Бізнес вимагає від влади вирішити проблеми у галузі "зеленої" енергетики: що пропонують

Про це повідомляє пресслужба Європейської бізнес асоціації (ЄБА).

Зокрема, за інформацією представників бізнесу, у 2023 році усереднений рівень розрахунків з виробниками електроенергії з ВДЕ за поставлену енергію зріс до 77,3%. Однак навіть враховуючи покращення ситуації з виплатами, у галузі все одно залишається ряд серйозних проблем.

Зміна правил на енергоринку відлякує інвесторів

Як наголошують в ЄБА, існує ідея змінити умови стимулювання виробництва електричної енергії з ВДЕ в Україні.

"При цьому, до цього, Законом №810-IX були внесені зміни у деякі галузеві закони, що вплинуло на роботу сектору ВДЕ, зокрема, було зменшено рівень "зеленого" тарифу та суттєво посилена відповідальність виробників ВДЕ за небаланси. Пропозиція НКРЕКП порушує гарантії, які Україна надала на законодавчому рівні виробникам "зеленої" електроенергії. Після зниження рівня "зеленого" тарифу, така ініціатива свідчить, що умови функціонування енергетичного ринку можуть неочікувано змінюватись і надалі", - підкреслюють в ЄБА.

Там переконані, що регулярний перегляд правил функціонування енергоринку в бік погіршення умов негативно впливає на залучення інвестицій в нього, оскільки інвесторам потрібна прогнозованість та незмінність встановлених правил.

"Крім того, важливо ще і максимально спростити для інвесторів процес вкладання коштів у проєкти ВДЕ задля посилення енергетичної безпеки шляхом нарощення потужностей розподіленої генерації", - зауважують в ЄБА.

На думку представників бізнесу, стабільність правового регулювання нівелюватиме додаткові сумніви потенційних інвесторів, і зацікавлені сторони, попри додаткові воєнні ризики, могли б вкладатися у будівництво "зелених" електростанцій, посилювати енергобезпеку України та зміцнювати економіку.

Фінансові проблеми "зеленої" енергетики

Як підкреслюють в ЄБА, поки не дуже додають привабливості і фінансові проблеми "зеленої" енергетики.

"Незважаючи на те, що ситуація з розрахунками з виробниками електроенергії з ВДЕ минулого року покращилась, за інформацією компаній-членів Комітету Асоціації, загальна сума боргу ДП "Гарантований покупець" перед "зеленою" генерацією все ще складає майже 24 млрд гривень (без ПДВ)", - зазначають в ЄБА.

Там зауважують, що перш за все на формування боргів впливають діючі в Україні цінові обмеження на ринку електричної енергії (так звані price caps). На переконання бізнесу, фактичне скасування нижнього прайс-кепу призвело до зменшення доходів із продажу електроенергії ДП "Гарантований покупець". В той час як верхній прайс-кеп штучно стримує вартість електроенергії на ринку, що знову ж таки призводить до недоотримання коштів державним підприємством.

"Тому, для вирішення цієї проблеми НКРЕКП має підвищити рівні нижнього та верхнього цінових обмежень, щоб ДП "Гарантований покупець" мав змогу отримувати кошти на фінансування сектору ВДЕ", - переконані в ЄБА.

Також досі немає рішення з боку державних органів виконавчої влади щодо розрахунку небалансів балансуючої групи ДП "Гарантований покупець" у період з 15 січня 2021 року по 08 вересня 2022 року. Відповідною постановою НКРЕКП, зокрема, змінено формулу розрахунків відшкодування ДП "Гарантований покупець" частки вартості врегулювання його небалансу електричної енергії.

Як повідомляє бізнес, це погіршило умови діяльності галузі відновлювальної енергетики, по суті, штучно додавши до відповідальності виробників через відхилення від прогнозів виробництва ще і відповідальність за торговельну діяльність ДП "Гарантований покупець".

Разом з цим в Україні діє наказ Міністерства енергетики України "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" №206 від 15 червня 2022 року, яким було встановлено диференційоване застосування правил розрахунків з виробниками з ВДЕ в залежності від виду альтернативного джерела, за рахунок якого виробляється електрична енергія. Внаслідок чого минулого року виникла непропорційність відшкодування витрат різним виробникам чистої електроенергії.

Зокрема, за інформацією представників бізнесу, виробники електроенергії з біомаси та біогазу отримали 90% коштів за вироблену електроенергію, тоді як виробники електроенергії з сонця та вітру отримали лише 71% коштів. У зв’язку з чим, на переконання ЄБА, Наказ №206 необхідно скасувати.

Відсутність стимулів 

Ще однією проблемою, яка заважає розвитку сектору відновлювальної енергетики, В ЄБА називають  відсутність стимулів для переходу виробників електроенергії з ВДЕ з "зеленого" тарифу на механізм ринкової премії.

"Зараз виробники електроенергії, яким встановлено "зелений" тариф, мають змогу скористатись механізмом ринкової премії – різницею між індикативною ціною продажу електричної енергії, визначеною у порядку, встановленому Законом №2019-VIII, та "зеленим" тарифом. Однак, в розрахунку бази нарахування ринкової премії бере участь тільки та електрична енергія, яка вироблена виробником з ВДЕ та продана за двосторонніми договорами або на ринку на добу "наперед", або на внутрішньодобовому ринку. Тобто електроенергія, яку виробники придбали як постачальники послуг з балансування у оператора системи передачі на балансуючому ринку та недовідпущена через системні обмеження, в розрахунку бази нарахування ринкової премії участі не бере", - пояснюють в ЄБА.

Через це у разі профіциту в енергосистемі в першу чергу розвантажуються об’єкти ВДЕ, що не працюють за "зеленим" тарифом.

Також наразі виробники, які працюють без "зеленого" тарифу, зазнають значних обмежень на балансуючому ринку, зокрема через розвантаження з приміткою "системні обмеження".

"Це призводить до того, що вони вимушені повертатися у балансуючу групу ДП "Гарантований покупець", що в свою чергу збільшує фінансове навантаження на НЕК "Укренерго"", - зауважують в ЄБА.

Крім того, на переконання бізнесу, іншими є також питання застосування касового методу зі сплати ПДВ для виробників з ВДЕ, що працюють за механізмом ринкової премії, запуск механізму обігу гарантій походження електричної енергії, заміна пошкодженого обладнання на електростанціях без ризику втрати раніше надано "зеленого" тарифу, тощо.

Тому ЄБА звернулася  до влади із проханням звернути увагу на дані проблеми та допомогти створити сприятливі умови для продовження розвитку "зеленої" енергетики в країні. 

Україна повинна пройти шлях "зеленої" трансформації для членства в ЄС

14 грудня 2023 року Рада Європи ухвалила рішення розпочати переговори з Україною про вступ до Євросоюзу. Переговорний процес щодо повноцінного членства передбачатиме зміни до українського законодавства та його гармонізацію з директивами ЄС. Загалом, за оцінкою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, під час перемовин про вступ до ЄС Україні доведеться імплементувати понад 2700 нормативних документів.

Важливою та затратною з точки зору економіки частиною цієї роботи буде імплементація рішень, які стосуються "зеленої" трансформації економіки. Так, за оцінкою експертів аналітичного центру DiXi Group, загальний обсяг капітальних вкладень в українській енергетиці на реалізацію вимог Національного плану щодо скорочення викидів від великих спалювальних установок може сягнути €4,13 млрд.

А за оцінкою інформаційно-аналітичного центру GMK Center, у разі впровадження передбачених Директивою 2010/75/ЄС найкращих доступних технологій та методів керування в гірничо-металургійному комплексі додаткові інвестиції до повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну мали б скласти €6,6 млрд.

За оцінкою експертів, Україна навряд чи може розраховувати на поступки в частині впровадження європейського законодавства, що стосується промислових викидів. В Єврокомісії також зауважили, що будь-яка країна-член повинна відповідати євродирективі 2010/75/ЄС про промислові викиди та впровадити її перед вступом до блоку.