Бізнес закликає Раду не криміналізувати товарну контрабанду: що саме з цією ініціативою не так

Як ідеться у повідомленні ЄБА, днями стало відомо, що проєкт закону, внесений президентом Володимиром Зеленський ще в квітні 2021 року і прийнятий за основу в 13 липня того ж року, буде включено до порядку денного вже найближчого засідання парламенту. В асоціації вказують на кілька найбільш "гарячих" для бізнесу аспектів цього питання.

Позиція ЄБА щодо криміналізації контрабанди

"Так, поріг відповідальності за митні правопорушення – 147 тисяч несплачених платежів - необґрунтовано низький. Для порівняння, відповідальність за ухилення від сплати податків настає за умови несплати близько 3 мільйонів гривень", - йдеться у повідомленні.

Натомість проєкт закону передбачає надто широкий діапазон у виборі покарання (відносно невеликий штраф 17 тисяч гривень або позбавлення волі на тривалий термін до 11 років), що нестиме за собою множинні корупційні ризики

Також в об'єднанні підкреслюють, що законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання у частині встановлення чіткого переліку суб’єктів кримінальної відповідальності, бо залишається не зрозумілим, хто саме може бути притягнений до неї за такі злочини – керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо.

Крім того, зазначається, що бізнес спостерігає порушення прав суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (при визначенні митними органами митної вартості товарів, коду товарів, складення протоколів, які в судовому порядку скасовуються) і відсутність дієвих механізмів відшкодування завданої шкоди та відповідальності посадових осіб.

"Тож вкрай важливо визначити один, але ефективний орган, який би контролював це питання, аби не створювати ще один інструмент тиску на прозорий бізнес. Зокрема, на переконання бізнесу, таким органом доцільно б було визначити Бюро економічної безпеки, однак виключно після перезавантаження даної структури", - вказують у асоціації.

В протилежному випадку, на її думку, прийняття змін до законодавства в такому вигляді може призвести до ще більшого тиску саме на прозорий бізнес. Водночас для розуміння балансу відповідальності з боку громадян та з боку чиновників зміни мали б вноситися разом зі змінами відповідальності чиновників за незаконні рішення.

В іншому випадку у ЄБА очікують, що буде спостерігатися безвідповідальність і безкарність чиновників на фоні неспівмірної відповідальністі перед законом підприємців. Асоціація закликає направити законопроєкт на доопрацювання, наголошуючи, що в нинішніх воєнних умовах "дуже недоречно добивати бізнес-клімат ще й внутрішніми протистояннями".

Причини жорсткої позиції ФРУ

В свою чергу, у ФРУ вважає неприпустимим остаточне прийняття вказаного законопроєкту, вказуючи, що він суперечить світовим правовим практикам та створює додаткові ризики для бізнесу, що в умовах блокування кордону перетворює імпорт сировини та комплектуючих "майже у неможливу місію".

"Під час військової агресії РФ український виробник знаходиться в нерівній конкуренції порівняно з іноземними виробниками та потребує державної підтримки, яка полягає, зокрема, у спрощенні зовнішньої торгівлі. Натомість, до другого читання вноситься законопроект, який не тільки не спрощує торгівлю, а і створює передумови для корупційних дій та не відповідає крокам, які робить Україна на шляху до спільного ринку ЄС", - йдеться в повідомленні.

У федерації зазначають, що в міжнародній практиці, зокрема європейській, використовується широкий набір інструментів для боротьби з недобросовісними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності – це і аналіз ризиків, і митний аудит, і фінансові гарантії під час транзиту.

"Також існує диференціація контрабанди: зброя, наркотики, культурні цінності, які караються саме за кримінальними статтями. А так звану товарну контрабанду виносять в площину відповідальності за несплату податків або адміністративної відповідальності. До речі, про це каже і Митний кодекс ЄС. Як правило застосовуються високі штрафи у якості санкції, а не збільшується кількість карних справ", - наголошує ФРУ.

Там висловлюють жаль, що законопроєкт так і не був ґрунтовно доопрацюваний та узгодженний з іншими нормами Кримінального, Кримінального процесуального та Митного кодексів. Також називаються основні неприйнятні, на думку ФРУ, положення документу.

Так, ним пропонується криміналізація фактів переміщення товарів поза митним контролем та недостовірне декларування товарів, без урахування наявності або відсутності умислу щодо вчинення таких дій. Це суттєво відрізняє його, наприклад, від конкуруючого складу злочину, передбаченого статтею 212 ККУ, а саме відповідальності лише за умисне ухилення від сплати податків.

"Таке ігнорування особливостей форми вини містить у собі небезпеку порушення прав і свобод людини та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Кримінальна відповідальність загрожує просто за помилки або й розбіжності в поглядах декларанта і митника на товар, що має місце в реальному житті", - кажуть в об'єднанні роботодавців.

Там звертають увагу, що кримінальну відповідальність за подання неправдивих відомостей закладено у визначення "приховування від митного контролю" - при тому, що заповнення митної декларації є складним процесом, який повинен визначати митну вартість, код товару, країну походження тощо, і у декларанта й митника погляди на це часто є різними. Натомість статті 268 та 269 Митного кодексу вже містять правовий механізм виправлення помилок у вантажній декларації.

Крім того, як вказують у ФРУ, кримінальна відповідальність має наставати за особливо тяжкі наслідки, які впливають на суспільно-правові відносини, однак у законопроекті №5420 при оцінці використовується вартісні показники товарів, а не ухилення від сплати податків.

При цьому міжнародними угодами та митним законодавством можуть бути передбачені й нульові ставки мита або звільнення від сплати мит та податків при переміщенні певних категорій товарів, тому у випадку прийняття закону буде можлива ситуація, коли "шкоди державі нема, але покарання в’язницею є".

Третім важливим фактором названо "занадто низькі" порогові значення, за якими наступає кримінальна відповідальність за контрабанду. Так, значним її розміром вважається товар вартістю 41 тисячу євро, а великим 80 тисяч євро, що фактично дорівнює біля половини вантажівки продукції для якогось магазину і "аж ніяк не схоже на постачання розгалуженою контрабандною мережею", для боротьби з якою і декларувався законопроект №5420.

Також зазначається, що документ не містить чіткого визначення суб’єктів злочину, проте містить кваліфікацію за ознакою "за попередньою змовою групою осіб" або "організованою групою".

Таким чином, оскільки зовнішньоекономічна діяльність є складним організаційно-правовим механізмом, до якого залучено і власників товару, і перевізників, і уповноважених декларантів, в переважній більшості випадків практика відкриття відповідних кримінальних проваджень стосуватиметься саме групової діяльності.

Також у ФРУ не погоджуються з тим, що розслідування контрабанди має займатися БЕБ. На її переконання, цим має опікуватися митниця, отримавши при цьому статус правоохоронного органу.

"Так, зокрема, розслідування незаконного переміщення через митний кордон товарів може носити міжнародний характер на підставі договорів про взаємну адміністративну допомогу у митних справах між митними органами договірних сторін", - додають в об'єднанні.

На його думку, необхідність передачі у підслідність іншого органу, який має займатись розслідуванням фінансових злочинів, таких справ буде складною корупційною схемою. Натомість задля запобігання свавіллю митників в Україні вже діє система антикорупційних органів (НАБУ, НАЗК, САП), а також Державне бюро розслідувань.

"Також варто врахувати, що всі вимагають перезавантаження Бюро економічної безпеки, яке так і не запрацювало як єдиний аналітичний орган фінансових розслідувань. Замість оновлення БЕБ та проведення конкурсу на керівні посади маємо збільшення повноважень органу", - вказують у ФРУ.