Велика податкова мобілізація. Як Кабмін та депутати шукатимуть 500 млрд гривень на потреби оборони

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Кабінет Міністрів доопрацював законопроект № 11416, який передбачає підвищення ставок окремих податків та зборів.

Нагадаємо, що першу версію цього законопроекту уряд схвалив ще у липні. Спочатку він містив збільшення базової ставки військового збору з 1,5% до 5%, а також запровадження цього збору для нових категорій платників. Зокрема, для підприємців на спрощеній системі оподаткування, для фізосіб, які купують авто чи продають нерухомість.

Після доопрацювання законопроект зазнав відчутних змін. Як повідомив у своєму Telegram -каналі перший заступник голови комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, "загалом стало значно краще, ніж було".

Кабмін найближчим часом має намір передати оновлений законопроект № 11416 на розгляд профільного комітету, після чого його буде винесено до сесійної зали Верховної Ради.

Якщо все піде за таким сценарієм, ухвалений закон набуде чинності з 1 жовтня 2024 року, крім окремих норм, які будуть введені в дію з 1 січня 2025 року.

Які аргументи на користь підвищення податків?

Про необхідність підвищення податків депутати і представники Кабміну почали говорити ще на початку літа.

Зокрема, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев в інтерв'ю delo заявив, що лише до кінця 2024 року потрібно знайти на безпеку та оборону близько 400 млн грн, яких у держбюджеті просто немає.

Згодом голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа повідомила, що "дірка" у держбюджеті насправді більше і становить майже 500 млрд грн.

Міністр фінансів Сергій Марченко вже після того, як було анонсовано оновлений податковий законопроект, заявив в ефірі телемарафону про те, що фінансування сектору безпеки та оборони (2024 року – ред.) досягне 2,2 трлн грн. Хоча спочатку у держбюджеті на цю мету було закладено 1,7 трлн грн.

Що зміниться у оподаткуванні?

Норми, які Кабмін прибрав із нової версії законопроекту:

1. 1% військового збору для юридичних осіб, які є платниками податку на прибуток або платниками єдиного податку 3 та 4 груп спрощеної системи;
2. військовий збір при купівлі легкових авто у розмірі 15% вартості транспортного засобу, якщо таке авто проходить першу реєстрацію в Україні;
   
3. 5% військового збору під час продажу нерухомості фізособами (за умови, що це перший продаж протягом року);
   
4. 5% військового збору для фізосіб та юросіб, які купують банківські метали;
   
5. 30% військового збору, що стягується з вартості реалізованих ювелірних виробів;
   
6. військовий збір за ставкою 5% вартості послуг операторів мобільного зв'язку;
   
7. спецставка акцизного податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр газованих солодких напоїв;
   
8. стягнення ПДВ з усіх міжнародних посилок в Україну (крім відправлень між фізособами), сумарна вартість яких перевищує 45 євро (на даний момент сплата ПДВ передбачена лише для посилок вартістю понад 150 євро).
   

Норми, які залишилися в доопрацьованому законопроекті або були додані до нього:

1. збільшення базової ставки військового збору з 1,5 до 5%;
2. запровадження військового збору у розмірі 10% мінімальної зарплати для фізосіб-підприємців 1 та 2 групи єдиного податку (у 2024 році це 800 гривень);
   
3. запровадження військового збору за ставкою 1% прибутку для підприємців 3-ї групи єдиного податку;
   
4. збільшення ставки податку на прибуток для банків у 2024 році з чинних 25% до 50%;
   
5. збільшення ставки податку на прибуток для інших учасників фінринку (крім страховиків) з 18% до 25%;
   
6. впровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для бізнесу, що займається торгівлею пальним (АЗС). Для газових АЗС авансові платежі становитимуть від 30 тис. грн, для заправок, які реалізують кілька видів палива – від 60 тис. грн.
   

Як коментують податкові ініціативи депутати?

Данило Гетьманцев висловив сподівання, що в ході доопрацювання законопроекту було почуто та враховано зауваження бізнес-спільноти. Він уточнив, що наповнення держбюджету буде забезпечене не лише за рахунок зростання податкових ставок та запровадження додаткових зборів. За його словами, продовжуватиметься скорочення витрат держбюджету і "дуже жорстка ефективна детінізація".

Депутат від "Європейської солідарності" та колишня голова податкового комітету Ніна Южаніна налаштована більш критично. На її думку, найболючіша норма – підвищення загальної ставки військового збору до 5%, що торкнеться всіх громадян.

Також неясно, який реально обсяг надходжень дадуть ці зміни. Якщо відштовхуватися від першої версії законопроекту, то очікувані податкові надходження у 2024 році становитимуть "плюс" 125 млрд грн, а у 2025 році – ще 342 млрд грн додатково.

МВФ також висловився щодо підвищення податкових ставок. Як заявив голова місії Фонду в Україні Гевін Грей під час дискусії Центру економічної стратегії, ухвалення податкового пакету вплине на готовність донорів продовжувати підтримувати Україну.

Як оцінює майбутні податкові зміни бізнес?

Оскільки анонсовані депутатами новації стосуються насамперед фінансового сектору та паливної галузі, delo поспілкувалося з представниками цих сфер бізнесу, щоб дізнатися про їхню думку.

Загалом бізнес-спільнота погоджується з тим, що підвищення податків – болючий, але неминучий крок. Водночас наслідки для економіки будуть не надто позитивними.

Засновник групи компаній "Прайм" Дмитро Льоушкін каже, що АЗС готові до підвищення податків, тому суттєвого впливу на їх прибуток не буде. Разом з тим є ризик, що паливні дилери будуть йти у тінь.

Власник компанії GT Group Владислав Колодяжний не розуміє, за яким принципом визначено суму авансових внесків, які сплачуватимуть АЗС.

"Зріджений газ і бензин – схожі ринки, обсяги реалізації приблизно однакові, а дизель ще й більший у кілька разів. Чому АЗС, яка торгує лише газом, платитиме 30 тис. грн авансу, а мультипаливна АЗС – 60 тис. грн, а не, скажімо, 90 тис. грн? Друга історія, яка мені не зовсім зрозуміла, хто і як визначатиме, мультипаливна це АЗС чи монопаливна. У яких документах це фіксуватиметься, хто прийматиме рішення?", – задає риторичні питання Колодяжний. 

Також він сумнівається в тому, що ті АЗС, які раніше працювали у нелегальному полі, вийдуть із тіні. У них для цього не буде жодних стимулів.

Учасники фінринку впевнені, що можна було знайти інший інструмент, замість радикального підвищення податку на прибуток. Голова правління Unex Bank Іван Світек вважає, що вирішувати проблему дефіциту бюджету слід справедливішим і безпечнішим способом – підвищенням ставки ПДВ.

З іншого боку, запровадження податку знову "заднім числом" створює несприятливу обстановку з точки зору інвестиційної привабливості банківського сектора. Нагадаємо, що наприкінці 2023 року парламент постфактум зобов'язав банки заплатити податок на прибуток за ставкою 50% за весь 2023 рік.

Кандидат економічних наук та незалежний експерт Олександр Хмелевський вважає, що збільшення податків хоч і викликає невдоволення серед представників фінсектора, цей крок не призведе до негативних наслідків для банків. "Основну частину своїх доходів банки одержують за рахунок відсотків від ОВДП та депозитних сертифікатів НБУ. Тобто держава своїми виплатами забезпечує високу прибутковість банківського сектору", – пояснює Хмелевський.

А ось фінансовий директор фінкомпанії Activitis Анастасія Штаньковська упевнена, що підвищення податку на прибуток для фінансових компаній до 25% стане серйозним викликом.

Як зростання податків вплине на економіку?

Податковий тягар все одно ляже на кінцевого споживача. Штаньковська вважає, що і банкам, і фінкомпаніям доведеться підвищити відсоткові ставки та переглянути вартість інших послуг. А збільшення податкової складової у паливі призведе до зростання цін на бензин, дизель та газ.

"Це означає, що відразу буде зниження попиту, оскільки кінцеві споживачі максимально уникатимуть споживання", – підсумовує Михайло Шубан.

Причому це лише попередні оцінки. Фактичне зростання цін на тлі зниження споживання може бути драматичнішим. А це, своєю чергою, призведе до уповільнення темпів зростання ВВП.