Борги підуть під ніж. Банки можуть списати кредити постраждалим від війни позичальникам

Борги підуть під ніж. Банки можуть списати кредити постраждалим від війни позичальникам

До кінця липня Верховна Рада має розглянути у другому читанні законопроект №7441-1. Його норми передбачають заморожування або списання кредитів фізосіб на нерухомість та авто, які постраждали внаслідок бойових дій.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

За даними "Київської школи економіки" (KSE Institute), станом на середину липня сума збитків від пошкодження та руйнування житлових будинків в Україні перевищила 36 млрд. дол. (майже 1,3 трлн. грн.). "Внаслідок бойових дій вже зруйновано та пошкоджено майже 121 тисяча житлових будинків, в яких проживало близько мільйона сімей", – йдеться у повідомленні KSE Institute. Крім того, бойові дії призвели до знищення більш як 105 тис. легкових авто. Але держава досі не розробила і не запровадила чіткий та ефективний механізм компенсації за втрачене майно.

Проте Верховна Рада все ж таки зробила перший крок назустріч тим українцям, які купували житло чи автомобілі в кредит, але їхнє майно було знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій. Парламент 9 липня ухвалив у першому читанні законопроект № 7441-1, норми якого передбачають прощення для таких позичальників заборгованості за кредитами або ж "заморожування" боргів. Як повідомив Delo.ua співавтор законопроекту депутат Макс Бужанський, друге читання відбудеться наприкінці липня.

Кого це стосується

Для того, щоб позичальник міг скористатися нормами законопроекту № 7441-1, має виконуватись одна з умов:

  • майно розташоване на тимчасово окупованій території;
  • майно пошкоджено внаслідок бойових дій;
  • майно знищено внаслідок бойових дій.

Причому, зупинення погашення боргу або списання заборгованості застосовується не лише до нерухомого майна (це може бути нове житло, квартира, куплена на вторинному ринку, об'єкти незавершеного будівництва), а й до рухомого – автомобілів.

"На інше майно, придбане в кредит і яке не відповідає вищенаведеним критеріям, дія цього законопроекту не поширюється",  уточнює Олексій Харитонов, партнер юридичної компанії ILF.

Заморожування або прощення

Законопроект передбачає два варіанти "допомоги" позичальникам, які постраждали від бойових дій.

Перший – це заморожування кредитної заборгованості. У період, доки діє військовий стан, або протягом трьох місяців з дня його припинення/скасування, позичальник може звернутися до банку та оформити припинення обслуговування кредиту, який забезпечений нерухомістю або автомобілем.

Надавши до банку необхідні документи (докладніше про них – нижче), можна буде отримати у кредитора "добро" на припинення виплат за кредитом.

"Заморозка (тіло кредиту, відсотки, комісії) кредиту триватиме доти, доки держава не компенсує збитки за знищене російською агресією майно", – пояснює адвокат Віталій Шаптала.

Другий варіант  списання кредитної заборгованості. В цьому випадку банк відмовляється від усіх вимог до позичальника і прощає його борг. Але на списання зможуть претендувати не всі. Є певні вимоги безпосередньо до пошкодженого та знищеного майна. А саме:

  • площа нерухомості не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку;
  • робочий об'єм двигуна авто не може бути більшим за 2500 куб см;
  • це єдина квартира/будинок, де може проживати позичальник, або його єдиний автомобіль.

Ще один важливий момент: відсутність фактів прострочення заборгованості у період до 23 лютого 2022 року. Тобто весь час до цієї дати потрібно було погашати кредит вчасно, без зриву графіка.

Позичальник не пізніше 90 днів після припинення або скасування військового стану в Україні має право звернутися до кредитора із заявою про прощення (анулювання) заборгованості за договором купівлі-продажу майна у кредит. Банк протягом 10 днів повинен опрацювати подану заявку боржника та списати весь борг.

Віталій Шаптала адвокат

Як підтвердити збитки

Насамперед, позичальник повинен надати банку документи про право власності на квартиру, будинок чи автомобіль. Це може бути договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, технічний паспорт тощо.

Також важливо зібрати вичерпні докази знищення чи пошкодження майна. Для цього слід:

  • викликати представників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) для складання акта руйнувань/ушкоджень із зазначенням їхньої причини (обстріл, ракетний удар тощо) та отримати копію акту;
  • додатково залучити для фіксації збитків спеціальну комісію (такі комісії утворюються при органах місцевого самоврядування);
  • звернутися до співробітників Нацполіції, викликавши їх на місце події, щоб вони допомогли опитати свідків, взяти у них свідчення та скласти акт огляду об'єкта;
  • самостійно зафіксувати пошкодження, зробивши не лише фото, а й відео.

"Позичальники повинні будуть подавати в банк підтвердні документ виходячи зі специфіки кожного конкретного випадку",  попереджає Дмитро Касьяненко, керуючий партнер юридичної компанії "Касьяненко і партнери".

Щодо майна, яке опинилося на окупованих територіях, то перелік таких територій регулярно оновлює Мінреінтеграції. Зокрема, "найсвіжіший" список територіальних громад, розташованих у районах проведення військових (бойових) дій або тих, що перебувають у тимчасовій окупації, датований 14 липня (наказ Мінреінтеграції № 159).

Які можуть бути складності

Не варто розраховувати на те, що банки з великою радістю прощатимуть борги. Згідно із законопроектом, списану заборгованість згодом банкірам має компенсувати держава. Але коли це станеться – невідомо. Отже, "прощені" кредити стануть збитками для банків, що призведе до погіршення якості їхнього кредитного портфелю. За даними НБУ, на 1 червня частка непрацюючих кредитів перевищувала 27,6%.

Є ризик, що багатьом позичальникам банки відмовлятимуть. Причина в тому, що автори законопроекту № 7441-1 не передбачили вичерпний пакет документів, який потрібно буде подати для заморожування заборгованості або для її списання. У проекті нормативного акта є лише фраза про те, що позичальник зобов'язаний надати документи, які відповідно до законодавства підтверджують знищення чи ушкодження майна.

"Таке формулювання дає можливість кредитору визначати перелік документів самостійно. Швидше за все, будуть нерідкі випадки, коли банки відмовлятимуть позичальникам через не надання всіх, на думку кредитора, необхідних документів", - вважає Олексій Харитонов.

Також незрозумілий механізм фіксації пошкоджень чи знищення автомобілів. Навіть якщо авто стоїть на обліку в населеному пункті, який зараз перебуває під окупацією, власник міг давно вивезти транспортний засіб у "спокійний" регіон. Ось він, благодатний ґрунт для недобросовісних позичальників, які трощитимуть свої автомобілі та вимагатимуть від банків списання боргів, аби не гасити кредит.

Критично важливо, щоб факти ушкодження чи знищення майна підтверджував уповноважений державний орган. А сам процес був прозорим, з перевірками та документами, які будуть безперечним свідченням втрати майна позичальником.

Дмитро Касьяненко керуючий партнер юридичної компанії "Касьяненко та партнери"

Втім, після першого читання депутати відправили законопроект №7441-1 на доопрацювання. Не виключено, що у версії, яка піде на друге читання, ці проблемні моменти будуть враховані.