- Тип
- BWS
- Категорія
- Бізнес
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Технологія direct-to-cell від Starlink, європейські підходи до будівництва житла і створення регіональних хабів: як бізнес готується до відновлення України

Понад шість мільйонів українців виїхали за кордон і вже будують своє життя за межами країни, ще мільйон – на фронті. Головне завдання бізнесу та держави – не тільки втримати тих, хто залишився, а й створити умови, щоб повернулися ті, хто виїхав. Саме про це йшлося на Business Wisdom Summit 2025, який був організований виданням Delo.ua.
Під час панельної дискусії Recovery: інвестиції у відновлення України представники бізнесу обговорювали, як впроваджувати технології, залучати інвестиції, формувати нові правила гри та попри кризу знайти економічні можливості.
Директор з розвитку нових напрямів бізнесу Київстар Ілля Польшаков поділився своїм поглядом на роль інновацій у процесі відбудови. Він зазначив, що у останні роки Київстар активно інвестує в нові технології. Зокрема, разом з компанією Microsoft допомагає у трансформації українського малого та середнього бізнесу. А у минулому році компанія вперше в Європі, і серед перших у світі, підписала велику угоду зі SpaceX, щоб запустити в Україні технологію direct-to-cell (прямий зв’язок із мобільним телефоном).
Партнерство зі Starlink дозволить інтегрувати супутниковий зв’язок у вже існуючу мережу та надати можливість зв'язатись з рідними навіть при найгірших сценаріях, наприклад, під час повного блекауту чи в місцях де є мертві зони покриття наземної мережі, як от у віддалених гірських місцевостях.
Уявіть ситуацію, коли немає зв’язку взагалі, бо немає живлення електроенергії, яка необхідна для живлення базових станцій. Київстар активно розбудовує наземну мережу, але технологія direct-to-cell це інновація, яка доповнить існуючу інфраструктуру завдяки супутникам. Ми хочемо, щоб жителі країни могли отримати хоча б базовий зв’язок
Зараз компанія завершує інтеграцію технології в Україні та готується до тестування. Уже цього року планують запускати перші сервіси – зокрема, месенджинг та OTT-сервіси. На початку наступного року – базовий мобільний інтернет. Це не заміна звичайного інтернету, але справжнє рятівне коло для банківських терміналів, медичних систем і просто зв’язку в кризові моменти.
Польшаков наголосив, що сучасні технології повинні працювати на тих, хто забезпечує країну — аграріїв, будівельників, рятувальників та інших фахівців критично важливих сфер. Саме тому Київстар активно підтримує їх розвиток.
"Минулого року ми разом із американською компанією Trimble створили в Україні національну РТК-мережу — систему високоточного позиціонування. Її першими почали застосовувати аграрії, які працюють на передовій техніці. Щоб забезпечити безперервну роботу в полі, система має бути стабільною щосекунди. Адже мова йде не лише про ефективність, а й про стратегічне майбутнє країни", — говорить Польшаков.
Сьогодні РТК активно застосовується не лише в агросекторі, а й у геодезичних роботах, будівництві, а також для потреб гуманітарного розмінування. Серед партнерів Київстару — ДСНС та охоронна компанія “Шеріф”.
Крім того, компанія дбає про цифрову трансформацію малого та середнього бізнесу. У партнерстві з Microsoft Київстар допомагає підприємцям впроваджувати хмарні рішення, сучасні інструменти командної роботи та покращувати ефективність. Сьогодні уже сотні компаній успішно користуються цими можливостями
Директор М4U і співзасновник MAXIFY.AI Володимир Даниленко звернув увагу ще на один важливий фактор для повернення українців – наявність житла. За даними Київської школи економіки, тільки прямі збитки в цій сфері сягнули понад 60 мільярдів доларів.
"Ми бачимо стратегічний дефіцит житла. Коли війна закінчиться, люди повернуться – і їм просто не буде, де жити. Нової пропозиції недостатньо, стара "вимивається", частина проєктів заморожені, а їх перезапуск – під питанням. Деякі компанії демонструють ознаки прихованого банкрутства".
Даниленко також наголосив, що ринок нерухомості має високу інерційність, і реагувати на попит швидко не зможе.
Водночас він пропонує і рішення. Працюючи в Європі, його команда бачила ефективні формати швидкого будівництва – каркасні технології, що дозволяють зводити 7–8-поверхові будинки за 3–4 місяці.
Комерційна директорка "Інтергал-Буд" Анна Лаєвська також вбачає, що для того щоб українці поверталися додому, потрібно забезпечити дві ключові речі: житло і роботу.
“Наразі будується житла в декілька разів менше, ніж до війни. Якщо порахувати втрати житлового фонду, то за нинішніх темпів нам знадобиться 20 років, щоб лише відновити зруйноване. Не кажучи вже про нову потребу".
Одним із рішень може стати запровадження моделі соціального орендного житла або оренди з викупом. Вже з’явився відповідний законопроєкт, який активно обговорює професійна спільнота. Суть – у створенні державного-приватного партнерства, де девелопери будуватимуть пул орендних квартир за нижчими цінами для менш захищених верств населення.
"Це ініціатива працює в Європі. Наприклад, у Німеччині держава може компенсувати частину собівартості будівництва, надати пільгову землю, або кредити під 0,01% на 30–40 років", – пояснює Лаєвська.
Вона додає, що українські девелопери також можуть бути зацікавлені у подібному партнерстві, якщо отримають преференції, наприклад, спрощення підключення мереж чи зміни цільового призначення земель.
Але відновлення України – це не лише про цеглу й бетон. Генеральний директор компанії “Промприлад” Юрій Филюк підкреслює, що, перш за все, треба розуміти, чи буде після війни для кого відновлювати.
"За прогнозами демографів, після завершення війни в Україні може залишитися близько 25 мільйонів людей. Це серйозне скорочення не тільки населення, а й економічного та споживчого потенціалу".
На думку Филюка, критично важливо створювати центри розвитку й підвищення кваліфікації. Особливо – міжсекторальні хаби, які можуть генерувати рішення для відбудови не просто «як було», а краще, ніж було. Наприклад, руйнування енергосистеми – це шанс не лише її відновити, а й побудувати нову, сучасну й стійку інфраструктуру, що покращить інвестиційний потенціал країни.
Він наголошує: ці рішення мають народжуватися не лише в Києві, Брюсселі чи Вашингтоні, а й на місцях – у містах і громадах, які добре розуміють свої реальні потреби. Саме тому кейс Промприладу в Івано-Франківську – яскравий приклад того, як можна поєднати бізнес, культуру, громадянське суспільство й державу, щоб разом будувати сучасні рішення.
Євген Ріяко, адвокат і керуючий партнер юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS, говорить про важливі зрушення, які відбуваються в законодавстві – і які можуть реально змінити правила гри для бізнесу в Україні.
"Один із таких – законопроєкт, що проходить друге читання, і покликаний зупинити "маски-шоу" та практику, коли арешти майна накладаються безстроково після обшуків. Якщо закон ухвалять – суд накладатиме арешт лише на чітко визначений термін, наприклад, на 2 місяці".
Серед головних ризиків для бізнесу Ріяко назвав – репутаційні втрати через "фактові провадження", коли компанію не допускають до тендерів.
"Для бізнесу згадка в будь-якому судовому рішенні – це як вирок. Жоден комплаєнс не пропустить фірму зі "шлейфом" криміналу", — пояснює Ріяко.
Що сьогодні реально працює? Дисциплінарна відповідальність. Адвокат порадив бізнесу брати активну участь у дисциплінарних палатах і комісіях, бо саме там можна впливати на правоохоронців, судекспертів, прокурорів і слідчих.
"Це інструмент, який реально стримує свавілля", — зазначає він.