Відновлення, продукти з доданою вартістю та підготовка до інтеграції з ЄС: як агробізнес посилює свою конкурентоспроможність під час великої війни

Яким бізнес бачить формування ринків у майбутньому 

Представники великих агрокомпаній, як-от “МХП”, “Нібулон”, “IMK” та “Епіцентр”, під час панельної дискусії “Big Picture: як українські аграрні компанії піднімаються ланцюгом доданої вартості” на конференції Forbes AgriFood дискутували про найскладніші часи і виклики від початку повномасштабної війни, про перспективи галузі перероблення та майбутню інтеграцію України в ЄС і конкурентоспроможність. 

У “Нібулон” розповіли, що перед компанією стояло багато викликів від початку повномасштабної війни. Відновити можливості для експорту на зовнішні ринки було ключовим моментом виживання агросектору в Україні, який налічує десятки тисяч домогосподарств та мільйони людей, які працюють у галузі. 

Тоді у фокусі була логістика і налагодження маршрутів, також треба було знайти рішення, як швидше і дешевше вийти на велику воду з українським зерном. Тож перед компанією “Нібулон”, як і багатьма іншими агрокомпаніями, стояло завдання компенсувати блокаду Миколаївського та Чорноморського портів. 

“Наша компанія пішла шляхом розбудови інфраструктури на Дунаї для організації ефективного завантаження барж для їх доставки у порт Констанца в Румунії”, — каже директор із торгівлі "Нібулону" Володимир Славінський.

Водночас розвивалася наземна доставка зерна до країн ЄС через західні кордони. Однак пізніше, завдяки українській армії, аграрії змогли експортувати зерно через чорноморські порти. 

Заступник голови правління з агробізнесу “МХП” Сергій Доброгорський зауважив, що компанія продовжує гарантувати продовольчу безпеку країни. За два роки повномасштабної війни “МХП” проінвестувала $260 млн і відкрила два заводи. 

Доброгорський додав, що компанія затвердила стратегію розвитку на п’ять років, яка містить такі основні напрями: 

1. Навчання, розвиток та піклування про людей. 
   
2. Відновлювальне ефективне виробництво. 
3. Переробка і продукти з доданою цінністю. 

Генеральний директор “ІМК” Алекс Ліссітса також розповів про виклики і плани компанії. Від початку повномасштабного вторгнення у “ІМК” із 120 тис. га землі і 6 елеваторів були в окупації 100 тис. га і 5 елеваторів. Після деокупації компанія повернулася на свої території, але деякі об’єкти були знищені, а на товарних фермах у Чернігівській, Сумській і Полтавській областях поголів’я корів було у дуже поганому стані. Поблизу Чернігова були розбиті всі мости, а деякі землі ще перебували у зоні бойових дій або були заміновані, що заважало працювати. 

“Тому 2022 рік для нас був етапом переосмислення, а у 2023-му ми більш-менш вийшли на свої планові показники”, — каже Алекс.  

Компанія почала працювати з місцевими фірмами, адже деякі міжнародні трейдери повелися некоректно, не заплативши українським аграріям за збіжжя. Тому “IMK” приблизно 70% зерна продає через “Нібулон”, а якісне насіння соняшника купує в українських фермерів. Українські компанії переосмислили свої підходи і тепер співпрацюють один з одним, а не конкурують. 

Керівниця агронапряму групи компаній “Епіцентр” Світлана Нікітюк розповіла, що для організації експорту зерна вони задіяли власний автопарк із 140 зерновозів, щоб вивозити збіжжя через західний кордон. Однак обіг капіталу підприємства упав у 10 разів, і, щоб збільшити надходження грошей, у компанії ухвалили рішення купити 50 олієвозів, щоб вивозити олію за кордон.  

Конкурентоспроможність на експортних ринках

Великі агрокомпанії згодні з тим, що підприємствам треба звертати увагу на перероблення, адже цей напрям допоможе бути бізнесу конкурентоспроможним, зокрема, на ринку ЄС. 

Цього року “IMK” планує збільшити посівні площі кукурудзи, хоча більшість компаній робить навпаки. Так, Нікітюк каже, що в “Епіцентрі” переглянули структуру посівних площ, адже вирощування кукурудзи стало збитковим. Цього року компанія не буде сіяти кукурудзу, лише сою, ріпак і соняшник. 

У вирощуванні кукурудзи “IMK” бачить можливості для свого бізнесу. У компанії вирішили використовувати технології, які застосовували  до повномасштабної війни. Ліссітса упевнений, що така стратегія принесе результат. 

Він додав, що цього року зовнішні ринки не є сприятливими для українських аграріїв, адже погодні умови сприятимуть врожаю пшениці в Росії, тож на неї потенційно припадатиме до 35% світового ринку пшениці.  

“Це і для нас, і для поляків погано. Вони знову будуть нам блокувати дороги, але врешті зрозуміють, що проблема не в українському зерні”, — каже Алекс.

У “МХП” розповіли, що компанія вже готується до інтеграції у Європейський Союз. Для цього компанія почала рух у напрямку відновлювальнго виробництва, що передбачає ощадливий обробіток грунту, викоистання органічних добрив, біопрепаратів та інші процеси. Також у 2024 році компанія синхронізує вимоги по сталому розвитку до поточної діяльності МХП. 

“Ми маємо повністю відповідати нормам ЄС, і ми уже почали активно цим займатися. Це також стосується й інших речей, які від нас будуть вимагати партнери. Наприклад, в ЄС, згідно їх стратегії до 2023 року, 25% земель мають бути органічними. Нам треба до цього готуватися, адже це складне і комплексне питання”, — каже Сергій. 

Інші спікери додали, що Україна на відміну від Польщі не буде одразу інтегрована у ЄС, адже для цього потрібно зробити багато “домашньої роботи”. На думку Алекса Ліссітси, Україна може бути інтегрована до ЄС ближче до 2035 року. 

Своєю чергою Європейський Союз має переглянути аграрну політику, адже зараз багато фермерів у різних країнах протестують не проти України, а проти спільної аграрної політики ЄС.