Агросектор пропонує українському дронарю зарплату до 80 тис. грн: чи варто йти вчитися

Оператор сільськогосподарського безпілотного літального аппарату (БПЛА) – відносно нова в Україні професія, в якій поки що попит на спеціалістів перевищує кількість вакансій. Навчання таких спеціалістів в державних закладах підготовки кадрів не проводиться, тому попит на пілотів агродронів задовольняють приватні навчальні центри.

Часто ті, хто вже став професіональними операторами БПЛА, займаються активною підготовкою нових кадрів. Загалом, можна виділити декілька основних видів льотних шкіл:

• компанії-дистриб'ютори, котрі пропонують навчання операторів в комплекті з самим безпілотником. Найчастіше тренінг входить в вартість придбаного дрону, але іноді навчання пропонується за окрему доплату. Але майже завжди продавці БПЛА виступають також і інструкторами з їхнього користування;  
• приватні школи, які спеціалізуються виключно на навчанні операторів дронів;
• великі агрокомпанії, що готують спеціалістів під свої потреби. 

Найчастіше оператори дронів виконують агрономічні операції із захисту рослин (обприскування), живлення (розкидання гранульованих добрив), а також посіву дрібнонасінних культур (сидератів).  

За словами Миколи Черняка, співвласника компанії "Кроптер", котра надає послуги із внесення ЗЗР на поля і навчає операторів агродронів, ця професія перспективна, і буде стрімко розвиватися до 2025 року. Повномасштабна російська агресія дещо сповільнила еволюцію ринку, але загалом тренд на активний його розвиток буде зберігатись до середини 20-х років. 

Що пропонують школи? 

Проаналізувавши онлайн-пропозиції щодо навчання операторів агродронів  можна побачити, що більшість пропозицій по навчанню операторів агродронів надають компанії зі Львова, Київа, Дніпра та Вінниці. При цьому через складнощі в отриманні дозволу на політ деякі школи з Києва перемістились до Львова, як, наприклад, школа "Погляд з небес" Дмитра Следюка. 

Строки підготовки

Зазвичай процес підготовки триває від 3 до 10 днів (найчастіше 4-5 днів), по 8-12 годин на день. Найбільш часто пропонуються курси, що тривають сумарно 40 годин.

Вартість курсів

Вартість навчання оператора агродронів найчастіше починається від $1000, і в більшості випадків розраховується індивідуально. На вартість впливає кількість стажерів в групі, а також питання, на чийому БПЛА літати: власникам дронів навчання на своїй техніці зазвичай коштує дешевше, ніж на "шкільному" дроні.

Співбесідники видання озвучують наступні цифри за підготовку: від $900 в школі "Дрон Агроном" в Дніпрі до $1200 в "Погляді з небес" у Львові. В свою чергу, київський "Кроптер" розраховує ціни для клієнтів від бізнесу від $1000 за людину, роблячи 50%-ну знижку для військових.    

Нащо навчатись, якщо дрони продають з інструкцією? 

Найважливіше, щоб невмілі пілоти не пошкоджували дорогу техніку, вважають учасники ринку. Хоча агродрони літають на відносно невеликій висоті 3-7 м, невдале приземлення досить важкого агродрона призведе до його ремонту, котрий коштуватиме мінімум $1,5 тис. 

Скільки тренуватись пілоту? 

Всі співбесідники видання називають цифру, що відділяє новачка-дроновода від більш-менш підготовленого спеціаліста - це 1000 оброблених гектарів. Загалом вважається, що після тисячі гектарів нальоту оператор стає достойним пілотом, і його ставка за роботу зростає від плати новачка до ставки пілота, який вміє літати.

Згідно з даними шкіл, оператор агродрона за добу роботи оброблює 100-150 га полів, тобто навчитись повноцінно керувати цим БПЛА можна трохи більше ніж за тиждень, або за десять днів інтенсивної роботи.  

Скільки заробляє оператор? 

Микола Черняк уточнює, що компанії, які надають послуги обробітку полів агродронами, працюють за 300-680 грн/га. Наразі пілот-практикант отримує орієнтовно 30-40 грн. за оброблений гектар, а досвідчені оператори отримують 60-80 грн. за гектар і вище. 

Таким чином, пілоти в сезон можуть спокійно заробляти близько $2-3 тис. щомісячно. В цьому їхня перевага перед ІТ-спеціалістами, оскільки у пілотів агродронів є можливість не витрачати багато часу на навчання, і отримувати хорошу з/п. Тобто людина пройшла курс, навчилася, і одразу через тиждень може починати заробляти, підкреслює співвласник "Кроптера".

Дещо менші цифри озвучує Ярослав Федоришин: на сезон виходить приблизно $1000 щомісяця, хоча зарплата пілота залежить від багатьох факторів. Тут варто відмітити, що професія сезонна, тобто заробляти можна переважно з квітня до листопад. 

Що по холдингам? 

Представники "Астарти", єдині серед українських агрохолдингів згодились поговорити з виданням на цю тему. Вони розповіли виданню, що компанія активно використовує агродрони протягом останніх пяти років. За допомогою БПЛА вони роблять панорамні фото та відео обльотів для оцінки стану посівів, створюючи датасет знімків полів, які потім "проганяють" через нейронну мережу і вчать її ідентифікувати зображення з виявленою проблематикою.

Також "Астарта" робить ортофотоплани місцевості для формування точного контуру полів, а також в останні два роки за допомогою дронів вносить ЗЗР та десиканти на поля ріпаку і кукурудзи. 

Представники холдингу зазначають, що продовжують самостійно готувати пілотів агродронів під свої потреби, хоча з початком війни масштаби навчання дещо знизилися. Ситуація з операторами дронів в "Астарті" залишається під контролем, хоча питання кадрового голоду дійсно залишається дуже гострим, оскільки багато фахівців пішли у ЗСУ добровільно, а частина була мобілізована.

На яких апаратах літають?  

Для навчання переважно використовуються агродрони двох найвідоміших компаній - китайських DJI та XAG. Серед моделей найбільш популярні DJI Agras T16, Agras T30, XAG V40 і XAG P40.

Як влаштовуються робітники? 

Загалом школи "дроноводів" не надають дані по працевлаштуванню кандидатів, і не повідомляють, скільки сертифікованих випускників продовжили працювати операторами агродронів після отримання сертифіката. Ярослав Федоришин уточнює, що фермерам цілком під силу зберегти понад 50% пілотів, але над цим треба працювати.

Він додає, що наразі 30-40% фермерів відчувають недостачу пілотів, які б літали на вже придбаних і готових для використання дронах.  

Чи отримує оператор навики ремонтника? 

Під час навчання всі школи пояснюють майбутнім операторам будову агродрону, навчає його обслуговуванню та найпростішому "польовому" ремонту. Тобто, висловлюючись термінологією автомобілістів, випускник вмітиме зробити ТО для дрона, але більш складний ремонт можуть проводити лише окремо сертифіковані спеціалісти. Загалом, операторів вчать заміняти на дроні лопасті, помпу, форсунки і деякі інші деталі, а також навчають, як починати і закінчувати робочу зміну з беспілотником.  

Хто йде здобувати професію? 

За словами Дмитра Следюка, кандидатів можна розділити на три основні групи:

• Люди, які йдуть за грошами. Вони дізнались про вакансію пілотів агродронів з непоганою зарплатою, і хочуть добре заробити на сезонній роботі;
• Люди, які розглядають агродрони як майбутній бізнес. Це переважно підприємці, які планують придбати дрони, навчитися ними користуватися, після чого заробляти наданням послуг обприскування чи десикації;
• Власники дронів, які хочуть навчити персонал. 

Що пропонують роботодавці? 

Наразі сайти з пошуку роботи пропонують роботу оператором сільгоспдрону у Києві і Львові з зарплатою 23-60 тис. грн/міс. Крім того, в Києві шукають спеціалістів з ремонту агродронів на 15-20 тис. грн/міс.

Спеціаліст, який літає більше року, вміє організовувати робочий процес, водить фургон для перевозки обладнання, готовий до ненормованого графіка та відряджень по всій Україні, має гарну фізичну підготовка та витривалість, може розраховувати на зарплату в 30-60 тис. грн.

Якщо кандидат не вміє пілотувати дрон, то він може розраховувати на навчання, після якого отримуватиме від 23 тис. грн. Також він має водити фургон, користуватись планшетом, бути готовим до ненормованого робочого графіку і відрядженнь по всій Україні. Геодезична або агрономічна освіта стане для претендента перевагою.

Ремонтник агродрону повинен мати інженерно-технічну освіту і досвід роботи ремонтником електроніки від 2-х років. Кандидат має вміти паяти SMD-компоненти, розуміти принципи роботи електронних схем, володіти англійською мовою та ПК, а також водити фургон і бути готовим до відрядженнь по всій Україні.

Таким чином, зараз і інтернеті відсутні вакансії з з/п до 80 тис. грн. Учасники ринку пояснюють, що професія "дроновода", особливо сільськогосподарського, дуже вузька, де всі спеціалісти знають один одного. Тому найщедріші пропозиції роботи хороші спеціалісти отримають безпосередньо від роботодавців, а не через сайти вакансій.    

Які недоліки професії? 

Дмитро Следюк пояснив, що крім ненормованого робочого дня та подекуди поганих побутових умов, оператор агродрону ризикує своїм здоров'ям.

За його словами, для десикації рослин використовуються хімікати, за принципом дії аналогічні тим, які американські війська застосовували під час війни в В'єтнамі. Вони розпиляли над джунглями дефоліанти, які змушували дерева скидати листя, відкриваючи таким чином бази в'єтнамських партизанів для подальшого бомбардування. Подібна практика призвела до значних збитків екології країні, та завдала шкоди здоров'ю її населенню на покоління вперед.   

Власник "Погляду з небес" пояснює, що від контакту з хімією не рятує навіть дистанція, яку оператор зберігає під час обробки поля. 

Так, чисто теоретично оператор може працювати в протигазі і в костюмі хімзахисту, але влітку в жару на полі важно працювати цілий день в повному спорядженні. Тому часто оператори під час навчання і перших польотів сумлінно працюють в протигазі і костюмі хімзахисту, але через деякий час розслаблюються і нехтують технікою безпеки. Дмитро Следюк попереджає, що вдихання розпилюваного дроном десиканту схоже за дією на радіацію: після вдоху ти можеш не відчути отруєння, і продовжити роботу, хоча хімія вже  вбиває тебе зсередини. 

Куди галузі варто розвиватись? 

За словами Следюка, через розв'язану росіянами війну в Україні значні території сільгоспугідь стали непридатними для використання. Через це галузі сільгоспдронів доведеться розвиватись інтенсивним шляхом через покращення якості обробки, і до цього все рухається.

При цьому основних технологічних обмежень в галузі два:

• Обмежений час праці дрона. Зазвичай на одному акумуляторі дрон літає 10-20 хвилин. При цьому чим важчий дрон - тим він менше він працює. Тому ринок чекає альтернативні технології виготовлення батарей, яка б дозволила дронам літати годинами. Тоді відбудеться промислова революція, як в часи переходу до парового двигуна. Однак, доволі важко спрогнозувати час такого переходу.
• В Україні агродрони використовуються доволі примітивним шляхом, вносячи ЗЗР на поле просто "сплошняком". Це протирічить концепції точного землеробства де дрони використовуються для дозованого внесення хімікатів лише в потрібних місцях. Для правильної обробки полів необхідна мультиспектральна і термальна зйомки полів, агрогеодезія, метод диференційного внесення, використання мікродобрив і таке інше. Подібний комплексний підхід в Україні використовується досить рідко. 
  

Експерт пояснює, що з дронів дійсно можна дозовано і дуже точно вносити необхідну хімію, тоді як в Україні часто суцільно "забризкуюють" поле площею кілометр на два. Це знижує ефективність використанні дронів, оскільки вони не призначені для таких робіт, і для розпилювання багатьох десятків літрів ЗЗР без розуміння, де саме вони мають застосовуватись.