт зернових із України значно скоротився. Згідно з даними Мінагрополітики України, з початку 2022/2023 маркетингового року і по 21 березня Україна відвантажила за кордон на 21% менше зернових порівняно з 2021/2022 МР - 35,4 млн тонн проти 44,8 млн тонн.      

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

В розрізі культур відмічається відставання по темпам експорту основних зернових культур - пшениці з початку 2022/2023 МР (період 1 липня-2022 по 21 березня-2023) відвантажено 12,3 млн тонн (на треть менше за аналогічний період 2021/2022 МР), ячменю - 2,2 млн тонн (в 2,53 рази менше). Темпи експорту кукурудзи протягом указаного періоду то випереджували показники за минулий МГ, то відставали, і зараз складають 21 млн тонн, що на несуттєві 3% більше показників минулого періоду. Оптимізм в цьому випадку вселяє лише експорт борошна, котрий серед українських зернових культур і продуктів їхньої переробки знаходиться в відчутному "плюсі" - 59%, або 109 тис. тонн проти 68,4 тис. тонн за аналогічний період в минулому сезоні.

Примітно, що тенденція до збільшення експорту українського борошна в нинішньому маркетинговому сезоні спостерігається в другій половині 2022 року, коли в повній мірі став відчутним вплив від скасування імпортних мит, квот і заходів торгового захисту ЕС щодо України. Завдяки цьому, якщо в кінці липня 2022 року темпи відвантаження борошна за кордон відставали від показників минулого сезону більше ніж в 3 рази, то уже в середині вересня відставання скоротилось до 30%, в кінці листопада тренд змінився на протилежний, а вже в середині березня 2023 року ріст експорту склав вищенаведені 59%.

Тренд №1: принципова зміна географії поставок

За словами Рибчинського, експорт борошна з України виріс завдяки тому, що Європа дала їй можливість безмитно поставляти сільгосппродукцію на свій ринок після блокади Росією українських морських портів. Більша частина цього продовольчого товару відправляється на європейський ринок, а частина йде далі транзитом до третіх країн через морпорти ЕС, зокрема, Польщі. З іншої сторони, Україна втратила можливість прямих морських відвантажень на Близький Схід і в Африку, тому що перевозки по морю можливі лише по "зерновому" коридору, через який транспортується лише зерно, підкреслив експерт на івенті "Bakery. Хлібопекарський бізнес".

В ході свого виступу під час профільної події він також навів дані агентства "АПК-Інформ", згідно з якими ріст експорту українського борошна за вісім місяців 2022/2023 МР (липень-2022 – лютий-2023) оцінюється в 30% – 95,1 тис. тонн проти 66,7 тис. тонн за 8 міс. 2021/2022 МР. За цей час в Україні відбулась максимальна переорієнтація ринків експорту борошна. Наведена нижче таблиця показує зміни в десятці головних імпортерів, якщо порівнювати вісім місяців 2021/2022 МР з аналогічним періодом нинішнього МР.   

Минулий сезон (8 міс.)	Нинішній сезон (8 міс.)
ОАЄ - 13,9 тис. тонн	Молдова - 23,7 тис. тонн
Палестина - 11,4 тис. тонн	Польща - 14,6 тис. тонн
Сомалі - 10,9 тис. тонн	Румунія - 10 тис. тонн
Ізраїль - 10,5 тис. тонн	Палестина - 9,5 тис. тонн
Молдова - 9,3 тис. тонн	Хорватія - 5,34 тис. тонн
Джибуті - 4,7 тис. тонн	Туреччина - 4,8 тис. тонн
Ангола - 2,4 тис. тонн	Ізраїль - 4,4 тис. тонн
Білорусь - 0,9 тис. тонн	Угорщина - 4,4 тис. тонн
Венесуела - 0,5 тис. тонн	ОАЄ - 3,8 тис. тонн
Мадагаскар - 0,5 тис. тонн	Словаччина - 3,3 тис. тонн

Світлана Литвин додає, що основною причиною зростання поставок борошна стало збільшення відвантажень в країни Євросоюзу через зняття митних обмежень, завдяки чому частка ЄС за рік (з довоєнного січня 2022 року по січень 2023 року) підскочила в більш ніж 20 разів - з 2% до 44%.

Тренд №2: конкурентність українського борошна

Україна зараз є конкурентною на світовому борошномельному ринку через дешеву і доступну сировину і відміну європейських мит, вважають опитані виданням експерти.

За словами голови "Борошномелів України", зараз його галузь "живе" на залишках пшениці врожаю 2021-2022 років, які були сформовані в зерносховищах, але через російську агресію не експортовані і не перероблені. В країні досі зберігаються значні обсяги перехідних залишків пшениці, внаслідок чого борошномели зараз працюють в маркетинговому циклі великої пропозиції пшениці і низьких цін на неї. 

Його точку зору розділяє і Марина Маринич, котра уточнює, що в нинішньому сезоні борошно у України купує навіть Туреччина – один із найбільших світових виробників цього продтовару. Це дозволяє говорити про економічну доцільність виробництва борошномельної продукції в Україні навіть в порівнянні з турецькими млинами, "заточеними" на масове виробництво.  

При цьому під питанням залишаються строки збереження експортної привабливості українського борошна.

Опитані експерти розходяться в прогнозі того, наскільки довго продовжиться тренд привабливості українського борошна на іноземних ринках: Рибчинський допускає зниження його конкурентоздатності починаючи з другої половини 2023 року, тоді як Маринич більш оптимістична в прогнозах. 

Відрив експорту з попереднім роком, скоріше за все, не буде нарощуватися. Зараз суттєво зменшилися посівні площі під пшеницею, що вже в наступному МР, тобто уже в цьому календарному році, внесе корективи в виробництво пшениці. Ціна на пшеницю буде зростати, а з нею будуть зростати ціни на борошно. Ми в якийсь час можемо перестати бути конкурентними на європейському ринку"

В свою чергу, експерт "УкрАгроКонсалту" підтверджує прогноз зменшення врожайності пшениці і її гіршу якість через економію аграріїв на матеріально-технічному аспекті рослинництва в умовах війни. Але при цьому конкурентоздатність українського борошна і сприятливі умови для галузі буде підтримувати хороший зовнішній попит, котрий  сприятиме збереженню об'ємів виробництва цього товару.

Маринич підкреслює, що в Україні не настільки великий внутрішній попит на борошно, щоб переробляти на нього майже всю вирощену пшеницю, і скорочення її врожаю не справить значного впливу на конкурентоздатність борошномельної галузі. Крім того, скороченню виробництва борошна в певній мірі завадив ажіотажний попит на харчові продукти тривалого зберігання, викликаний початком повномасштабної війни.

Як висновок, я думаю, що виробництво борошна лишиться на попередньому рівні, але це якщо порівнювати з минулим сезоном, котрий теж пройшов умовах війни. Якщо порівнювати з довоєнними роками, то воно дійсно скоротиться, але якщо порівняти з попереднім роком, то буде приблизно таким самим"

Варто уточнити, що точні дані виробництва продукції АПК, в тому числі борошна, зараз засекречені Державною службою статистики через введений військовий стан.   

Тренд №3: вплив експорту на ціну борошна в Україні

Опитані експерти ринку зазначають, що найближчим часом не очікується різкого і значного здорожчання борошна на внутрішньому ринку, а зміна цін буде викликана переважно загальними макроекономічним факторами, що можуть значно змінюватись в залежності від перебігу війни.

Так, експерт "УкрАгроКонсалту" Маринич допускає, що зростання цін на хліб, борошно і пшеницю може відбуватися, але воно скоріше за все буде викликане загальною економічною ситуацією в Україні, зосередженій на протистоянню російським загарбникам.

За словами аналітика УКАБ Литвин, Україна має достатні запаси пшениці і потужності для її переробки, тому ріст експорту борошна не призведе до зростання ціни на даний продукт. При цьому можливий ріст цін на борошно буде пов'язаний з поступовим відновленням ціни на пшеницю на внутрішньому ринку після різкого падіння з початком війни. Завдяки поступовому налагодженню експорту ціни на зернові зараз потрохи збільшуються, але їм ще дуже далеко до довоєнного рівня. Литвин підкреслює, що така ситуація дуже невигідна для аграріїв – виробників сировини для млинів, які в 2022 році вирощували зернові зі збитком через низку спровокованих війною факторів.

В свою чергу, Родіон Рибчинський нагадав, що хоча він і очікує в майбутньому здорожчання борошна вслід за пшеницею, в минулому році ціни на нього на внутрішньому ринку практично не виросли, а в окремих випадках навіть зменшилися через переважання виробництва над внутрішнім споживанням.  

Його слова підтверджують дані Держстату, згідно з якими кілограм борошна в лютому-2023 подорожчав в середньому по Україні на 7% в порівняні з лютим-2022 – до 16,71 грн з 15,65 грн. За рік війни найвищу середню ціна борошна відомство зафіксувало в травні – 18,31 грн, після чого з жовтня по лютий вона коливалась в діапазоні 16,71-16,94 грн. При цьому, за даними агентства "АПК-Інформ", на початок березня 2023 року борошно вищого і першого ґатунку для подальшої переробки пропонувалось відповідно в межах 11-12,5 тис. грн/тонну і 10,6-12 тис. грн/тонну з умовою доставки продавцем на переробний завод.

Тренд №4: шанс для млинів із західних регіонів України

Опитані виданням Delo.ua експерти відмічають, що через російську блокаду українських морських портів і обмеження "зернового коридору", експорт борошна із України через Чорне море зупинений.

Світлана Литвин уточнила, що географія українського експорту суттєво змінилася через руйнування традиційних ланцюгів поставок, і наразі борошно можна експортувати лише через західні кордони, оскільки дія "зернової угоди" на нього не розповсюджується.

За даними Марини Маринич, в умовах війни з РФ в українські морські порти в рамках "зернової ініціативи" заходять тільки судна-зерновози для експорту агросировини, а борошно на зовнішні ринки постачається переважно в контейнерах автомобільним і залізничним транспортом, та через річні порти на Дунай.

Виробники правильно зробили, що скористалися новою можливістю і почали нарощувати відвантаження в Європу. При цьому в найбільш виграшній позиції виявилися підприємства із західних областей України, котрі вже значно наростили потужності виробництва для європейського ринку, і налагоджують перевозки автомобільним і залізничним транспортом, поки є така можливість"

В свою чергу, Родіон Рибчинський відмітив низку факторів, через яких в Україні зараз існує профіцит на ринку борошна. З одної сторони, його виробництво зменшилося через російську агресію, знищення частини підприємств галузі, а з іншої, внутрішній попит сильно скоротився через виїзд значної частини населення за кордон і потрапляння під тимчасову окупацію громадян деяких областей. Крім того, українська борошномельна галузь була так організована, що значна кількість млинів розташувалась в регіонах з значною кількість населення і обсягами виробництва зернових культур – в східних, центральних і південних областях України, внаслідок чого більше постраждала від російських загарбників. Баланс цих факторів і призвів до нинішнього профіциту пропозиції на ринку борошна.

Зараз багато потужностей вводиться в експлуатацію, тому що на цій хвилі відновлення споживчого попиту знов запрацювали маленькі млини, які по декілька років простоювали, а тепер знову почали працювати на регіональному рівні, і на локальному рівні закривають потреби місцевих хлібопекарів"

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що починаючи з другої половини минулого року борошномельна галузь України відчула на собі переваги відміни мит і квот до Євросоюзу, які найбільш суттєво вплинули на конкурентоздатність 36 експортних позицій української сільськогосподарської та харчової продукції. Також через наявні обмеження на відвантаження українського борошна в неєвропейські країни, критично важливим є запровадження митної лібералізації з ЕС на постійній основі. Це суттєво допоможе відновленню економіки України, сприятиме надходженням експортної виручки і заміщенню російських і білоруських товарів в ЄС українською продукцією.