Витіснили російське та досягли органічного попиту на своє: як через війну переформатувався український ринок настільних ігор

До початку війни з Росією в 2014 році український ринок настільних ігор був вщерть заповнений товарами російського виробництва. Навіть після анексії Криму та початку гібридної війни на Донбасі росіянам вдавалося утримувати перші позиції у сфері "настолок". Для цього, зокрема, викуповували ліцензії на друк ігор українською мовою, чого, звісно, не робили. Але через це українські виробники вже не могли купити ліцензію на міжнародний бестселер.

"Процес витіснення російськомовних ігор почався раніше ніж повномасштабне вторгнення. Запит на україномовні настолки почав формуватися після анексії Криму, коли у людей з'явилась потреба в україномовних продуктах. Наша перша локалізація “Тераформування Марса” стартувала у 2020 році, це гра, яка входить у топ-10 найкращих ігор світу. Це успішний продукт з самого початку. При цьому у нас в Україні паралельно продавалась російська локалізація цієї гри", - говорить засновник Kilogames Олександр Полікарпов.

Виробники та продавці настільних ігор розповідають, що з тим, що стосується локалізації, ще є нюанси, тому що певна кількість відомих ігор перекладена російською вже є на українському ринку, а українські студії поки що в такому масштабі виробляти їх не встигають.

Зараз індустрія переживає новий етап розвитку. Як зазначають маркетологи, з ринку зникли російські ігри і видавництво, що складало до цього до 90% продажів.

Як в Україні створюють настільні ігри

Є два способи вийти на український ринок настільних ігор:

1. Створити свою, абсолютно нову гру та реалізувати ідею на практиці. 
2. Купити ліцензію (права) на існуючу гру.

Виробник настільних ігор "Така Мака" розповів, що трапляються випадки, коли недобросовісні “видавці” копіюють ігри, які вже існують, навіть не шукаючи шляхів для легалізації своєї діяльності шляхом підписання відповідних договорів про авторські права з авторами чи видавництвами.

"Тобто є ті, хто краде ідеї. Але це поганий варіант, це не наш принцип і не наш шлях, яким ми йдемо. Ми йдемо важчим, але легальним шляхом, створюючи абсолютно нові продукти і втілюючи нові ідеї, які підкріплені всіма необхідними юридично-правильними процесами", — зауважили в компанії.

Олександр Полікарпов для прикладу зазначив, що "Монополія" як бренд належить компанії Hasbro.

Деякі виробники приймають рішення замовляти друк гри в Китаї — бо це дешевше. Але, з'ясувалося, що зараз частина гравців локалізують виробництво в Україні.

В "Така Мака" розповіли, як вийти на ринок шляхом купівлі ліцензії:

Щодо створення власної настільної гри варто обзавестися командою спеціалістів, до якої, зокрема, увійдуть дизайнер, конструктор та копірайтер.

Продавець та творець ігор ORNER поділився своїм досвідом:

"Ми маємо команду з розробки ігор, на чолі з копірайтеркою, яка створює більшу частину матеріалу. Загалом процес побудований так: ми збираємо ідеї, які хочемо і можемо випустити найближчим часом. Формати або придумуємо самі, або надихаємось всесвітньо відомими "настолками" і адаптуємо їх під українські реалії, під запит людей. Потім за роботу береться копірайтер, створює продукт. Після цього долучається внутрішня команда дизайнерів на чолі з арт-директоркою компанії або проєктний ілюстратор, якщо того потребує ідея".

Примірник гри також проходить ще кілька тестувань на різних фокус групах в реальних умовах для розуміння, чи потрібно вносити правки. В "Така Мака" зауважують, що для розуміння можливих запитів суспільства консультуються з психологами, які можуть підказувати напрямки, в яких краще рухатися.

В компанії додають, що також співпрацюють з незалежними авторами. "Ми розуміємо, що є багато людей, які можуть мати хороші ідеї, але не знати, як їх можна реалізувати. Та і ми, зрештою, не все можемо реалізувати, але готові до викликів і труднощів", — додав виробник.

Що зараз у тренді

І виробники і маркетологи зійшлися на думці, що нині популярністю користуються або цікаві проукраїнські ігри, або складні, яких потребують досвідчені настольщики. Також на високому рівні за продажами тримаються недорогі ігри (100-300 грн).

За даними Prom.ua найбільшим попитом серед настільних ігр, які українці купують онлайн користується “Вікторина Україна”. Це гра з питаннями-тестами на різні теми про Україну. Середій чек на таку гру становить 600 грн. На другому місці – “Подорож Україною”. За правилами гравці мають відвідати якомога більше міст різними видами транспорту. Переможцем стане той, хто збере більше квитків. Середній чек на гру дорівнює 242 грн. 

Третє місце серед найбільш популярних настільних ігор займає “Що за мем?”. Тут завдання гравців підібрати влучний мем до різних ситуацій. Виграє той, хто підбере найсмішніший. Середній чек на “Що за мем?” – 760 грн. 

“Мемологія: паляниця” також в ТОП. За правилами гри учасники мають підібрати кращий текст до відомого мема, який пропонує ведучий. Середній чек гри – 744 грн. 

Також активно купують настільну гру “Монополія: міста України”. На неї покупці в середньому витрачають 450 грн. 

За даними маркетплейсу Rozetka, популярністю користуються проукраїнські ігри, а також світові бестселери: "Монополія", "Джанга", "Прапори світ" тощо.

Для прикладу: гра від Orner "Шевченко питає" — тривалий час була в топі найпопулярніших настільних ігор на Rozetka. В компанії розповідають, що ця гра — це відповідь на актуальний запит — знати більше про свою країну, свою історію, бути більш свідомими та обізнаними.

"Це був кропіткий процес пошуку матеріалів та формату питань і ми радіємо, що людям таки відгукнулося. До роботи над продуктом також долучився відомий український ілюстратор Олександр Грєхов", — додали в Orner.

Олександр Полікарпов зауважує, що дійсно з початком війни збільшився попит на проукраїнські товари і на настільні ігри в тому числі.

"На жаль, багато продуктів які з'явились, — це нашвидкуруч зроблені ігри або ті самі піратські копії. Так, зараз є великий попит на проукраїнські продукти, але все одно це має бути якісний і цікавий продукт, просто так створити щось, написати ЗСУ чи Україна не спрацює", — підкреслює маркетолог.

В ТОПі продажів на маркетплейсі також залишається настільна гра Strateg “Монополія України”  – це випадок, коли виробник надихнувся міжнародними бестселерами та запустив продукт під запит українського покупця. 

Керівники Strateg Олександр та Ірина Сиваки розповіли, що “Монополія України” - це продукт творчості та аналізу цільової аудиторії. Компанія відреагувала на фідбеки від покупців та врахувала попит ринку, який нині спрямований, в тому числі, на адаптацію світових бестселерів під Україну.

Досвід на майбутнє

В "Така Мака" згадують, що на одній із перших виставок, в якій прийняли участь, у 2019 році інші виробники досить скептично ставилися до ідеї активно розвиватися як український виробник якісних настільних ігор. Тоді ринко був переповнений російськими товарами.

"Через рік на тій же ж виставці ми відчули вже більшу зацікавленість нами і більшу повагу серед конкурентів. Ще через рік до нас на стенд вже конкуренти приходили націлені познайомитися з нашими новинками. А зараз ми бачимо як ці виробники почали піднімати якість своєї продукції. Загалом тенденція така, що виробники почали піднімати якість своєї продукції і це не може не тішити", — розповідає виробник.

З розширенням асортименту виробникам настільних ігор вдається збільшувати свою цільову аудиторію.

"У україномовних продуктів з'явилась гарна ніша, яку вони успішно заповнюють. У ринка настільних ігор є гарні перспективи, він динамічно розвивається, особливо пандемія і відключення світла створило неабиякий попит на інтелектуальне сімейне дозвілля. Тож загалом у цього напрямку гарні перспективи", — підсумував Олександр Полікарпов, зазначивши, що варто пам'ятати про загальний економічний спад, що обумовлений війною і виїздом багатьох українців за кордон, що відчувається і на ринку настільних ігор.

В "Така мака" погоджуються, що в плані економічного розвитку повномасштабна війна в країні відкинула виробників на багато кроків назад та не дає впевнено рухатися вперед. З іншого боку фіксується зростання попиту, а отже перспективи є.

"Кожен запуск – це ризик. Матеріальний, логістичний, в період відключення світла це був ще постійний ризик відтермінувань виробництва і доставки кінцевому споживачу. Але попит є, він зростає, люди все більше обирають українське, тому ми приймаємо всі виклики сьогодення і продовжуємо робити свою роботу", — підбили підсумки в Orner.