В Україні скасували заочну й вечірню форми навчання в університетах

Адаптуйте бізнес-стратегію до сучасних викликів разом з управлінцями «Біосфера», Ajax, Bolt, Prom.ua, Uklon та ще понад 60 топових компаній

13 грудня на GET Business Festival отримайте перевірені стратегії залучення інвестицій для бізнесу, просування продукту онлайн та цифровізації бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк.

Зазначений законопроєкт здобув підтримку 285 народних депутатів.

У тексті закону вказується, що у період з 2022 по 2024 роки зарахування на навчання у ВНЗ буде проводитися в особливому порядку.

Також закон передбачає, що конкурсний відбір абітурієнтів здійснюватиметься на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року або вступних випробувань у період з 2022 по 2024 роки.

Для вступу абітурієнти повинні будуть скласти іспити з української мови, математики, історії України та одного предмету за їх вибором (фізика, хімія, біологія, іноземна мова, географія, українська література, тощо).

Окрім цього, починаючи з 2024 року, не буде проводитися набір студентів для здобуття ступенів бакалавра та магістра у вечірній та заочній формах навчання, а також для здобуття ступеня молодшого бакалавра.

Згідно з цим законом, учні, які успішно завершують кожний рівень повної загальної середньої освіти, більше не зобов'язані проходити державну підсумкову атестацію.

Однак закон передбачає, що для учнів, які закінчують початкову школу у 2024 році, буде випробувана система державної підсумкової атестації в режимі пілотування.

Зауважимо, у 2023 році абітурієнти могли подати загалом до двадцяти заяв у ВУЗ, з яких не більше п’яти заяв на бюджет. Для поступлення на безкоштовну форму навчання чи для переведення туди вступник мав набрати не менше ніж 130 балів.