- Категорія
- Креативна економіка
- Дата публікації
- Додати Dilo.ua як бажане джерело в Google
Бізнес на страху: чому фільми жахів заробляють мільйони
Щоосені, у сезон Геловіну, кінотеатри та стримінгові платформи традиційно роблять ставку на фільми жахів. Утім, популярність горорів не обмежується одним святом. Це один із найвигідніших жанрів кіноіндустрії: навіть стрічки з невеликими бюджетами можуть приносити мільйонні прибутки, а для режисерів-початківців жахи часто стають можливістю заявити про себе. Dilo розповідає, чому горори залишаються настільки прибутковими та як їм вдається заробляти великі гроші за порівняно скромних витрат.
Страх не залежить від бюджету
Головна особливість жанру в тому, що комерційний успіх фільму не завжди залежить від розміру виробничого бюджету. "Це дуже круто для старту", — каже режисер Любомир Левицький, який почав кар'єру саме з трилера-хорору й давно вивчає, як працює цей жанр.
За його словами, головний ресурс у хорорі зовсім не дорогі спецефекти: "Це сильна драматургія, режисура, атмосфера, звук і колір, саспенс і здатність викликати в глядача емоцію. Саспенс — це взагалі безкоштовно, а тримає він як екшн за 100 мільйонів".
Бюджет хорору формується так само, як у будь-якому іншому фільмі: розробка сценарію, підготовчий період, акторський склад, знімальна група, локації, технічне забезпечення, знімальний процес і постпродакшн. Різниця в тому, що для цього жанру ці статті можна ефективно стискати, не втрачаючи головного.
Що робить горори прибутковими
За словами Левицького, окупність фільмів жахів залежить від трьох чинників: виробничого бюджету, маркетингової стратегії та потенціалу аудиторії. Навіть дешевий у виробництві фільм може провалитися в прокаті, якщо не знайде свого глядача. Водночас великі витрати не гарантують успіху без чіткого розуміння того, для кого створюють стрічку.
Ще одна перевага горорів — їхній міжнародний потенціал. На відміну від комедій, які часто спираються на мовні особливості, локальний гумор і культурний контекст, фільми жахів апелюють до емоції страху. Це допомагає їм знаходити аудиторію в різних країнах. "Тому хорори добре продаються у світі, і в кінотеатри, і на платформи", — пояснює режисер.
Водночас важливо розуміти, що касові збори фільму не дорівнюють прибутку студії. Частина коштів залишається кінотеатрам, дистриб'юторам та іншим учасникам прокатного процесу. На те, як розподіляються гроші між учасниками індустрії, також впливає економіка кінопрокату
Приклади успіху і застереження
Найвідоміші успішні фільми жахів, які демонструють, наскільки прибутковим може бути цей жанр.
- "Паранормальне явище" (Paranormal Activity) коштувало лише кілька десятків тисяч доларів, а у прокаті зібрало близько 190 млн.
- "Пастка" (Get Out) з бюджетом близько 4,5 млн доларів заробила понад 250 млн у світовому прокаті.
- "Астрал" (Insidious) з бюджетом близько 1,5 млн зібрав приблизно 100 млн.
Водночас Левицький застерігає, що такі касові успіхи радше виняток, ніж правило. Далеко не кожен горор стає прибутковим. На один гучний хіт припадають десятки фільмів, які так і не знаходять своєї аудиторії.
Українські горори: від "Штольні" до «Конотопської відьми»
Український горор з'явився не вчора. Дебютом самого Левицького 2006 року стала "Штольня", перший україномовний трилер і фільм жахів в історії незалежного українського кіно. Стрічка вийшла в прокат і з часом здобула культовий статус. 2013 року режисер випустив молодіжний горор "Тіні незабутих предків" з бюджетом 877 тис. доларів.
Найгучніший приклад останніх років — "Конотопська відьма". Фільм режисера Андрія Колесника, для якого це кінодебют, вийшов у прокат 22 серпня 2024 року. Це перша стрічка з лінійки горорів Film.UA Group, що спираються на український міфологічний бекграунд. Давня відьма з Конотопа, яка зреклася своїх сил заради кохання, мститься російським військовим за вбивство коханого. Творці кажуть, що історія натхненна реальним випадком: жінка з Конотопа прокляттями зустріла окупанта.
Український потенціал
Українське кіно має значний потенціал у таких жанрах, як горор, трилер та екшн. До того ж для створення подібних стрічок не бракує сюжетів, зокрема в українській міфології та фольклорі. "У нас тільки в Карпатах скільки містики і персонажів", — зазначає Любомир.
Міфологія, фольклор і візуально виразні локації дають українським кінематографістам те, що в хорорі цінується найбільше: оригінальну історію з власним обличчям. А такі історії, як показує світовий досвід, можуть працювати на глобальну аудиторію.