"Питання детінізації - не тільки в площині підакцизних товарів чи грального бізнесу", – Данило Гетманцев, голова податкового комітету Ради

– Нещодавно від вас прозвучала заява, що витрати державного бюджету в 2024 році додатково зростуть на 400 млрд грн. З чим це пов'язано?

Загалом ситуація з наповненням державного бюджету складна, але контрольована. Те, що ми маємо сьогодні – постійне зростання видатків на військові потреби. Їх обсяг складає близько 60% усіх видатків бюджету та 40% ВВП. Це дуже великі показники, більше, ніж було у Ізраїлю на піку арабо-ізраїльської війни. Тому недофінансування оборони – це найбільший ризик, який є сьогодні у нас у зв'язку з ситуацією на фронті, коли лінія зіткнення щодня збільшується, а втрати країни зростають через затягування війни. І якщо до кінця 2024 року фінансування невійськових видатків ми зможемо закрити за допомогою іноземних партнерів, то на фінансування військових видатків нам необхідно знайти щонайменше 10 млрд. дол., що складає приблизно 400 млрд. грн. Це велика проблема, яку важко, але можливо вирішити.

– Але фактичні доходи держбюджету перевищують план. Цього все одно не вистачає?

Перевиконання державного бюджету за доходами безумовно є позитивним фактором. Зокрема, за січень-травень 2024 року Державна податкова служба виконала план на 111,3% (+44,7 млрд грн), а Державна митна служба – на 109,1% (+19,6 млрд грн). Таких результатів багато в чому вдалося досягти завдяки детінізації. Зокрема, якщо говорити рік до року, то за рахунок детінізації ми зібрали більше акцизного податку на 78%, імпортного ПДВ на 46,5% і внутрішнього ПДВ на 59%. На другу половину 2024 року ми також маємо позитивні прогнози щодо податкових надходжень. Але навіть якщо ми говоримо про перевиконання плану за 5 місяців на 60 млрд грн, то ця цифра все одно неспівставна з 400 млрд грн, яких не вистачає у держбюджеті. Тому нам доведеться приймати непрості, але необхідні рішення.

– Про які рішення йде мова?

Давайте розглянемо ті варіанти, які є "на столі", не відповідно до наших побажань, а відповідно до теорії фінансів. По-перше, емісія або прискорена девальвація гривні. Це безперечно крок останньої надії, до якого ми будемо вдаватися в крайньому випадку. По-друге, перерозподіл залишку коштів місцевих бюджетів у сумі до 155 млрд грн. Втім, це також погане рішення, яке нам не хотілося б використовувати. По-третє, підвищення податків. І це теж погане рішення, тут нема дискусії, але, воно, скажімо так, з усіх наявних найменш шкідливе і тому наразі ми очікуємо пропозиції саме щодо оподаткування від Кабінету міністрів. На жаль, без перегляду податків не обійтись, оскільки у 2025 році бюджетна ситуація ще більше погіршиться. Не тільки через зростання витрат на армію, які ми маємо закривати власними силами, але через невизначеність з міжнародною допомогою. Потреба в міжнародному фінансуванні України на 2025 рік оцінюється у 32 млрд дол., з яких 15 млрд дол. ми поки що не розуміємо, чим покривати. Водночас ми розраховуємо на саміт лідерів країн G7, на якому мають прийняти рішення про виділення Україні додаткового фінансування на 50 млрд дол. з 2025 року за рахунок прибутків від заблокованих російських активів (інтерв’ю записувалось напередодні саміту лідерів країн G7 – ред.).

– Що саме ви маєте на увазі під підвищенням податків?

Зараз я не готовий озвучувати конкретні цифри та інші параметри. Необхідно дочекатись пропозицій від Кабінету Міністрів, які ми згодом розглянемо і підтримаємо.

– Але хоч якісь орієнтири ви можете навести?

Єдиний додатковий ресурс для наповнення держбюджету у поточних умовах можна залучити за рахунок перегляду ставок двох основних податків – ПДВ та ПДФО (військового збору). І все має відбутись дуже швидко. Тобто, приймаємо відповідні законодавчі зміні та у цьому році вводимо нові податкові ставки у дію.

– Міністерство фінансів неодноразово заявляло про те, що Україна робитиме ставку на мобілізацію внутрішніх ресурсів. Чи це не може бути альтернативою перегляду податкових ставок?

Якщо говорити про 2025 рік, я бачу два джерела такої внутрішньої мобілізації. Це продовження детінізації, потенціал якої складає близько 80-100 млрд грн на рік, та більш активне залучення вільної ліквідності банків, яку можна та потрібно спрямувати в ОВДП. Реально більше хороших варіантів немає. Як я казав, в нас залишається емісія, вилучення залишку коштів місцевих бюджетів та підвищення податкових ставок. Але все це погані і дуже погані варіанти.

– До речі, про які результати детінізації можна говорити на сьогодні?

Ефект від заходів детінізації ми бачимо завжди по факту. Наприклад, за 5 місяців 2024 року маємо вже приблизно 40 млрд грн плюсом, і це гарний результат. Якщо оцінювати загальний потенціал виведення бізнесу з тіні, він складає близько 500 млрд грн, які може отримати державний бюджет. Фактично, той темп, який нам потрібен – це щорічний обсяг додаткових надходжень у обсязі 80-100 млрд грн, щоб умовно кажучи за 4-5 років знизити частку "тіні" до європейського рівня, яка складає 5-10%.

– А де "закопані" ці сотні мільярдів? Це ринок підакцизної продукції чи не лише він?

Питання детінізації лежить не тільки в площині підакцизних товарів чи грального бізнесу. Так, ми дійсно почали цю роботу ще у 2022 році саме з цих ринків, тому що там все-таки був найбільшій відсоток "тіні". Зараз ситуація значно покращилася. На даний момент найбільші резерви по детінізації є у сфері торгівлі. Наприклад, візьмемо торгівлю побутовою технікою. З початку року вже донараховано 1,2 млрд грн податкових зобов’язань суб'єктам господарювання, які працюють на цьому ринку. Причому це найвідоміші бренди і великі компанії, які ухилялися від оподаткування, використовуючи брудні схеми з контрабандою, з продажем аудіокниг та інші оборудки. На жаль, вдалося виявити ще не всі торгові мережі, які цим зловживають. А ті компанії, які продовжують працювати на сьогодні "в чорну", рано чи пізно будуть вимушені припинити свою діяльність. Інша достатньо відома схема – імпорт, ввезення на митну територію України товарів за зниженими в 8 разів, в 40 разів, і навіть більше ніж у 100 разів цінами. Завдяки спільній роботі митниці та податкової з вересня 2023 року вдалось попередити схеми з використанням імпортного ПДВ на 10 млрд грн. Тобто, я хочу донести головну тезу, що так, дійсно, ринки підакцизних товарів таких як тютюн, паливо та алкогольні напої активно відпрацьовуються. Але проблема тіні не тільки в них. Це проблема всієї економіки, всього суспільства, що як ракова пухлина душить їх, не даючи можливості їм розвиватися. Тому ми і вирішуємо цю проблему системно: від галузі до галузі виведенням з тіні створюємо рівні умови господарювання.

– А що із ухиленням від сплати податків за допомогою зарплат "у конвертах"? Адже там теж колосальний тіньовий ресурс.

Податківці не бігають за кожним непрацевлаштованим, вони вивчають практики ухилення від оподаткування за допомогою зарплат "у конвертах" та реагують на такі факти в процесі загального тренду детінізації. Наприклад, в нас є мережі супермаркетів, в яких середня заробітна плата становить більше 25 тис. грн на місяць, а є мережі, в яких середня зарплата становить 7 тис. грн. Очевидно, що мережі із середньою заробітною платою на рівні 7 тис. грн мають підлягати ретельній перевірці, у тому числі щодо їх контрагентів, оскільки вони з великою ймовірністю генерують "чорний кеш". А ще необхідно поставити цим компаніям питання, як їм вдається тримати людей на ринку, виплачуючи таку низьку зарплату? Тому нехай наразі ми не концентруємось виключно на питанні уникнення оподаткування за допомогою зарплатних податків, але робота в цьому напрямку все одно ведеться в рамках боротьби з великими схемами ухилення.

– Один за одним виникають скандали навколо системи бронювання від Міністерства економіки. Очевидно, що це складне питання. Як, на вашу думку, його можливо вирішити?

Безперечно, Мінекономіки слід значно посилити команду аби уникати прикрих помилок. І я бачив, що вони нарешті на цим працюють. Водночас, погодьтеся і питання бронювання є надскладним і надчутливим сьогодні. Будь-які перекоси з бронюванням, будь-які "улюбленці", яким надається безпідставна перевага, породжують зневіру суспільства щодо справедливості мобілізації як такої. А це є вкрай загрозливий тренд. Я вважаю єдиним справедливим критерієм для бронювання будь-кого участь у тих чи інших сферах, які мають відношення до оборони країни та забезпечення її життєдіяльності, і користь такого працівника для перемоги. Все інше тягне за собою різноманітні дискримінації.

– У 2024 році практично повністю знято мораторій на проведення податкових перевірок. Якими є результати ревізійної роботи ДПС?

Знято не повністю. У 2024 році перевіряються підприємства за визначеними в законі критеріями (нижче за середнє по галузі податкове навантаження). З початку 2024 року було розпочато 9,5 тисяч податкових документальних перевірок. 5 тисяч із них завершено. За підсумками перевірок донараховано 14,5 млрд грн податкових зобов’язань. З них узгоджено 2,2 млрд грн, а до бюджету вже надійшло 400 млн грн. Щодо інших сум ще відбувається розгляд та судові процеси. Але говорячи про перевірки, хочу наголосити, що податкова не ставить плани донарахувань. Бо податкова перевірка – це ж не жнива, це захід контролю, який діє по відношенню до платників здебільшого в якості попередження. Переважна більшість компаній дійсно платить податки добровільно і в повному обсязі, розуміючи, що перевірка колись відбудеться і податки сплатити все одно доведеться. Про це треба пам’ятати окремим "експертам", що подекуди оцінюють ефективність податкового контролю за сумами донарахувань.

– Коли розпочнеться впровадження податкових змін, які були анонсовані у рамках Національної стратегії доходів?

У Національній стратегії доходів чітко визначені два етапи. Перший етап – це реформа податкової та митниці, головна мета якої підвищити рівень довіри населення до фіскальних органів, зробити їх діяльність прозорою, реалізувати антикорупційну політку, провести діджиталізацію. І ця реформа вже відбувається. Власне, ми багато зробили. А в цьому році плануємо запустити е-аудит, повноцінну автоматизовану систему управління ризиками (АСУР) і вийти на тестування е-акцизу. Другий етап – це зміни у податковій політиці. Впровадження цих кроків почнеться тільки після успішної реалізації першого етапу і, очевидно, після війни. Там будуть зміни, які стосуються системи спрощеного оподаткування, впровадження прогресивної шкали ПДФО, перегляду ПДВ та наближення української податкової системи до європейських вимог взагалі.

– Верховна Рада 18 червня підтримала у другому читанні законопроект № 11084 про створення "клубу білого бізнесу". Коротко – у чому суть?

Ми доопрацювали цей законопроект разом із бізнес-асоціаціями та експертами, врахували більшість зауважень та рекомендацій. Ідея така, що у цей "клуб" загалом увійдуть близько 5 тис. платників податків, які мають рівень сплати податків вище за середній показник у конкретній області, сплачують співробітникам заробітну плату, яка також перевищує середній по області рівень, та не мають податкових боргів.

– Які саме бонуси та переваги отримає бізнес? Навіщо йому це потрібно?

Для компаній у "клубі" передбачені певні привілеї. Наприклад, відсутність документальних перевірок, прискорене відшкодування ПДВ, індивідуальні податкові консультації, комплайенс-менеджер. Крім того, статус "білого" платника податків передбачає внесення даних у окремий реєстр, який буде публічним. Ще важливо, що платники, які знаходяться у цьому реєстрі, будуть підпадати під менш жорсткий податковий контроль. Якщо компанія прозора, законослухняна, справно сплачує податки, то увага податківців до неї буде мінімальною, а ДПС прийде з перевіркою у останню чергу чи можливо і зовсім не буде перевіряти. Це і є той самий ризик-орієнтований підхід, до якого ми прагнемо і який впроваджуємо крок за кроком.