Акцизи, ПДВ та рента. Які податки наповнюватимуть держбюджет у 2023 році

Міністр фінансів Сергій Марченко 21 вересня представив у Верховній Раді проект державного бюджету на 2023 рік. Це було попереднє слухання без голосування.

Як повідомив депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк, до 1 жовтня народні депутати мають подати свої поправки до проекту держбюджету. Першого тижня жовтня парламент розгляне його у першому читанні. Остаточно Рада ухвалить держбюджет, за прогнозами Железняка, третього тижня жовтня.

Видно, що депутати поспішають зверстати кошторис держскарбниці якнайшвидше. І це цілком зрозуміло. Адже треба встигнути провести переговори з міжнародними партнерами щодо планів фінансування, оскільки за рахунок їх грошей покривається більша частина бюджетного дефіциту. Але ще важливіше спланувати податкові надходження, які 2023 року принесуть держбюджету левову частку доходів.

Чим раніше Рада встигне затвердити бюджет, тим більше Кабінет Міністрів і парламент матимуть часу на те, щоб розробити та прийняти додаткові поправки до податкового законодавства. І хоча уряд запевняє, що податки ніхто не чіпатиме, в це складно повірити, оскільки коштів у держбюджеті катастрофічно не вистачає.

Де знайти мільярд?

Відповідно до проекту держбюджету-2023 (тут і далі використані дані із законопроекту № 8000 – ред.), податкові надходження мають забезпечити понад 90% доходів. Для порівняння, у бюджеті на 2022 рік за рахунок податків скарбниця отримає 77,5% доходів. При цьому в абсолютних значеннях відбудеться скорочення податкових надходжень як загалом, так і за багатьма видами податків, зокрема.

Податкові надходження до держбюджету України

Якщо оперувати конкретними цифрами, то податки принесуть держбюджету у 2023 році трохи більше ніж 1,16 трлн грн. Це на 4% менше, ніж 2022 року. У тому числі, податки на доходи та на прибуток скоротяться на 18,4% до 261 млрд грн, внутрішні податки на товари та послуги – на 4,8% до 734 млрд грн, інші податки та збори, до яких належить екологічний податок, зменшаться на 46% – до 2,7 млрд грн.

Найвідчутніше впадуть надходження від акцизів на пальне, яке виробляється в Україні – більш ніж на 93%. Відбудеться це зі зрозумілих причин: внутрішня переробка нафтопродуктів практично "померла". Але й акциз на імпортоване паливо скоротиться на 28%, тому що його споживання суттєво впало. Хоча Рада буквально днями схвалила повернення паливних податків. Можливо, на момент голосування депутати врахують це у доходах держбюджету.

Більш ніж на 46% скоротяться надходження від ренти за спеціальне використання лісових ресурсів, на 32% – доходи від ренти за користування надрами для видобутку інших корисних копалин (крім нафти, газу, залізної руди тощо) загальнодержавного значення.

Надходження від акцизів на лікеро-горілчану продукцію та на тютюнову продукцію українського виробництва знизяться на 37% та на 14% відповідно. В даному випадку це явно наслідки скорочення споживання.

Ну і щодо важливих і бюджетоутворюючих податків, то податок на прибуток у 2023 році просяде майже на 14%, а податок на доходи фізосіб – більш ніж на 18%. Це чергове підтвердження зниження економічної активності в країні, про що заявляли не раз і Нацбанк, і більшість бізнес-об'єднань. Зокрема, у половини українських компаній обсяги бізнесу становлять лише 60% довоєнного рівня. А майже п'ята частина підприємств зовсім зупинила свою роботу.

Вітчизняний виробник знову віддувається за всіх

Падіння торкнеться не всіх видів податків. Більш як на 77% зростуть надходження від ренти за користування надрами загальнодержавного значення. Це відбудеться головним чином за рахунок різкого зростання рентних платежів від видобутку нафти та газу. Нагадаємо, що у березні 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроект про введення на час військового стану диференційованої рентної плати на видобуток природного газу залежно від його вартості. Видобуток нафти теж триває, хоча переробка сконцентрована лише руках невеликих приватних НПЗ і далеко не в тих обсягах, що були до війни.

Рента від видобутку вугілля 2023 року зросте на 22,6%, від видобутку залізних руд – на 15%. Майже на 30% збільшаться надходження від ренти за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами територією України.

На 27% більше, ніж у 2022 році, принесе держбюджету ПДВ на вироблені в Україні товари та послуги. І ось тут питання: парламент повернув податки на імпорт, але надходження імпортного ПДВ у 2023 році якраз знизиться більш ніж на 14%. Крім того, внутрішнє споживання падає разом із обсягами виробництва товарів. Схоже на те, що податківці "діставатимуть" ПДВ шляхом боротьби зі схемами та мінімізацією.

Також у проекті держбюджету-2023 закладено збільшення на 12% акцизів на вироблені в Україні транспортні засоби. Щоправда, вітчизняне автовиробництво фактично стоїть. З січня 2022 року профільна асоціація "Укравтопром" не надавала жодних даних про випуск авто в Україні. Все тому, що на території нашої країни поки що працює лише одне велике автопідприємство – завод "Єврокар", що випускає автомобілі Skoda. І те, він відновив роботу лише у червні майже після 4-місячної перерви.

На 103% у держбюджеті-2023 закладено зростання акцизів на імпортні тютюн, тютюнові вироби та рідини, які використовуються в електронних сигаретах. І ось ця цифра виглядає цілком досяжною. Вже з травня 2022 року діє 5% акциз на роздрібний продаж тютюнових виробів та замінників тютюну. На тлі імпорту, що дорожчає, мета збільшити обсяги тютюнового акцизу не виглядає нездійсненним.

Контрабандистам та схемникам не позаздриш

Уряд запевняє, що він не має планів змінювати податкове законодавство. Як пояснив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, проект державного бюджету на 2023 рік базується на тій податковій базі, яка є. "З точки зору ПДВ, податку на прибуток, ПДФО, ЄСВ ми не плануємо жодних змін", – заявив прем'єр.

Втім, у того ж Кабміну та фіскально-контролюючих органів (Державна податкова та митна служби, Держслужба з питань праці тощо) вистачає адміністративних інструментів, щоб за будь-яку ціну збирати податки у межах чинного законодавства.

Ще з червня податківці мають право проводити документальні, камеральні та фактичні перевірки. А камеральні перевірки стосуються саме платників ПДВ. Ось і відповідь на запитання, за рахунок чого зросте майже на третину внутрішній ПДВ у 2023 році. Як приклад: наприкінці серпня Бюро економічної безпеки (БЕБ) повідомило про те, що йому вдалося заблокувати схему з розкрадання ПДВ на суму 837 млн грн.

Крім того, податкові та правоохоронні органи активно борються з контрабандою та контрафактом. Насамперед, мова про підакцизні товари – алкогольну та тютюнову продукцію. У серпні голова податкового комітету Ради Данило Гетьманцев з гордістю повідомив про велику спецоперацію на тютюновому ринку, завдяки якій вдалося відібрати ліцензію у компанії, яка була "...символом тютюнового контрафакту та корупції".

Також, за словами Гетьманцева, саме за рахунок ПДВ та акцизів вдалося перевиконати план збирання податків за січень-серпень 2022 року. Тож не дивно, чому на ці групи податків зроблено ставку у проекті держбюджету-2023.

Великі надії влада покладає на митницю. Гетьманців запевняє, що до осені надходження від неї зросли вдвічі. На додачу до цього, парламент у серпні ухвалив законопроект № 7420 про так званий "митний безвіз". Його норми мають значно спростити та прискорити процедури з транскордонного оформлення вантажів, що також позитивно вплине на поповнення бюджету.

Податкова реформа – після війни

Деякі експерти та депутати вважають, що зараз саме час запустити процес податкової лібералізації. Це може дати дуже потужний ефект для відновлення та пожвавлення економіки. "Якщо Мінфін готовий залізти в 30+ млрд дол. дефіциту бюджету (у 2023 році – ред.) просто без перспектив зростання, то чому б не знизити різко податки і не зробити нарешті краще бізнес-середовище в регіоні?", – розмірковує податковий експерт та один із співавторів концепції податку на виведений капітал Данило Монін.

Але поки що ні Кабмін, ні Рада на такі кроки явно йти не готові. Наприклад, концепція податкової реформи "10-10-10" (такими мають бути нові ставки податку на прибуток, ПДФО та ПДВ), яку лобіював заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, серед депутатів підтримки не здобула.

"Дива не сталося, і балачки про "все по 10" залишились балачками. Жодних податкових змін там не заплановано», – написав у себе в Telegram Ярослав Железняк, після того, як було оприлюднено проект держбюджету-2023.

Щоправда, Денис Шмигаль все ж таки заспокоїв, що уряд має плани з приводу податкової лібералізації. Але уточнив, що це "перспектива кількох років, яка буде вже після завершення війни".