Бізнес незадоволений і оновленим законопроєктом про перезавантаження БЕБ: які вимоги закликає все ж врахувати

На думку бізнес-спільноти, неврахованими залишились важливі пропозиції, що ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ. Зокрема, в урядовому законопроєкті відсутні:

• чітка процедура переатестації всіх кадрів, яка б містила ключові запобіжники, зокрема щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію; 
• включення міжнародних експертів до кадрової комісії з переатестації всіх поточних співробітників БЕБ та комісії з відбору нових працівників БЕБ;
• посилення аналітичної функції бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до наявних державних інформаційних систем;
• встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого бюро та їх постійного контролю;
• надання права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованим сумнівом, який базується на фактах, документах тощо – під час перевірки доброчесності кандидата.

Бізнесмени зазначають, що найкритичнішою з неврахованих пропозицій є склад конкурсних комісій для переатестації кадрів та механізм їх проведення.

“Детальний механізм проведення переатестацій має бути викладений у законопроєкті, у самих комісіях має бути переважний голос міжнародних експертів, які мають бездоганну репутацію та добре розуміються на проблематиці роботи правоохоронних органів. Окрім того, важливим є обмеження доступу до посад у БЕБ осіб, які мають сумнівну репутацію, саме виходячи з принципу обґрунтованого сумніву, враховуючи незначну кількість корупційних справ, які закінчилися обвинувальними вироками”, – йдеться у повідомленні УРБ.

Крім того, підприємці представили напрацювання щодо змін до Кримінального процесуального кодексу. Зокрема: 

• впровадження стандартів прокурорської діяльності;
• обмеження повноважень Національній поліції та БЕБ в частині надання доручень оперуповноваженим Служби безпеки України;
• забезпечення можливості оскарження слідчому судді будь-яких дій чи бездіяльності, зокрема рішень слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті за будь-якої процесуальної дії;
• заборони повторного відкриття провадження з тих самих підстав після позитивного рішення для бізнесу внаслідок оскарження попередніх дій правоохоронців; 
• відповідального зберігання та негайного повернення власникам арештованого майна після рішення суду;
• обрання обґрунтованого та співмірного рівня застави та запобіжних заходів;
• заборони вилучення матеріальних цінностей, які не зазначені в ухвалі слідчого судді;
• дозволу вилучення “критично важливого майна” (засоби праці, що є складовою господарської діяльності) тільки з виключних підстав;
• покладення на слідчих суддів обов’язку перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог підслідності;
• повернення строків досудового розслідування та процедури їх продовження у фактових кримінальних провадженнях, за виключенням тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ.

Водночас зазначається, що в оновленому законопроєкті №10439 уряд врахував деякі пропозиції бізнес-асоціацій, а саме щодо:

• обрання претендентів на посаду керівника БЕБ комісією, з переважним голосом міжнародних експертів;
• негайної переатестації усіх працівників бюро;
• аудиту (незалежної оцінки) через один рік та три роки після призначення нового керівника.

Враховуючи вищезазначене, українська бізнес-спільнота закликає народних депутатів негайно доопрацювати законопроєкт про перезавантаження БЕБ з урахуванням пропозицій.

“З моменту створення Бюро економічної безпеки минуло майже три роки, однак цей орган досі не розпочав свою ефективну роботу. В результаті цього державний бюджет України втрачає значні суми доходів, а легальний український  бізнес, який не пішов у “тінь” навіть під час найбільшої військово-економічної кризи, – потерпає від тиску правоохоронних органів”, – наголошують підприємці.

Шлях законопроєкту про БЕБ

29 січня Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт "Про Бюро економічної безпеки України" №10439 щодо удосконалення роботи установи, а також законопроєкт №10440 про внесення змін до КПК та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи БЕБ. 

Подані урядом законопроєкти про БЕБ розкритикували, зокрема, представники Європейської Бізнес Асоціації. Натомість, вони попросили підтримати внесений до парламенту альтернативний законопроєкт №10439-2 щодо реформування БЕБ. Попри невдоволення бізнесу, 21 лютого податковий комітет Ради підтримав саме урядову редакцію документа.

Як зазначав один з критиків урядової ініціативи, заступник голови комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос"), законопроєкт №10439 насправді не передбачає перезавантаження БЕБ. За його словами, це навпаки цементує систему і роботу ставлеників Офісу президента, які зараз призначені в бюро.

23 лютого законопроєкт був винесений до сесійної зали парламенту. Депутати не підтримали скандальний документ. Проєкт закону повернули у фінансовий комітет Ради. Зрештою, 11 квітня законопроєкт все ж було проголосовано в першому читанні.