"Зернову угоду" продовжено. Як всупереч діям РФ Україна буде забезпечувати світ зерном в 2023 році

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

18 березня 2023 року у Мінагро та Мінінфруструктури заявили, що продовжено угоду "зернової ініціативи" ще на 120 днів. Про продовження експорту зерна з України на новий термін також заявили президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган та Організація об'єднаних націй. При цьому ні турецька сторона, ні ООН не уточнили на який термін продовжено угоду.

В свою чергу в РФ заявляють, що дають згоду на продовження цієї домовленості лише на 60 днів. Будь-яке подальше продовження угоди після середини травня залежатиме від зняття деяких західних санкцій. 

Виходить, що угода діятиме лише до 18 травня. Цю позицію офіційно повідомили турецькій та українській сторонам. 

Чого вимагає Росія задля продовження "зернової угоди":

• перепідключення "Россєльхозбанку" до системи SWIFT;
• поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин та сервісного обслуговування;
• скасування обмежень на страхування та перестрахування, плюс зняття заборони на доступ до портів;
• відновлення роботи аміакопроводу "Тольятті-Одеса";
• розблокування зарубіжних активів та рахунків російських компаній, пов'язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив.

У разі невиконання цих умов Росія погрожує вийти з ініціативи.

Напередодні продовження "зернової угоди" в РФ заявляли, що якісь пункти угоди не виконуються на її користь, каже заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук. Проте статистика агроекспорту показує спроможність вивозити необхідні об’єми. За його словами, проблеми з логістикою через те, що комерційні компанії не хочуть працювати з РФ, а власного флоту морських зерновозів їм не вистачає, тому у них проблеми із логістикою.

Раніше Москва також заявляла про вихід з "зернової угоди" нібито через "теракт" у Севастопольській бухті 29 жовтня. В результаті россійська сторона призупинила свою участь на декілька днів. 

За словами радника EVERLEGAL Світлани Тетері, текст "зернової угоди" не передбачає положень дострокового розірвання або зупинення дії угоди. Водночас, виходячи з загальних норм права міжнародних договорів, кожна зі сторін угоди має право на достроковий вихід з неї або її зупинення у випадку:

• за згодою усіх інших сторін; 
• у разі істотного порушення угоди іншою стороною; 
• у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні угоди.

На той момент таких підстав для РФ не існувало, адже Україна та Туреччина дотримувалась взятих на себе зобов'язань. 

"РФ має право вийти з угоди по її закінченню, зробивши про це відповідну заяву. І цим правом вона маніпулювала, намагаючись в обмін на згоду продовження дії Чорноморської зернової ініціативи з її боку отримати послаблення вжитих проти неї міжнародних санкцій”, - каже радник EVERLEGAL Світлана Тетеря.

Незважаючи на погрози РФ вийти з “зернової угоди” через день після заяв країни-агресора 12 суден з агропродукцією вирушили з портів “Одеса”, “Чорноморськ” і “Південний” до країн Африки, Азії та Європи. 

В результаті РФ продовжила участь у “зерновій ініціативі”, але почала перешкоджати експорту зерна шляхом гальмування інспектування суден у Босфорі. У Міністерстві інфраструктури України заявляли, що ключовою перешкодою в роботі "зернового коридору" залишається гальмування з боку РФ під різними приводами інспекції суден у Босфорі.

“Тенденція до зниження суднозаходів за агроекспортом обумовлена діями Росії в інспекційній зоні в Босфорі. Вже третій місяць поспіль росіяни цілеспрямовано саботують проведення інспекцій під різними необґрунтованими, а іноді абсурдними приводами”, - зазначили у відомстві в середені лютого. 

Простій одного судна коштує аргаріям $20-30 тисяч на день, а вони можуть стояти и черзі по кілька тижнів. 

"Наразі зернова ініціатива продовжена на 120 днів, хоча РФ каже, що тільки на 60 днів, а ООН взагалі не називає конкретних термінів. Проте РФ штучно затримує судна із українським зерном, допускаючи в день 2-3 інспекторів на огляд трюмів. Пропускна здатність має бути збільшена в рази. І тому тут важливо долучення таких країн, як Саудівська Аравія, Франція, Китай – щоб вони чинили додатковий тиск на Росію в цьому питанні. Треба, щоб ініціатива була розширена і на Миколаївський порт – там 5 зернових терміналів і цей хаб раніше давав більше 20 млн. тон морського експорту", - зазначають в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП).

В УСПП додали, що потрібно, щоб африканські країни, яких Росія називає своїми новими партнерами і які найбільше потерпають від продовольчої кризи, активніше висловлювалися за пролонгування морського експорту українського збіжжя щонайменше на рік, а краще – безстроково. Тоді зернова угода запрацює на вигідни для України і світу умовах. 

Бізнес закликає пролонгувати та розширити угоду

На початку березня стало відомо, що Україна почала онлайн-переговори з партнерами щодо пролонгації та розширення "Чорноморської зернової ініціативи", щоб аграрії змогли збільшити обсяги експорту.

В свою чергу український бізнес закликав сторони ініціативи - ООН та Туреччину - сприяти її стабільній роботі та розширенню, а саме: 

• вжити заходів для забезпечення стабільної та своєчасної роботи інспекторів/представників комісії, які діють при СКЦ, для прискорення руху суден з українським зерном та ліквідації черг;
• забезпечити вільне торговельне судноплавство в Чорному морі для всіх сторін або запровадити перевірку всіх російських суден, які плавають у Чорному морі, шляхом створення рівних умов для українського та російського експорту;
• підтримати продовження ініціативи щонайменше на один рік з автоматичним продовженням на такі ж періоди, якщо одна сторона не повідомить іншу про намір припинити або змінити ініціативу, та надати відповідну офіційну комунікацію;
• включити Миколаївський морський порт, а також інші порти та термінали, що розташовані в Бузько-Дніпровському каналі, спеціалізований морський порт "Ольвія" до Чорноморської зернової ініціативи, з метою збільшення пропускної спроможності для експорту зерна. 

Україна з початку повномасштабного російського вторгнення і до кінця 2022 року відправила на зовнішні ринки майже 40 млн тонн зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів їхньої переробки різними шляхами. Майже 25 млн тонн агропродукції було експортовано тільки через Чорноморську "зернову ініціативу" станом на березень. Найбільшими покупцями вітчизняного зерна у 2022 році були країни Азії, Африки та Європи.

За даними Єврокомісії, на частку України припадає 10% світового ринку пшениці, 15% ринку кукурудзи та 13% ринку ячменю. Маючи понад 50% світової торгівлі, Україна також є основним гравцем на ринку олії. Згідно зі статистикою Міністерства сільського господарства США, Україна була сьомим за величиною виробником пшениці у світі у 2021/22 році з 33 мільйонами тонн. Також Україна посідає шосте місце на ринку кукурудзи. Втрата такого гравця, як Україна, матиме серйозні наслідки для глобальної продовольчої безпеки.

Міністр агррарної політики та продовольства наголосив, що продовження “зернової ініціативи” для України – це можливість залишатися топовою аграрною країною, бо це означає, що український фермер буде сіятися і зможе отримати від свого врожаю дохід, тобто йдеться про збільшення ліквідності аграріїв.