"12 годин без світла взимку — це базовий сценарій. Може бути краще, а може й гірше", — Сергій Коваленко, Yasno

Про зимову холоднечу

Нещодавно ви озвучили досить похмурий прогноз на зиму про те, що світло будуть давати 5-6 годин на день. Чи бачите є в принципі можливості збільшити ці ліміти?

— Всі почули тільки про 5-6 годин, але там був контекст. Дійсно 5-6 годин зі світлом на добу взимку — це досить вірогідний сценарій. Але будь-який прогноз ґрунтується на припущеннях. Якщо чесно, то реальні прогнози треба робити наприкінці серпня. Щоб зробити прогнози стосовно годин зі світлом, нам треба спрогнозувати дефіцит. Для цього треба знати яким буде очікуване споживання і якою буде генерація.

Зараз частина енергоблоків АЕС ремонті.До початку осені вони запрацюють і виробіток електроенергії буде більшим, ніж сьогодні. З іншого боку, йдуть роботи з відновлення гідроелектростанцій і ТЕС. Якусь частину генерації зможуть повернути в систему. Крім цього в нас є імпорт. Зараз ми можемо максимально імпортувати 1,7 ГВт. Йдуть розмови про можливість розширення пропускної спроможності до 2 ГВт і більше.

З великою ймовірністю ми можемо казати, що генерація збільшиться. Звісно, не враховуючи обстріли, які можуть внести корективи. З іншого боку, взимку споживання в країні найбільше. Мій базовий прогноз — в енергосистемі буде дефіцит в районі 30-35%. Що це означає для споживачів? Якщо заживлять критичну інфраструктуру і вже потім залишки розподілятимуть залишки, то для споживачів дефіцит складе 50%. Тобто базовий прогноз — 12 годин без світла. Може бути гірше, якщо не відновлять зруйновані потужності та не домовляться про імпорт. Може бути краще, якщо відновлять все заплановане і ще температура буде сприятлива.

Наскільки суттєво можуть відрізнятися взимку відключення у регіонах? Де найбільш проблемні локації?

— Якщо ви пам’ятаєте у 2022-2023 році російські військові били по трансформаторах. Тоді були складнощі з дистрибуцією електроенергії. Зараз ми бачимо, що десь ворог змінив тактику, десь спрацював захист, десь пішли заміни. І зараз ми не маємо проблем з передачею. Якщо врахувати що не буде далі цих проблем, в нас залишається питання справедливого розподілу між ОСР по регіонах від НЕК Укренерго.

В країні є досить багато будинків де є лишень електричне опалення. Є навіть цілі міста, які перейшли на електричне опалення житла, такі як Нікополь та Марганець в Дніпропетровській області. Що з ними буде взимку?

— Єдине, що можу порадити ці будинки якось заживлювати будинки альтернативними джерелами свої системи опалення, як генератори або накопичувачі з інверторами. Якщо світло є — ці батареї заряджаються, якщо нема — батареї живлять обладнання, яке дає тепло. Буквально сьогодні розмовляли з колегами з КМДА. В Києві є програма, якою компенсується 75% заходів зі встановлення альтернативного живлення. Насьогодні 350 київських будинків вже скористались цим. Мені здається що єдиний вихід — це альтернативне живлення.

Про літню спеку

Одним з викликів під час літнього піка споживання є робота кондиціонерів. Ви вже закликали населення та бізнес відмовитися від їх використання. Наскільки реально це проконтролювати та чого нам очікувати від спекотної погоди?

— Це неможливо проконтролювати. Є один спосіб, якби смарт-лічильники стояли в кожного споживача. Їх можна бачити онлайн і через них можна якось впливати на рівень споживання. Але поки це поки виглядає як фантастика, бо в Україні ці технології не встановлені масово. Тому це більше заклики для тих хто розуміє ситуацію. Кондиціонери — це одна проблема, але обігрів взимку це буде значно більшою проблемою.

7 червня уряд схвалив заходи з економії електроенергії. Вони передбачають відмову від кондиціонерів та зовнішнього освітлення будівель і території. Наскільки ефективними були ці заходи та чи багато вдалося зекономити?

— Важко це коментувати. Будь-які заходи потрібні, але кожен споживач чи кожна установа повинна дотримуватися їх самостійно.

Про критичну інфраструктуру та світлофори

Київ — одне з проблемних місць по відключенням. Через велику кількість критичної інфраструктури загальнодержавного значення побутові споживачі та бізнес сиділи без світла більше, ніж в інших містах. Через це уряд затвердив нову методику визначення лімітів, яка почала працювати з 24 червня. Чи запрацювала вона повною мірою та чи дала той ефект на який розраховували кияни?

— Нова схема працює досить просто. Кожен ОСР у кожному регіоні всіх своїх споживачів ділить на 6 груп, або черг. “Укренерго” знає обсяги споживання кожної черги в кожному регіоні. Тож “Укренерго”, коли бачить дефіцит в системі, дає всім ОСР команду: “відключаємо одну чергу”. Це значить, що знеструмлюється саме та черга, яка й має бути за графіком. Там є що відпрацьовувати, але в цілому я думаю, що це більш збалансований підхід розподілу між регіонами.

Стосовно критичної інфраструктури, то зараз ведеться робота по перегляду її переліку. Щоб там була дійсно критична інфраструктура.

Перелік критичної інфраструктури формує та подає місцева влада. Наскільки багато там може бути “людського фактору”? Чи берете ви участь у погодженні таких списків?

— Ми є постачальником електроенергії. Тож ми не беремо участь в обговоренні та погодженні цих списків. Але бачимо різні історії, як в одну, так і в іншу сторону. Про ті ж світлофори треба згадати. В першу чергу це відповідальність місцевої влади. Будемо чекати що вони представлять, та що залишиться споживачам.

Столична влада обіцяє до кінця року обладнати 58% світлофорів резервним живленням. Чому не можна заживлювати таку інфраструктуру з мережі? Чому це питання не вирішили ще минулого року?

— Якщо вони дійсно обладнають резервним живленням 58% світлофорів, то як водій та киянин я думаю, що це буде позитив. Чому не можна заживити з мережі? Через технічні причини. Бо в нас відключають не об'єкти, а лінії. В нас і так багато будинків приєднано до тих самий ліній, до яких приєднана критична інфраструктура. Такі будинки неможливо перекинути на інші лінії та відключити.

Взимку 2022/23 енергетики такі будинки відключали. Ви кажете зараз це нереально?

— По-перше, з того часу суттєво зменшили кількість будинків, які на одній лінії з критичною інфраструктурою. Їх було близько 2000, а зараз їх 510. По-друге, ніхто не може відключити будинок, розташований на лінії з критичною інфраструктурою, крім його утримувача. Це повинна робити керуюча компанія, або ОСББ.

Про локальну генерацію

Зараз муніципалітети активно закуповують обладнання для резервного живлення критичної інфраструктури. Чи допоможе це збільшити кількість годин зі світлом в інших споживачів?

— Таке резервне живлення не додасть електроенергії в систему. В першу чергу це страховка. Ми ж розуміємо, що внаслідок аварії в мережі, або прильоту може трапитись так, що відключать і критичну інфраструктуру. Тож, якщо таке трапиться, завдяки новому обладнанню критична інфраструктура буде заживлена.

Як би ви оцінили ефект від заходів з розбудови розгалуженої генерації? Нещодавно програму пільгового кредитування розширили на газопоршневі та газотурбінні установки, а підключення таких установок до мережі спростили. Коли за вашою оцінкою це може дати відчутний ефект для енергосистеми?

— Будь-яку таку установку треба купити, привезти, встановити та приєднати до мережі. Це займе місяці. Зараз важко відповісти на питання наскільки відчутно це буде для мережі, бо ми не поки знаємо скільки їх встановлять.

Про перспективні інвестиції в енергетиці

Український бізнес зараз активно інвестує в проєкти з енергетики. Зокрема компанія ОККО будує вітрову електростанцію, свої проєкти є в “Епіцентру”. Чи розглядали ви для себе цей напрямок?

— Yasno — це частина Групи ДТЕК, яка продовжує будувати сонячну і вітрову генерацію. Ми ж, як бренд, співпрацюємо з кінцевими споживачами, ми в першу чергу надаємо послуги з поставки електроенергії та енергоефективності. В цьому році ми поновили свій проєкт з встановлення сонячних панелей, інверторів та батарей під ключ. Також ми робимо викуп надлишків такої електроенергії у наших клієнтів.

Які найбільш перспективні ніші для бізнесу в енергетиці ви могли б визначити?

— Я вважаю, що дуже недооцінена історія з промисловими накопичувачами електроенергії. Інвестиції йтимуть в сонячну та вітрову генерацію, але тут з’являється проблема що вдень є надлишок електроенергії, а ввечері коли електроенергія потрібна найбільше її нема. Тому, коли з’явиться економічна рамка для інвестування в батареї, це буде дуже важливий напрямок поряд з інвестиціями в генерацію.

Першу батарею привезла компанія ДТЕК. Чому справа далі не пішла?

— Так, ми почали тестувати цю технологію, але зараз ця батарея знаходиться в окупації.

Ви активно розвивали нішу електрозаправок. Скажіть чи суттєвим є вплив електромобілів на енергосистему?

— Так, розвиваємо не так активно, як хотілось би, бо це потребує значних інвестицій. Нещодавно відкрили станції в Івано-Франківську і Вишневому. Що стосується впливу на енергосистему, то електромобілям треба заряджатись, як і всім приладам. Наприклад, на наших станціях за минулий рік зарядилися на 1200 МВт-год.. Тобто їх вплив мізерний.