Чому охочих купити Sense Bank могло поменшати?

У 2023 році медіа називали серед можливих покупців Dragon Capital Томаша Фіалу, угорську OTP Group, ПУМБ, польську Grupa Polsat Plus, власників Епіцентру Галину та Олександра Герегів і Сергія Тігіпка. Поляки заперечили, що беруть участь у переговорах. Тігіпко сказав, що група ТАС не планує купувати Sense Bank. Інші повідомлення так і залишилися ринковими чутками.

А ось Фіала тоді прямо заявляв про свій інтерес і закликав державу швидше продати банк. "Чим довше Sense Bank залишається у державній власності, тим менш привабливим він буде для приватних інвесторів", — зазначив Фіала в інтерв'ю MC.today у вересні 2026 року. Свої побоювання він пояснив розслідуванням НАБУ і критично оцінив корупційні ризики у державному управлінні.

У вересні Фіала ще припускав купівлю Sense Bank, але 10 жовтня в коментарі NV Бізнес сказав, що Dragon Capital зараз таку угоду не розглядає.

Що кажуть у ПУМБ про купівлю банків

У 2023 році ПУМБ теж згадували серед можливих покупців Sense Bank. Але голова правління Сергій Черненко в розмові з Dilo під час КМЕФ 26 жовтня сказав, що банк не заявляв про такі плани, але не виключає купівлю інших банків у майбутньому. За його словами, ПУМБ хоче розвиватися і розглядатиме злиття чи поглинання, якщо з'являться такі можливості. Втім, зараз на ринку немає банків, які готові до продажу та були б цікаві ПУМБ.

Черненко зазначає, що підготовка Sense Bank і Укргазбанку до приватизації лише розпочалася. Наступним етапом стане перевірка активів і підготовка до продажу. На його думку, обидва банки з часом можуть отримати приватних власників, проте наразі важко спрогнозувати, коли це відбудеться. Продаж двох державних банків, за його словами, може посилити конкуренцію: нові власники інвестуватимуть у розвиток придбаних установ, а інші банки враховуватимуть появу сильніших приватних гравців.

Кого називають покупцями зараз

Зараз серед ймовірних покупців Sense Bank фігурують той самий угорський OTP Bank, польський PKO Bank Polski (власник українського Кредобанку) та “Київстар”. Про це Dilo розповіло анонімне джерело з банківського сектору. Ми вирішили перевірити цю інформацію.

У розмові з в. о. голови правління Sense Bank Оленою Зубченко під час КМЕФ, вона підтвердила інтерес цих банківських груп та додала до цього списку ще й групу Raiffeisen. Втім, Зубченко пояснила, що потенційні покупці не спілкуються з банком, а ведуть розмову з Міністерством фінансів. Наразі йдеться лише про початковий інтерес і питання приватизації. Зубченко не сказала, що ці групи вже подали офіційні пропозиції. Dilo надіслало запити до всіх названих банківських груп, щоб уточнити слова українських банкірів.

З “Київстаром” ситуація інша. Президент компанії Олександр Комаров у розмові з Dilo сказав, що оператор не готується брати участь у приватизації Sense Bank, і назвав такі чутки “несенітницями”. На питання про те, чи планує компанія купувати банки, Комаров сказав, що їх цікавить фінтех, а не класичний банківський бізнес.

Чому ходять чутки про “Київстар”

Такі думки учасників ринку пов'язують з передісторією Київстар та Sense Bank, які раніше мали зв'язок із російським олігархом Михайлом Фрідманом. Він і надалі володіє часткою в LetterOne, яка є великим акціонером VEON, що контролює “Київстар”. Але контроль над Sense Bank (раніше він називався “Альфа Банк Україна”) Фрідман втратив у 2023 році, коли держава націоналізувала банк. Тому деякі джерела Dilo й називали "Київстар" одним із потенційних покупців, оскільки Фрідман не приховує свого бажання отримати компенсацію за те, що він втратив в Україні такий актив.

Втім, говорити про реальних покупців рано, хоча інтерес до цього банку безумовно існує. Раніше банк належав до приватного сектору, але останні три роки Sense перебуває під контролем держави. Ми поцікавились, як банк змінився за цей час. 

Як Sense Bank змінився за три роки державного управління

Олена Зубченко не погоджується із думкою Фіали про те, що якщо банк довго належить державі, це обов’язково робить його менш привабливим для інвесторів. Вона сказала, що треба розглядати кожну установу окремо. Зубченко навела приклад ПриватБанку, який віддає великі дивіденди до державного бюджету.

Зубченко також сказала, що після початку повномасштабного вторгнення Sense Bank почав втрачати кошти. Потім ситуація змінилася. Коли банк націоналізували, клієнти почали повертатися. Вона сказала, що це допомогло банку зрости. Зубченко вважає, що вкладники зараз довіряють банку.

Ми подивились на фінансові показники. Відтоді як Sense Bank перейшов у державну власність у липні 2023 року, його загальні активи зросли на 67,7% — із 96,6 млрд до 162 млрд грн станом на 1 вересня 2026 року. За розміром активів банк піднявся з 11-го на дев’яте місце серед українських банків. Чистий прибуток Sense Bank у 2025 році становив 3,67 млрд грн — на 35,8% більше, ніж у 2023-му, та на 108,3% більше, ніж у 2024-му. 

Але потенційні покупці будуть дивитись не лише на зростання прибутків, а на на дві конкретні ситуації.

Розслідування НАБУ та судові претензії колишніх власників

У серпні 2026 року НАБУ опублікувало матеріали розслідування, у яких згадуються посадовці Sense Bank. Там йдеться про можливі зловживання в корпоративному управлінні та операціях з активами. Банк підтвердив, що проходять слідчі дії, і сказав, що співпрацює з правоохоронцями. Уряд припинив повноваження голови наглядової ради Миколи Гладишенка. Нацбанк вирішив, що тодішній голова правління Олексій Ступак не відповідає кваліфікаційним вимогам до професійної придатності. На початку вересня Sense Bank заявив, що всіх посадовців, яких згадує НАБУ, відсторонили від керівництва. Чи винні ці люди, вирішить суд.

До цієї неприємної історії додається ще одна. У грудні 2023 року люксембурзька ABH Holdings Михайла Фрідмана, яка раніше володіла акціями Sense Bank, подала позов проти України до міжнародного інвестиційного арбітражу. Компанія не погоджується з націоналізацією, а в січні 2024 року попередила майбутніх покупців про можливі судові позови.

Станом на жовтень 2026 року справа ARB/24/1 ще розглядається. Даних про рішення, яке б забороняло продаж банку, немає. Але цей спір є ризиком, який інвестор врахує, коли оцінюватиме купівлю.

Чому держава продає банки

Навіщо продавати прибутковий банк, якщо він може поповнювати державну скарбницю? Тут справа в тому, що Україна взяла на себе зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом приватизувати Sense Bank і Укргазбанк, а меморандум вимагає підготувати ці два банки до продажу.

Держава хоче зменшити свою частку на банківському ринку, яка наразі становить 50%. Зубченко вважає, що така велика частка держави у банківському секторі не є доброю ознакою. Черненко поділяє її думку. Він пояснив, що приватний банк працює швидше і гнучкіше, ніж державний. Він вважає, що державним установам важче впроваджувати зміни через їхню систему управління. Але державні банки краще працюють із коштами, які надходять в економіку через бюджет.

Купівлю Укргазбанку, до речі, також розглядають польські PKO Bank Polski і державний BGK, а також фонди зі Швеції та Норвегії.

Продаж Sense Bank і Укргазбанк вже готують, але на ринку залишаться найбільші й найприбутковіші банки, які належать державі: Приват та Ощадбанк. Про їх приватизацію також багато говорили, але всі сходяться на думці, що під час війни продавати такі банки не на часі.

Які банки продали під час війни

Втім, все-таки їх продають. З 2022 року українські банки вже переходили до нових власників. Ось приклади:

1. Естонська Iute Group купила активи RWS Банку за 142 тисячі євро. 

2. ZEN.COM (його називають польським Revolut) купила PINbank і заявила, що вкладатиме понад 20 мільйонів євро в український бізнес. 

3. Французький Credit Agricole підписав угоду про купівлю Банку Львів.

4. Група ТАС Сергія Тігіпка завершила купівлю Ідея Банку за 36,5 мільйона доларів.

5.NovaPay подала заявки на купівлю БТА Банку.

Водночас продаж Sense Bank та Укргазбанку — це масштабніші угоди, які потребують більше часу на підготовку. Коментарі банкірів свідчать про наявність інтересу до українського ринку, але потенційні покупці поки що не поспішають переходити до конкретних дій.