Головний виклик України: як побудувати безбар’єрну країну з інклюзивним середовищем та ринком праці

Чому потрібно будувати безбар’єрну Україну

Окрім фізичних і просторових бар’єрів, існують економічні та освітні перешкоди. Людина може не мати можливостей отримати гідну роботу чи якісну освіту через інвалідність або з інших причин. Країна через це втрачає значний економічний потенціал, ігноруючи такі категорії людей.

Безбар’єрність — це створення умов, завдяки яким усі люди, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних, інтелектуальних, соціальних чи інших відмінностей, вільно й рівноправно беруть участь у всіх аспектах суспільного життя. Вона передбачає усунення фізичних, соціальних, економічних та інших перешкод. 

Велика війна призводить до того, що в Україні стає дедалі більше людей з інвалідністю. Тому для них потрібно створити гідні умови, зокрема для пересування і роботи у компаніях. Так, за даними Мінсоцполітики, за останні півтора року приріст людей з інвалідністю становить приблизно 300 тисяч. Водночас, за певними підрахунками, натепер в Україні понад 3 мільйони осіб з інвалідністю. Безбар’єрності потребують також молоді мами, люди старшого віку, ветерани / ветеранки та інші категорії людей. 

Безбар’єрне відкрите суспільство, де кожен має рівний доступ до можливостей, має великі перспективи як для особистого розвитку, так і для зростання економіки країни. 

Люди з інвалідністю допоможуть знизити дефіцит кадрів

Потенційно значна частина людей з інвалідністю може працювати та розвивати економіку країни. Крім того, їхнє працевлаштування зробить ринок праці інклюзивним та спонукатиме державу, організації та бізнес інвестувати у розвиток безбар’єрності країни. 

Приблизно 42% людей з інвалідністю, що готові працювати, не мають доступу до ринку праці через відсутність умов на робочих місцях. За результатами дослідження ОLХ, 54% роботодавців заявили про недостатність адаптованих робочих просторів та інфраструктури для таких людей. Щодо шукачів, то 40% сказали, що мали проблеми під час працевлаштування через інвалідність. 

В Україні через війну, міграцію та мобілізацію роботодавці зіткнулись із дефіцитом персоналу. Зараз майже кожна галузь задекларувала нестачу кадрів, тому бізнесу доводиться різними способами залучати людей до роботи та утримувати наявний персонал. І ця проблема буде тільки посилюватись, тож бізнесу слід створювати такі умови на робочих місцях, щоб люди з інвалідністю, поганим зором або слухом, ветерани і ветеранки мали можливість працювати. 

Архітектор і засновник архітектурного бюро Savytskyy Марко Савицький на форумі "Підприємництво без бар’єрів: діалог держави, бізнесу та громадськості" підкреслив, що в умовах демографічної кризи бізнес стикається з великими труднощами через нестачу робочої сили. Один із способів подолати цю проблему — залучати людей з інвалідністю до ринку праці. 

Сучасний цивілізований світ розуміє, що невикористання людського ресурсу — це недоотримання прибутку. Архітектор поділився цифрами британського дослідження, яке продемонструвало, що через незалучення людей з інвалідністю до сфери гостинності ця галузь втрачає від 8,5 млн фунтів щомісяця, а в Європі — до 30% прибутку. 

В Україні старішає і скорочується населення, кількість новонароджених знижується. За оцінками Мінекономіки, у 2032 році, щоб досягти рівня ВВП України у 262 млрд грн, потреба у робочих руках становитиме 4,2 млн людей. Міжнародна організація праці та Міжнародна організація з міграції прогнозують потребу у 8,2-8,6 млн людей. 

За прогнозами президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, якщо в Україну повернеться кожен другий українець, то це поліпшить ситуацію. Проте експерт вважає, що не повернеться 70% людей з майже 10 млн українських мігрантів. Крім того, після закінчення бойових дій і відкриття кордонів з України поїде від 1,5 до 2 млн чоловіків. 

Програми, які допомагають створити інклюзивну країну

В Україні на рівні влади, бізнесів та організацій впроваджуються та реалізуються проєкти з безбар’єрності. 

На рівні держави за ініціативи першої леді України Олени Зеленської була затверджена Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. Мета — створити середовище, де буде комфортно жити всім, адже безбар’єрність має стати новою суспільною нормою. 

План заходів окреслює послідовність дій, що учасники процесу мають виконати насамперед, щоб усунути бар’єри у різних сферах суспільного життя. Йдеться про понад 360 заходів, що охоплюють такі напрями, як фізична доступність громадських будівель, доступність шкільної освіти, створення стандартів інфраструктурної безбар’єрності, доступ до інтернету та інформації, участь у громадському житті, економічна безбар’єрність тощо.

Зокрема, план передбачає такі завдання для профільних міністерств та громадських організацій:

• системно моніторити й контролювати сферу доступності об’єктів фізичного оточення і транспорту;
• зробити інформацію та цифрові послуги доступними для всіх груп людей (наприклад, державні вебсторінки мають бути адаптовані для осіб з порушеннями зору та слуху, а телерадіоорганізації мають забезпечувати субтитрування або переклад жестовою мовою офіційних повідомлень, кінофільмів, передач тощо);
• забезпечити рівні права та можливості всім групам людей для соціального залучення та громадянської участі;
• створити інклюзивне освітнє середовище;
• забезпечити умови для працевлаштування всіх груп людей.

У березні 2024 року Олена Зеленська поділилася результатами дослідження щодо сприйняття суспільством людей з інвалідністю. Так, для 50% нашого суспільства люди з інвалідністю є "невидимими". Про те, що вони бачать людей з інвалідністю у громадських місцях, каже лише чверть опитаних. 

Програми безбар’єрності впроваджують організації та бізнес. Для прикладу, ​​щоб системно продовжувати працювати у цьому напрямі, в Ощадбанку започаткували інклюзивну програму "Моя безбар’єрність", яка складається з декількох напрямів: 

1. Фізична доступність відділення.
2. Сучасні ІТ-рішення для дистанційних каналів обслуговування.
3. Спеціальна сервісна модель.
4. Інклюзивне навчання для персоналу.
5. Інформаційна кампанія для привернення уваги суспільства до питань безбар’єрності.

Спільнота "Бізнес без бар’єрів"

Десятки бізнесів різних галузей долучилися до спільноти "Бізнес без бар’єрів", об'єднаної у 2020 році навколо ініціативи першої леді Олени Зеленської з метою створення суспільства, де людина є головною цінністю. Окрім Ощадбанку, серед учасників є компанія ОККО, яка протягом 15 років втілює принципи безбар’єрності на об’єктах своєї мережі. Зокрема, передбачені пандуси, широкі вхідні розсувні двері, туалети для людей, що пересуваються на кріслах колісних, промарковані стоянки тощо.

Укрзалізниця працює не лише у напрямі архітектурних проєктів, а й інформаційних, транспортних та ментальних. Наприклад, в інфозонах вокзалів Києва, Львова та Дніпра встановили спеціальні планшети для людей з порушеннями слуху, де можна поспілкуватись із менеджером українською жестовою мовою. Зараз цей проєкт поширили і на вокзали інших міст України.

Укрзалізниця та ОККО не єдині компанії, які впроваджують в Україні проєкти з безбар’єрності. Бізнес розуміє, що вже зараз потрібно створювати умови, щоб у державі було комфортно жити і працювати всім категоріям людей. Загалом безбар’єрність має стати частиною стратегії кожної компанії. Вона має бути вбудована у корпоративні політики та процеси для врахування інтересів усіх людей. 

Про різноманітні програми безбар’єрності українського бізнесу ми будемо розповідати у наступних матеріалах спецпроєкту "Моя безбар’єрність". Стежте за оновленнями!