Банки активізували кредитування бізнесу та населення: проблеми мають лише 5 фінустанов, - НБУ

Про це йдеться у грудневому Звіті про фінансову стабільність від НБУ.

Макроекономічні умови

Як підкреслили в НБУ, приріст ВВП значно перевищив очікування, а інфляція стрімко уповільнилася. Облікова ставка із середини року знижувалася, однак з урахуванням покращення інфляційних очікувань її поточний рівень гарантує достатню привабливість гривневих заощаджень.

Завдяки забезпеченню необхідних макрофінасових передумов і ретельній підготовці перехід до режиму керованої гнучкості обмінного курсу відбувся успішно, ризики цього кроку для стабільності валютного ринку та фінансового сектору не реалізувалися.

"Повномасштабна війна залишається ключовим системним ризиком для фінансового сектору. Ризики неритмічності надходжень та недостатності обсягів міжнародної допомоги – основна загроза для макростабільності. Однак шанси на успішне погодження пакетів допомоги партнерами є високими", - підкреслили в НБУ.

За прогнозами регулятора, базовий сценарій на 2024 рік передбачає продовження економічного зростання, однознакову інфляцію, контрольованість валютного ринку та збереження привабливості гривневих активів. Тож наступного року збережуться макроекономічні передумови для стабільної роботи фінансового сектору.

Кредитування бізнесу та населення

За даними НБУ, обсяги кредитів бізнесу у гривні зростають шість місяців поспіль. Покращення фінансового стану компаній та пожвавлення бізнес активності збільшило попит та пропозицію кредитів.

"Гривневе корпоративне кредитування і надалі підживлюється передусім державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%". Вона потребує суттєвого перегляду для відновлення спрямування на підтримку малих та середніх підприємств і ефективного використання бюджетних коштів. Субсидоване кредитування поступово зникне для тих бізнесів, що відновилися після кризи. Водночас нині попит є не лише на пільгове кредитування – нарощують портфелі й банки, які не беруть участі в державних програмах", - зазначили в НБУ.

Крім того, зростають також роздрібні незабезпечені споживчі та іпотечні позики. У незабезпеченому споживчому кредитуванні домінують два банки, тож концентрація сегмента зростає. Іпотечне кредитування здійснюється майже виключно держбанками за державною програмою “єОселя”.

"Пік кредитних втрат від війни пройдено. Це підтвердили результати оцінки стійкості, проведеної Національним банком. Коригування пруденційних резервів у цілому були незначними. Сьогодні із загальної суми непрацюючих корпоративних кредитів близько третини – це ті, що виникли під час повномасштабної війни. Для значної частини боржників причиною дефолту стали втрата ринків збуту або падіння внутрішнього попиту", - підкреслили в НБУ.

Як зауважують у фінрегуляторі, підвищений рівень кредитних ризиків зберігається для підприємств низки галузей, що відновлюються повільно. Також цьогоріч помітні фінансові труднощі мають окремі агровиробники через низькі внутрішні ціни на їхню продукцію.

"Після тривалої паузи банки відновили гривневе кредитування бізнесу. Гривневе кредитування населення відновилось дещо раніше. Хоча треба сказати, що попит на кредити все ще лишається пригніченим порівняно з довоєнним рівнем. І в першу чергу, це пояснюється суттєвим зниженням споживчого попиту", - прокоментувала перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова.

НБУ виявив проблеми у п’яти банках

У звіті НБУ йдеться про те, що банки цьогоріч майже не мали витрат на формування резервів. Втрати від дефолтів компенсувалися розформуванням резервів завдяки поліпшенню макроекономічних очікувань.

"Надалі рівень втрат від кредитного ризику в усіх сегментах нормалізується. Однак банки й надалі покриватимуть кредитні збитки поточними операційними прибутками", - прогнозують у регуляторі.

Там додають, що значне зниження облікової ставки НБУ змінило дохідність основних груп процентних активів банків. Частка доходів від депозитних сертифікатів скорочується, водночас зростає вага надходжень від кредитування.

"Хоча ставки за бізнес позиками дещо знизилися, портфель таких кредитів зростав. Ймовірно, пікове значення процентної маржі для банків уже позаду, проте її скорочення не є значним ризиком для банків", - підкреслили в НБУ.

Також зазначається, що вагомий вплив на прибутковість банків надалі матиме безстрокове підвищення ставки податку до 25% з 2024 року. Цей фактор знизить рентабельність банківського бізнесу та швидкість поповнення банками капіталу.

"Висока прибутковість банків зумовила зростання показників достатності капіталу. Нині запас капіталу достатній для покриття ризиків та виконання нових запланованих вимог. Найвагоміші з них – повне покриття капіталом операційного та ринкового ризиків, нова структура регулятивного капіталу та вимоги до його достатності", - наголошують в регуляторі.

Цьогорічна оцінка стійкості підтвердила високий запас міцності банківського сектору. Лише для п’яти банків було встановлено підвищені необхідні рівні нормативів достатності капіталу. 

"Два з цих п'яти банків на сьогодні, по суті, ці вимоги виконали, а решті 3 банкам потрібно буде сформувати плани докапіталізації, з якими вони працюватимуть протягом наступних років", - зауважила Рожкова.

Нагадаємо, 122,7 млрд грн заробили українські банки за 10 місяців 2023 року. Це вже більш ніж удвічі більше за відповідний період 2021 року, коли прибуток склав 58,35 млрд грн. Лише 4 банки в Україні отримали збитки у розмірі 99 млн грн.