Імпорт товарів в Україну б’є рекорди від початку війни на тлі низького експорту: як це впливає на курс гривні

Такий величезний дефіцит безумовно не може не тиснути на курс гривні. Як саме нинішній стан платіжного балансу держави впливає на курс гривні та перспективи його зміни — розбиралось Delo.ua.

Про стан платіжного балансу, резерви НБУ і курс гривні

За даними НБУ, в липні дефіцит поточного рахунку платіжного балансу розширився до $4,1 млрд порівняно з дефіцитом $2,5 млрд в липні 2024-го за рахунок суттєвого збільшення імпорту товарів та зростання виплат за інвестиційними доходами. При цьому Україна отримала відчутно менші обсяги грантової допомоги.

У відносному вимірі експорт товарів у липні (рік до року) збільшився на 3,1%, імпорт товарів зріс на 19,9%. Порівняно з попереднім місяцем експорт та імпорт товарів збільшилися на 5,7% та 3,2% відповідно.

При цьому в абсолютних величинах картина співвідношення експорту до імпорту в липні була наступна: обсяги експорту товарів становили $3,1 млрд, а обсяги імпорту товарів — $7,6 млрд. Тобто, вивід іноземної валюти за межі України за імпортними контрактами перевищив валютні надходження експортерів на $4,5 млрд.

При цьому дефіцит торгівлі послугами залишився на рівні липня минулого року і становив $0,6 млрд, оскільки експорт та імпорт скорочувалися співставними темпами — 5,4% та 4,2% відповідно. Тож на загальне збільшення торгового дефіциту платіжного балансу торгівля послугами не вплинула.

На тлі погіршення торгового балансу у липні обсяги міжнародної допомоги знизилися та лише частково компенсували валютні інтервенції НБУ. Тож, в результаті валові резерви центробанку зменшилися, хоча і залишалися на достатньому рівні — $43 млрд станом на кінець липня. У серпні в умовах значних обсягів надходжень від міжнародних партнерів резерви відновили зростання та становили $46 млрд станом на кінець місяця.

За даними НБУ, цієї суми вистачить на 4,7 місяця оплати критичного імпорту. Іншими словами, резервів Національного банку наразі достатньо для підтримання макрофінансової та валютної стабільності, в тому числі курсу гривні.

В тому, що погіршення платіжного балансу прямо не впливає на курс гривні можемо пересвідчитися, зокрема, аналізуючи щоденну статистику динаміки офіційного курсу гривні від Національного банку — від кінця липня гривня стабільно укріплюється.

Валютна стабільність vs розвиток бізнесу

На тлі погіршення ситуації з платіжним балансом і, як не дивно для багатьох, міцної гривні — Уряд звернувся до Національного банку з рекомендацією збільшити термін розрахунків у сфері машинобудування зі 180 до 270 днів. Але центробанк відхилив рекомендації та запросив у Мінекономіки додаткові аналітичні обґрунтування. Наразі, за словами Олексія Соболева, Мінекономіки спільно з НБУ працюють над розробкою більш деталізованого механізму валютного контролю для підтримки бізнесу.

За словами очільника міністерства, ініціатива уряду продиктована важкою ситуацією з платіжним балансом, що значно погіршилась від початку року. Він, зокрема, пояснив, що руйнування інфраструктури внаслідок атак Росії змушують Україну додатково імпортувати обладнання, і це створює додатковий тиск на платіжний баланс.

За економічною логікою, такий стан речей мав би тиснути на курс гривні. Проте, як ми бачили вище, цього не відбувається. Принаймні цей тиск не відображається на офіційному курсі. Чому так відбувається — Delo.ua запитало у Нацбанку і експертів.

Чому дефіцит платіжного балансу не впливає на курс гривні

Якщо коротко, то гривня не девальвує тому і доти, доки це потрібно Національному банку. Принаймні на такій думці сходяться всі опитані виданням експерти.

"Будь-які процеси в платіжному і торговельному балансі зараз на курс гривні не впливають. Зараз на ситуацію впливає виключно бажання НБУ тримати курс гривні. До кінця року курс гривні точно буде триматися Національним банком", — упевнений заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса.

На його думку, теоретично, якщо в 2026 році інфляція знизиться нижче 10%, регулятор може дозволити собі девальвувати гривню відсотків на 10 протягом року. Але це буде "політичне" рішення НБУ.

Наразі в руках Національного банку дієвий і потужний інструмент, що дозволяє компенсувати значний "мінус" в платіжному балансі, — рекордні запаси золотовалютних резервів.

"Дефіцит торговельного балансу тисне на золотовалютні резерви. На курс гривні (по факту) це не дуже тисне. Наскільки я розумію, НБУ торговий дисбаланс компенсує валютними інтервенціями. Якщо торговельний баланс погіршується, то ростуть валютні інтервенції НБУ", — пояснює керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Як довго НБУ може дозволити собі підтримувати диспропорції платіжного балансу за рахунок золотовалютних резервів? Це залежатиме від того, як довго валютні інтервенції НБУ будуть компенсуватися притоком валюти від зовнішніх партнерів України.

"На 2025 рік фінансування від зовнішніх партнерів для України гарантоване. І НБУ дотримується оптимістичного прогнозу щодо золотовалютних резервів на кінець року. На наступний рік прогноз НБУ щодо ЗВР — на 9 млрд доларів менше. Тож наступного року послаблення курсу гривні може бути", — прогнозує співрозмовник Delo.ua.

В інвесткомпанії ICU очікують, що планові надходження зовнішньої фінансової допомоги будуть достатніми для того, щоб центральний банк мав можливість утримувати курс гривні на високому рівні як мінімум протягом наступних 12 місяців.

"З урахуванням цього, ми прогнозуємо курс наприкінці 2025 року не вище 42,6 грн/дол. Ми також очікуємо лише помірної девальвації гривні до долара наступного року — в межах 7%", — прогнозують інвестаналітики ICU.

Позиція НБУ

В Національному банку на запит Delo.ua нагадали (через неможливість коментувати під час "режиму тиші" в НБУ послались на раніше опубліковану позицію), що валютний ринок України в умовах повномасштабної війни є досить специфічним: "Ми продовжуємо багато валюти продавати на ринку, але одночасно ми поповнюємо наші міжнародні резерви за рахунок тієї валюти, яку ми купуємо в уряду, який, зі свого боку, отримує цю валюту у вигляді міжнародної допомоги".

В результаті, констатує регулятор, систему так чи інакше тримається в певній рівновазі. Коли виникає необхідність цю рівновагу якимось чином підтримати, НБУ коригує свої монетарні інструменти — процентні ставки, обов'язкові резерви тощо, аналізуючи систему в комплексі. Загальна ж мета регулятора — досягнення інфляційних цілей.

"І коли різні експерти починають спекулювати на темі того, що Національний банк має девальвувати гривню, щоб допомогти уряду профінансувати бюджет, чи для того, щоб вирівняти торговий баланс — це не співпадає з нашою комунікацією. Результати наших дій свідчать про те, що ми виконуємо те, що декларуємо. Ми продовжуємо дотримуватися принципу — говори, що робиш, й роби, що говориш", — запевняють в НБУ.