В Україні вперше під'єднали до газорозподільних мереж біометановий завод: чому це важливо для енергетичної галузі

Виробничо-технологічна компанія РГК 12 квітня підключила до газорозподільчої мережі "Чернігівгазу" біометан, що виробляється холдингом "Галс Агро" (Gals Agro) поблизу Прилук в Чернігівській області. Завдяки цьому близько 1500 споживачів, серед яких промислові підприємства та домогосподарства населення, зможуть отримувати сумарно до 3 млн куб. м відновлюваного енергоносія на рік (330 куб. м на годину), який за своїми характеристиками нічим не поступається викопному природньому газу. 

Що це за завод? 

Біогазовий завод агрохолдингу "Галс Агро" з гібридною установкою, здатною виробляти біогаз або біометан, 12 квітня почав постачати біометан власного виробництва в мережу АТ "Чернігівгаз". Це підприємство - один із шести біогазових заводів групи компаній, загальна потужність яких складає 14,6 МВт. Всього з 2017 року холдинг побудував по Україні 6 таких заводів.

Біометановий завод неподалік від Прилук Чернігівській області збудований в 2018 році та спочатку працював на виробництво біогазу, з якого потім вироблялась електроенергія. У 2021 році підприємство обладнали модулем із виробництва біометану. Якість доочищеного метану контролюється потоковим хроматографом, а газорегулюючий пункт обладнаний пристроєм для відбору проб газу. На першому етапі газ надходитиме у мережу в осінньо-зимовий період. Після будівництва другої черги заводу подача енергоносія стане цілорічною. 

Для запуску підприємства РГК ініціювала та профінансувала розробку державного стандарту щодо закачування біометану в газорозподільні мережі на основі європейського стандарту EN 16723-1:2017, для цього у 2021 році було створено технічний комітет за участі фахівців компаній під брендом РГК. Крім того, компанія розробила універсальний шаблон технічних умов для підключення біометану за пільговою вартістю 1 грн та створила "єдине вікно" у форматі one-stop-shop для виробників біометану та потенційних інвесторів.

Згодом холдинг планує залучити фахівців РГК та "Чернігівгазу" до закільцювання зони дії двох суміжних газорозподільних станцій, побудувавши ще близько 8 км газопроводу в Чернігівській області. Після цього біометановий завод отримає доступ до більшої кількості споживачів і передаватиме біометан одразу через дві газорозподільчі мережі. Ці роботи заплановано завершити до початку опалювального сезону 2023/24 років.

Також важливо, що частину виробленого на заводі біометану планується експортувати до ЕС. Для цього РГК, "Галс Агро" і нідерландська трейдингова компанія STX, на долю поставок котрої припадає 15% європейського ринку біометану, у 2022 році підписали меморандум про співпрацю з метою продажу енергоносія до Євросоюзу. Продаж біометану буде реалізовано через так звану віртуальну торгову точку (VTP), це дозволить продавати газ, який було фізично подано до газорозподільних мереж України в Європу. Наразі готуються усі необхідні документи та виконуються процедури для здійснення перших транзакцій на європейському ринку. 

СЕО "Галс Агро" Сергій Кравчук підкреслив під час запуску біометанової установки, що майбутнє цієї галузі неможливе без експорту в ЕС, тому що там цей відновлюваний енергоносій популярний через рух до зниження викидів парникових газів в рамках курсу Green Deal, і за його використання європейський уряд виплачує спеціальні премії. Наприклад, якщо українська компанія півроку експортуватиме біометан в ЕС, то на підставі європейських законів по декарбонізації їй може виплачуватись премія аж до 600 евро за тисячу кубічних метрів. При цьому чим ефективніше буде перероблятись органічна сировина на біометан, тим більша нараховується премія

Крім того, розташування біометанового заводу саме в Чернігівській області також пояснюється експортною доцільністю: з північної України невигідно вивозити зернові через віддаленість регіону від кордонів с ЕС і українських портів. Тому переробка зернових культур та відходів сільськогосподарської діяльності на біометан дозволяє розвантажити логістичну систему України і отримати продукцію, на яку існує значний попит як на внутрішньому, так і на експортних ринках. 

Навіщо Україні біометанові заводи? 

Основна перевага впровадження технологій з виробництва біометану - можливість забезпечити Україну газом власного виробництва, позбавившись залежності від російських енергоносіїв, зазначив Сергій Кравчук в ході підключення біометанової установки до ГРМ. Країні не вистачає газу власного видобутку: її щорічне власне споживання — 30 млрд куб. м, з них 20 млрд куб. м — власний видобуток, а 10 млрд куб. м - імпорт російського газу.

За його словами, економіка біометанових станцій така, що для рентабельності виробництва сировина має збиратися недалеко від станції: силос неефективно возити більше ніж за 10 км, гній - 10-30 км, солому - від 15 км. Тобто один біометановий завод використовує 3-10 тис. га з прилеглих угідь, тому і станцій має бути досить багато, більше тисячі по всій Україні . Якщо це вдасться реалізувати, країна отримає диверсифіковану і розгалужену мережу відносно дешевих (вартістю до €10 млн кожен) біометанових заводів, які російські агресори не зможуть знищити наявними у них засобами.   

Кравчук підкреслює, що чернігівський кластер "Галс Агро" і громади неподалік не відчули блекаутів, викликаних ракетними обстрілами РФ української критичної інфраструктури. Також холдинг не придбав жодного генератора щоб запобігти відключенням електроенергії, а навколишні села були заживлені електрикою від її газової станції. Крім того, тепло, що генерується на біогазовій станції, іде на обігрів ферм групи компанії. Загалом, відновлювана енергетика дозволила сільгоспкластеру "Ліновиця" зекономити майже 100 тис. куб. м природнього газу.  

Керівник "Галс Агро" уточнює, що загалом його холдинг на різних локаціях може переробляти щорічно до 400 тис. тонн енергетичних відходів, з яких можна отримати або 120 ГВт/год електроенергії, або 35 млн куб. м біометану. Розвиток відновлюваної енергетики з органічної сировини дозволить сільському господарству стати як мінімум енергетично нейтральним, як максимум – енергетично профіцитним, тоді як на сьогодні воно енергетично дефіцитне: ми більше споживаємо електрики, нафтопродуктів, газу і складової енергії в добривах і ЗЗР, ніж виробляємо. 

Кравчук уточнює, що в середньому на 1 га сільгоспземель щорічно витрачається 1-2 МВт в енергетичному еквіваленті, в цю цифру входять витрати палива, енергії, газу і т. п. При цьому вирощування на площі 1 га енергетичних культур і їхня подальша  переробка в біогаз або біоетанол дає щорічно 40-50 МВт/га. Таким чином, якщо в Україні виділити 3-4% сільгоспземель під енергетичні культури і їхню переробку, сільське господарство країни стане енергетично нейтральним, а якщо направити на біоенергетику 8% сільгоспугідь, то вдасться повністю перекрити залежність від російського природнього газу.

В свою чергу, президент енергокомпанії "МХП Еко Енерджі" Олександр Домбровський заявив під час проведення заходу, що завдяки нарощуванню відновлюваної біоенергетики Україна могла б скоротити доходи країни-агресора від продажу енергоресурсів. За його словами, Україна за роки незалежності заплатила РФ більше $100 млрд за імпорт природнього газу, кошти за який пішли в тому числі на фінансування російського військово-промислового комплексу і агресії проти сусідніх країн. 

Також під час виступу голова правління громадської спілки "Біоенергетична асоціація України" Георгій Гелетуха нагадав, що згідно з европейським курсом Green Deal, ЕС до 2050 року практично відмовиться від природного газу, а в її газорозподільчий мережі буде використовуватись суміш з 40% біометану, 40% "зеленого" водню і 20% синтетичного відновлюваного метану. Европа на сьогодні виробляє 3,5 млрд куб. м біометану щорічно, а на 2030 рік вони собі поставили ціль в 35 млрд куб. м на рік, тобто ріст в 10 раз за менше ніж десятиліття. При цьому на 2050 рік виробництво біометану оцінюється аналітиками в 120-160 млрд куб. м, тоді як Україна потенційно може виробляти до 21 млрд "кубів" біометану щорічно.

Гелетуха уточнив, що найближча реальна ціль для України – вийти на виробництво мільярду кубометрів біометану на рік, для цього знадобиться побудувати 330 заводів, аналогічних підприємству "Галс Агро". При цьому дана біометанова станція має відносно невелику потужність, тоді як в 2023 році в Україні планується здача заводу продуктивністю 50 млн куб. м на рік. Таким чином, щоб "набрати" мільярд "кубів" на рік,  знадобиться значно менше заводів, якщо вони будуть мати більшу потужність.

Які "підводні камені"? 

Сергій Кравчук під час виступу відмітив, що крім очевидних ризиків для розвитку відновлюваної енергетики в воюючій країні, що знаходиться в складних економічних, соціальних та демографічних умовах, існує ще ряд галузевих проблем, а саме:

• Виплати по "зеленому" тарифу за виробництво електроенергії з біогазу. Мало того, що в Україні він найнижчий серед всіх європейських тарифів, виплати по ньому затримуються - станом на сьогодні його виплачують приблизно за 60% отриманої електрики. Щоб нівелювати цей фактор, "Галс Агро" здійснює прямі продажі електроенергії споживачам, а також заживлює свої господарства за відсутності покупців.
• Ціна на біометан привязана до ринкових цін на природний газ. Якщо на нього впаде ціна, то його треба самостійно продавати на вільному ринку, тому що за його виробництво не виплачується "зелений" тариф. Ціна на біометан постійно коливається - літом вона низька, а взимку під час закачки в ПГХ підіймається. Якщо тобі не подобається ціна –просто "складай" видобутий газ в підземне газосховище на умовах взаєморозрахунку, і не продавай його в цьому місяці, каже Кравчук. В цьому перевага біометану перед електроенергією, яку треба виробити і тут же продати, тобі як біометан "притримати", поки на нього не буде хороша ціна.
  
• Не найкраща окупність. Щоб побудувати біометановий завод, в один гектар угідь, де буде вирощуватися силос, треба вкласти $7,5 тис. Загалом станція буде коштувати €7-9 млн, і вона окупиться не скоріш як за 4-5,5 років, тому не кожен інвестор готовий вкладатись в біометан.
  
• Галузь не має ніякої державної підтримки. Виробники самі вирішують проблеми з підключеннями, дозволами, стандартами тощо, тоді як біоенергетикам необхідне автоматичне підключення до мереж. Для цього потрібно щоб газотранспортуючі організації були самі зацікавлені в підключені нових джерел генерації.
  

За словами СЕО "Галс Агро", щоб біометанових заводів в Україні було багато, повинні бути створені такі умови, щоб виробник не займався самостійним адмініструванням подачі цього енергоресурсу.