- Категорія
- Бізнес
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Нова хвиля атак ворога: як адаптується український бізнес і що треба робити далі?
Росіяни знову почали обстрілювати економічну основу України – найбільші вітчизняні компанії. Лише в ніч на 5 серпня були знищені або пошкоджені одразу кілька активів Rozetka, "Епіцентру", Novus, "Сільпо" та багатьох інших. До цього ворог систематично бив по складах найбільшої логістичної компанії України "Нова пошта". "Ми входимо в нову фазу війни – взаємного знищення економік", – говорить співласник цієї логістичної компанії Володимир Поперешнюк.
У ситуації, коли союзники фактично залишають нас без захисту від балістики, український бізнес змушений адаптуватися до нової хвилі атак. Що роблять підприємці? Редакція Delo.ua зібрала приклади того, як компанії перебудовують роботу у відповідь на посилення російських ударів.
Нова хвиля атак підриває можливості величезної кількості компаній. "Станом на кінець червня складський ринок зазнав втрат 1 000 000 кв. метрів з початку повномасштабного вторгнення", – зазначив директор департаменту ринків капіталу Expandia Ярослав Горбушко в коментарі LIGA.net. Ця цифра – це понад 50% всіх складів столиці.
"Епіцентр" повністю втратив завод із виробництва керамічної плитки Epicentr Ceramic Corporation. "Виробництво буде перенесено на два підприємства компанії за кордоном", – заявила компанія "Епіцентр".
У Comfy пояснили, як змінили роботу логістики: "Ми максимально зменшили присутність товарів на розподільчому центрі, і наразі він здебільшого працює у режимі кросдок-платформи – приймаючи та відразу відправляючи товар до магазинів мережі без зберігання у приміщеннях розподільчого центру".
Rozetka повідомила, що після останніх ударів перебудовує логістичні процеси: "Це третя атака на інфраструктуру компанії за останній тиждень. Команда вже працює над ліквідацією наслідків та перебудовою логістичних процесів".
"Укрзалізниця" тим часом шукає альтернативні маршрути для вантажів. "Компанія вже веде переговори із сусідніми країнами щодо розширення транзитних коридорів. Частину агропродукції перенаправляють до дунайських портів, румунської Констанци, а також через кордони зі Словаччиною та Угорщиною", – заявив в інтерв’ю Bloomberg голова правління "Укрзалізниці" Олександр Перцовський.
Що треба робити далі?
Компанії вже переносять активи за кордон та не зберігають довго товари у великих логістичних центрах. Аби убезпечити себе від нових атак окупантів, є поки три шляхи – децентралізація хабів, диверсифікація залишків та мобільність логістики, вважає директорка консалтингової компанії UTG Євгенія Локтіонова.
"Децентралізація хабів: заміна одного великого автоматизованого розподільчого центру на десяток дрібніших складів у різних районах чи областях. Диверсифікація залишків: розподіл партій однакового товару по різних майданчиках, щоб уникнути повного знищення асортименту при влучанні. Мобільність логістики: налаштування швидкого перерозподілу замовлень на резервні точки та альтернативних маршрутів доставки за лічені години", – зазначає вона.
Це те, що може зробити сам бізнес. Але що може уряд? Наприклад, допомогти зі страхуванням. "Я б робив обов'язкове страхування воєнних ризиків для всіх бізнесів, субсидоване за кошти міжнародних партнерів (наприклад, ЄС) на, умовно, 50-70%", – наголошує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Але уряд може значно більше зробити для підтримки бізнесу. "Для виживання українській економіці потрібні дерегуляція, зокрема, спрощення міжнародної логістики, дозволи на будівництво та приєднання до мереж, податкові канікули для кожного, чиє майно знищив ворог, та вільні економічні зони на прифронтових територіях", – заявив Поперешнюк із "Нової пошти".
Підтримка уряду
Кабмін вже доручив АРМА та Фонду державного майна передати постраждалому бізнесу нові приміщення для складів. Крім цього, підприємцям, які втратили активи, можуть бути надані нові кредити. Для них також готуються рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. І ще один вид підтримки бізнесу – страхування ризиків: триває підготовка дієвих механізмів страхування воєнних ризиків із розрахунком на підтримку міжнародних партнерів.