Бізнес вимагає прогнозованої мобілізації: зареєстровано петицію

Побудуйте ефективну HR-стратегію вашого бізнесу HR Wisdom Summit від Delo.ua та Ekonomika+

17 липня HR-лідери OLX Робота, Shell, ArcelorMittal та ще понад 30 великих компаній поділяться найкращими практиками адаптації ветеранів у робоче середовище, підтримання ментального здоров’я команди, наймання в умовах кадрового голоду та використання інновацій в HR

Забронювати участь

Про це йдеться у зверненні Європейської бізнес асоціації (ЄБА).

У ньому наголошується, що бізнес розуміє і усвідомлює потребу українського війська у людях та підтримує укомплектування Збройних сил України, як основного пріоритету державної політики в умовах війни.

"Проте, вже який час кадрове питання, питання пошуку людей є ТОП питанням та знаходиться в ТОПі проблем, з якими стикаються підприємці по всій Україні. І одна з причин такої ситуації – мобілізація людей", - зауважують в ЄБА.

Бізнес-спільнота звертає увагу на те, що мають місце такі ситуації як мобілізація співробітника, який є критичним для бізнес-моделі підприємства, що не лише ускладнює роботи компанії (а, відповідно, сповільнює і ріст економіки), але і наближає таке підприємство до закриття.

"Такими діями держава не дозволяє компанії працювати далі, бо оперативно замінити в цих умовах критичних для функціонування бізнесу фахівців практично неможливо", - підкреслюють в ЄБА.

Чого вимагає бізнес

Відповідно, бізнес просить державу все ж дозволити працювати – аби врятувати підприємства від закриття, від додаткових до існуючих труднощів, яких можна уникнути, врятувати українців від звільнень, тощо.

"Адже найгіркішим буде усвідомити, що два з половиною роки роботи підприємства в умовах війни, всупереч всім можливим законам бізнесу і здоровому глузду, все одно призведуть до його закриття. Та не через дії ворога, а через непродуману політику власної держави", - констатують в ЄБА.

Тому бізнес просить владу допомогти зробити економіку сильнішою, зробивши мобілізацію більш прогнозованою через інструмент економічного бронювання.

На думку ЄБА, визначення безпосередньо самим бізнесом тих співробітників, які є критичними для продовження ефективної діяльності підприємства в умовах війни, допоможе сповільнити велику хвилю проблеми кадрів, яка щомісяця все більше накриває бізнес, що працює в Україні. Більше того, допоможе бізнесу продовжити роботи в непростих воєнних реаліях.

Петиція про необхідність економічного бронювання

Також на сайті президента України було зареєстровано петицію, яка закликає якомога швидше впровадити систему економічного бронювання.

У ній йдеться про те, що економічне бронювання забезпечить стабільне фінансування ЗСУ.

"Громадяни, які не можуть брати безпосередню участь у бойових діях, повинні мати можливість підтримувати армію фінансово. Це може бути реалізовано через фіксовані внески, які здійснюватимуться на регулярній основі. Таким чином, ми забезпечимо постійний притік коштів на потреби оборони. Економіка країни також потребує підтримки в умовах війни", - наголошується в петиції.

Зазначається, що економічне бронювання дозволить зберегти важливі галузі, такі як виробництво дронів, кібербезпека та платіжні системи. Якщо співробітники цих секторів будуть мобілізовані, це може призвести до значних проблем у забезпеченні технологічного розвитку та безпеки країни.

Також у петицію акцентують увагу на тому, що збереження кваліфікованих кадрів у критичних галузях є надзвичайно важливим для стійкості економіки.

"Бізнесу потрібна можливість планувати своє майбутнє, а не постійно переживати через мобілізацію своїх працівників. Економічне бронювання забезпечить підприємствам стабільність і дозволить їм зосередитися на розвитку, інноваціях та підтримці економіки, замість того, щоб переживати за втрату ключових кадрів.Ми вважаємо формулу економічного бронювання від пана Наталухи (голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, - ред.) найбільш ефективною, адже вона дозволить врахувати різні фактори важливості працівника та підвищить ефективність бронювання", - зауважують в петиції.

Нагадаємо, що раніше Наталуха спрогнозував, що застосування механізму економічного бронювання може збільшити надходження до держбюджету на 200 мільярдів гривень щороку. Він розповів про розробку ініціативи для забезпечення економічного бронювання співробітників, яка передбачатиме щомісячний сплату військового збору у розмірі 20 тисяч гривень.

Рада розглядає дві моделі економічного бронювання

Верховна Рада розглядає дві моделі економічного бронювання українців від мобілізації, між парламентарями триваютьс дискусії. Про це розповів голова парламентської фракції "Слуга народу", член комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Давид Арахамія.

За словами нардепа, перша модель економічного бронювання передбачає сплату податку від зарплати щонайменше в 35 тисяч гривень. Тобто сума податку має покривати державі мінімальне утримання одного бійця, заявив Арахамія. 

Водночас друга модель, що обговорюється у парламенті, - це квотне бронювання по галузях. Вона передбачає, що підприємства матимуть змогу забронювати певний відсоток працівників на власний розсуд. За кожного такого робітника сплачується окремий податок рівноцінний мінімальній зарплаті військовослужбовця щомісяця. 

На думку нардепа, якусь із обговорюваних моделей економічного бронювання таки буде запроваджено.

Бронювання військовозобов'язаних працівників

7 травня уряд продовжив на один місяць строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих Мінекономіки військовозобов'язаним працівникам окремих підприємств та організацій.

Згідно з постановою КМУ №76, відстрочки від мобілізації надавалися військовозобов'язаним працівникам життєво важливих галузей економіки та стратегічних підприємств для забезпечення безперебійної роботи та підтримки критичної інфраструктури.

Загалом у 2023 році Мінекономіки забронювало від мобілізації близько 35 тисяч військовозобов'язаних працівників для стабільної роботи стратегічно важливих об'єктів. Передбачається, що продовження відстрочок дозволить підприємствам зберегти виробничі потужності в умовах воєнного стану.

Попри це, низка великих компаній нарікають, що через мобілізацію відчувають кадровий дефіцит. До прикладу, через те, що кожен шостий працівник мобілізований до лав ЗСУ, група “Метінвест” бізнесмена Ріната Ахметова в деяких сегментах не може вийти навіть на показники 50-60% свого довоєнного виробництва.

Нагадаємо також, що чимало галасу в Україні наробила новина про бронювання від мобілізації працівників цирку та телемарафону. На початок квітня за поданням Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) статус заброньованих по всій країні отримали 1150 працівників сфери культури та трохи більше 700 медійників. 

Після хейту у соцмережах прем'єр-міністр України Денис Шмигаль дав доручення профільним міністерствам найближчим часом внести оновлену, більш справедливу постанову про бронювання військовозобов’язаних та визначити вичерпний перелік об’єктів і підприємств критичної інфраструктури.